Застави за мільйони під 10–30%: як бізнесмен Василь Астіон створив ринок викупу підозрюваних посадовців

Застави за мільйони під 10–30%: як бізнесмен Василь Астіон створив ринок викупу підозрюваних посадовців

В Україні конверт-центри та навіть «білі» компанії пропонують відносно нову послугу: за 10–30 % комісії вони готові внести заставу за будь-яку особу. Законом не передбачена перевірка походження коштів для застави, тому єдина перешкода — фінансовий моніторинг банку, через який здійснюється переказ. Проте й цю перешкоду можна легко обійти.

Один із найпомітніших фігурантів таких схем — бізнесмен Василь Астіон. Його компанії вносили заставу за ексголову НБУ Кирила Шевченка, нардепа Миколу Тищенка та ексміністра юстиції Дениса Галущенка.

Детективи НАБУ встановили, що частину застави за Галущенка переказала фірма «Востоктранслогістика», підконтрольна Астіону. Правоохоронці вважають, що компанія надавала таку послугу за комісію. При цьому Астіон також гарантував «потрібні» судові рішення, фактично впливаючи на суддів.

За даними НАБУ, частину застави за Галущенка переказала фірма «Востоктранслогістика», підконтрольна Астіону.

Офіційним власником «Востоктранслогістики» є дніпрянин Дмитро Передрій. Він також керував ТОВ «Дніпроагро», яке перебуває в стані банкрутства. Офіційно «Дніпроагро» належить братам Астіонам — Євгену та Василю. Передрій уже багато років виступає топменеджером структур Астіонів.

«Востоктранслогістика» неодноразово використовувалася для внесення застав. У 2022 році компанія переказала 35,1 млн грн як заставу за фігуранта справи «Укргазбанку», де також фігурував Кирило Шевченко. За кого саме вносилися кошти, у судових матеріалах не вказано. Ще 5 млн грн фірма сплатила як частину застави за нардепа Миколу Тищенка. Останній відомий випадок — 35 млн грн застави за Германа Галущенка.

Офіційно Передрій був керівником або бенефіціаром таких компаній:

ТОВ «Окторг»;

ПП «Владимир»;

ТОВ «ДЛС Груп»;

ТОВ «Востоктранслогістика»;

ТОВ «Свинарський комплекс “Дніпровський”»;

ТОВ «Старокодацькі сади».

Усі ці компанії пов’язані з Василем Астіоном. Водночас йому офіційно належать десятки інших підприємств, зокрема «Амалтея», «Верхівцевський ОЕЗ», «Завод Київкомбікорм», ЗНВКІФ «Генезис Капітал».

Астіони контролюють десятки компаній на Дніпропетровщині та в інших регіонах (вирощування зернових, елеватори, виробництво дитячого харчування, зокрема «Хорольський завод дитячих продуктів харчування», активи колишнього «Агромарсу» / ТМ «Гаврилівські курчата»). У медіа та судових реєстрах їхні компанії часто згадуються в контексті агресивного поглинання активів і корпоративних конфліктів. У багатьох випадках Астіон отримував активи завдяки рішенням суддів. Не дивно, що саме він гарантував «правильні» судові ухвали.

Астіон приватизував ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод», а також державний концерн «Укрбуд» у жовтні 2025 року за 805 млн грн через ТОВ «Техно-онлайн».

Десятки фіктивних підприємств зареєстровані за одними й тими ж адресами масової реєстрації — наприклад, у звичайному офісі в Дніпрі чи на підставних осіб, на яких оформлено сотні компаній. Саме в Дніпрі брати Астіони реєструють свої фірми. Василь Астіон був депутатом Дніпропетровської облради від партії «Відродження». За даними НАБУ, тривалий час мав вплив на «Сенс Банк» і використовував державні органи в схемах.

Наразі в Україні фактично не перевіряється походження коштів для застави. Єдина обов’язкова перевірка — банківський фінансовий моніторинг. НАБУ та інші правоохоронні органи можуть встановлювати джерело коштів лише в межах інших розслідувань. Перевірка застав за замовчуванням не проводиться. Ще в червні 2026 року до Ради внесли законопроєкт № 15388, який передбачає обов’язкову перевірку походження коштів для застави. Проте документ досі не розглянули навіть у першому читанні.