Дмитро Петров: Кличко вимагає передати Гостиний двір Києву - чому пам’ятка досі стоїть у руїнах

Міський голова Києва Віталій Кличко закликав уряд якнайшвидше передати Гостиний двір на Контрактовій площі у комунальну власність столиці. За словами мера, це необхідно для проведення невідкладних протиаварійних робіт та подальшої реставрації пам’ятки. Про це у своєму Facebook написав громадський активіст Дмитро Петров, поширивши заяву Кличка.

За словами Кличка, нині місто не має юридичної можливості повноцінно фінансувати роботи на об’єкті, оскільки Гостиний двір перебуває у державній власності. Мер заявив, що Київ має необхідний фінансовий ресурс і фахову експертизу для проведення першочергових робіт, консервації, підготовки проєктної документації та комплексної реставрації. Після відновлення будівлю планують використовувати як багатофункціональний культурний простір.

Як Гостиний двір хотіли перетворити на торговельний центр

Гостиний двір на Контрактовій площі збудували у 1809 році. У 1994 році будівлю передали в оренду приватному підприємству «Укрреставрація». За умовами договору орендар відповідав за збереження пам’ятки та її належний технічний стан. Однак згодом Фонд держмайна фіксував порушення умов оренди та погіршення стану будівлі.

У 2011 році Кабмін виключив Гостиний двір із переліку пам’яток архітектури, що перебували під державною охороною. У 2012 році Київрада передала «Укрреставрації» в оренду земельну ділянку під будівлею для реконструкції Гостиного двору у торговельно-офісний центр із гостьовою стоянкою. Того ж року президент Віктор Янукович виключив об’єкт із переліку пам’яток культурної спадщини, які не підлягали приватизації.

Проєкт передбачав суттєву зміну будівлі: внутрішній двір мали накрити скляним дахом, горище перебудувати під третій поверх, а зовнішні галереї засклити. Фактично йшлося про створення торговельно-офісного комплексу в історичній будівлі.

Проти реконструкції почалися масштабні протести. У 2013 році будівля пережила пожежу, після якої залишилася без даху, а згодом - без вікон та значної частини оздоблення.

Як прокуратура домоглася повернення пам’ятки державі

Після тривалих судових спорів Фонд держмайна звернувся до Господарського суду Києва з позовом про розірвання договору оренди та повернення будівлі державі. Суд першої інстанції у 2016 році відмовив у позові.

Прокуратура Києва оскаржила це рішення в апеляції, заявивши про необхідність захисту інтересів держави. Київський апеляційний господарський суд у лютому 2018 року розірвав договір оренди та зобов’язав «Укрреставрацію» повернути Гостиний двір державі.

У травні 2018 року Верховний Суд залишив це рішення в силі. Таким чином, будівлю остаточно повернули у державну власність. Прокуратура наголошувала, що орендар не виконував зобов’язань щодо належного утримання об’єкта, а стан будівлі погіршувався настільки, що виникла загроза її руйнування.

Після повернення пам’ятки державі її подальша доля фактично зависла. Київська влада неодноразово заявляла про готовність прийняти Гостиний двір у комунальну власність і відновити його за кошти міського бюджету. Ще у 2017 році Київрада погодилася на безоплатне прийняття будівлі, однак передача так і не відбулася.

Що з Гостиним двором зараз

Станом на серпень 2026 року Гостиний двір залишається у державній власності. Об’єкт належить до сфери управління Міністерства культури України та закріплений на праві оперативного управління за Національним заповідником «Софія Київська». Він має статус пам’ятки архітектури національного значення.

При цьому технічний стан будівлі продовжує погіршуватися. Обстеження, проведене у 2026 році, засвідчило необхідність невідкладних протиаварійних робіт: значна частина конструкцій досі не законсервована, а атмосферні опади та перепади температур спричиняють подальше руйнування.

Саме тому Кличко у серпні 2026 року знову звернувся до уряду - цього разу до прем’єр-міністра Сергія Корецького - із проханням ухвалити рішення про передачу Гостиного двору Києву. Мер стверджує, що після отримання об’єкта місто зможе провести першочергові протиаварійні та консерваційні роботи.

Водночас, активіст і захисник історичних будівель Києва Дмитро Петров закликає не вірити меру:

“Підстав не вірити міському голові, нема. Від слова - зовсім. Просто наведу кілька прикладів памʼяток, які уже перебувають в комунальній власності і які очільниця Департамент охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова рятує просто зараз разом з Кличком:

1) Будівлі Подільської археологічної експедиції

2) Лікарня товариства швидкої допомоги

3) Садиба Мурашка…”, - наголосив Дмитро Петров у своєму дописі.

«Аргумент»