Як на Харківщині душать селян, а їхню землю віддають «ручним» фермерам

У прифронтовій Харківщині селян фактично душать земельним рекетом, а їхні паї та землі переходять до інших фермерських господарств. Чужі ділянки оформлюють у довгострокову оренду, через що земля на роки виходить із користування тих, хто обробляв її раніше. Один із тих, хто стрімко нарощує земельний банк у Малинівській громаді, — Геннадій Дерека та пов’язані з ним аграрні підприємства. У результаті земля одних стає ресурсом для розширення земельного банку інших.

Починається все з ФГ «СФГ «ДРУЖБА», кінцевим бенефіціаром якого й виступає Геннадій Дерека. У користуванні господарства вже понад 73,49 га сільськогосподарської землі, а права на ділянки реєструвалися протягом 2019–2025 років. Серед них — 10,2042 га, 6,8027 га, 6,8131 га, 5,2263 га, 5,1198 га та інші ділянки, а окремо — масив площею 63,5892 га. І це вже не історія про одного фермера з кількома паями — це послідовне накопичення земельного ресурсу.

Причому землю забирають не на один сезон і навіть не на кілька років. Ділянку площею 5,1198 га передали «ДРУЖБІ» на 25 років із автоматичним продовженням договору, а право оренди зареєстрували 30 вересня 2024 року. Ще 5,2263 га за договором із Геннадієм Чемшитом передали господарству до 10 травня 2049 року — також із автоматичною пролонгацією. А 6,8027 га, які раніше були передані в оренду Аллою Розановою, опинилися в користуванні «ДРУЖБИ» до грудня 2027 року.

Далі земля починає сходитися з родинним бізнесом. Геннадій Дерека — брат старости Старогнилицького старостинського округу Валерія Дереки, а Віталій Дерека — його племінник. На цьому ж родинному колі зав’язані «ДРУЖБА-АГРО», «ДРУЖБА ІНВЕСТ», «ДРУЖБА-ВЕКТОР», «ІНГВАР ПЛЮС», «СХІДАГРО-М», «АГРОТЕХНІКА СГ» та інші аграрні підприємства. Юридично це різні компанії, але їх об’єднують спільний бізнес, земля та родинні зв’язки.

А тепер — найважливіше, як ці гектари проходять через місцеву владу. Малинівську селищну військову адміністрацію очолює Семер’янов, а державним реєстратором Малинівської селищної ради є Ольга Кольцова, яка оформлювала права оренди «ДРУЖБИ» на конкретні земельні ділянки. Саме Кольцова 30 вересня 2024 року зареєструвала право оренди 5,1198 га, а щодо 5,2263 га — також провела державну реєстрацію права «ДРУЖБИ». Так земля приватних власників проходить через реєстр громади й опиняється у користуванні господарства Дереки на десятиліття.

Така схема навряд чи могла б працювати без «даху» згори, адже земельний переділ у прифронтовій області — це вже не питання однієї селищної ради. Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов та голова Харківської облради Тетяна Єгорова-Луценко також опиняються в зоні питань, коли земля одних системно переходить до інших, а земельні банки окремих аграріїв стрімко зростають. Якщо за кожним таким гектаром стоять домовленості та відсотки, то шукати відповідальних лише на рівні місцевих чиновників немає сенсу.

Але земельний переділ — не єдина історія, яка виникає навколо Малинівської селищної ради: паралельно тут є питання до того, кому та за що віддають бюджетні гроші. 16 вересня 2024 року Семер’янов уклав із ПП «Автомобільна компанія «Укравтоснаб» договір на 1,25 млн грн без інших учасників, а 30 грудня 2025 року рада віддала ТОВ «Систем Енергетик» 860 160 грн за постачання електроенергії. Окремо в переліку підрядників громади фігурує ТОВ «Гранбудвугільля», яке отримувало договори від ради на виконання робіт, зокрема на облаштування контейнерних майданчиків для збору побутових відходів. І тут уже питання не лише в тому, хто отримує підряди, а й у тому, чи виконані роботи та поставки в повному обсязі, чи відповідають вони умовам договорів і за що саме громада фактично заплатила бюджетні кошти.

До слова, нами скеровано інформаційний запит та ряд скарг до контролюючих і правоохоронних органів із чіткими вимогами: перевірити законність набуття та реєстрації права оренди «ДРУЖБОЮ» земельних ділянок, перевірити законність передачі комунальних земель, правомірність дій державного реєстратора Кольцової та законність укладення довгострокових договорів оренди й автоматичного продовження їх строку.

Поки звичайному українцю землю під час війни отримати не дають, у Дереки вона чомусь знаходиться — разом із довгостроковими договорами, реєстраційними рішеннями та комунальними гектарами. Частина землі оформлюється на 25 років із автоматичним продовженням, а права на неї реєструються через Малинівську селищну раду. Тож питання вже не в тому, як фермер Дерека розширює господарство, а в тому, як саме земля фермерів, пайовиків і громади опиняється під його контролем.