Як Фірташ викачав мільярди з українського газу, а 16,8 млрд грн боргу залишив державі

Поки українцям розповідають про дефіцит газу та чергову важку зиму, варто згадати, куди зникав газ і гроші з українського енергоринку. Схема Фірташа була побудована так, щоб споживач платив, газ відбирався, а борг залишався державі. Через 20 операторів газорозподільних мереж та «ЙЕ Енергію» кошти споживачів спрямовувалися у підконтрольну систему, тоді як газ із ГТС продовжували відбирати без належної оплати. За три роки це дало 16,8 млрд грн боргу та близько 18 млрд грн збитків.

А тепер найцинічніше — платили за це самі українці. Оператори отримували гроші споживачів у складі тарифу на розподіл газу, але замість повного розрахунку за ресурс перераховували їх «ЙЕ Енергії». При цьому фактично поставлялося лише близько 30% від оплаченого газу. Решту ресурсу продовжували забирати з газотранспортної системи, а рахунок за нього зростав уже на боці державного оператора.

Фактично виходила геніальна для олігарха формула: гроші залишаються всередині системи, газ забирається з державної ГТС, а борг стає проблемою держави. За 2020–2022 роки він виріс до 16,8 млрд грн. Кошти, отримані від споживачів, проходили через пов’язані з Фірташем структури, а вартість фактично відібраного газу залишалася несплаченою. У підсумку українці отримували рахунки, а держава — мільярдну діру.

І це не була одна фірма з одним рахунком. За системою стояла ціла конструкція: «РГК», 20 операторів газорозподільних мереж, «ЙЕ Енергія», Group DF, OSTCHEM та низка українських і іноземних компаній. Через них переміщувалися кошти й активи, а формально різні юридичні особи дозволяли зберігати контроль над єдиною системою. Саме так Фірташ міг одночасно тримати під контролем газорозподіл і фінансові потоки, які через нього проходили.

Коли держава нарешті почала забирати активи, масштаб став очевидним. Під арешт потрапили корпоративні права операторів газорозподільних мереж, а серед причин зазначалася несплата 1,5 млрд грн за користування газорозподільними мережами. Далі активи передали в управління «Нафтогазу», а АРМА уклало договір управління з «Чорноморнафтогазом». Тобто після багаторічного накопичення боргів держава фактично була змушена забирати назад стратегічну інфраструктуру.

А газова схема — лише одна частина імперії Фірташа

Паралельно він концентрував промислові та медійні активи: 36% InterMediaGroup, куди входять «Інтер», «НТН», «Мега», «К1», «К2», «Zoom», «Піксель» та «Enter-фільм». У 2024 році Фірташ викупив частку Сергія Льовочкіна, після чого змінилося керівництво «Інтера». Газ, промисловість і медіа — три різні сфери, але контроль над ними сходився в одній корпоративній системі.

До слова, за фактами незаконної діяльності Фірташа та його структур, вже скеровано 4 заяви про вчинення кримінального правопорушення та 6 скарг. Крім того, ми домоглися відкриття кримінальних проваджень:

СУ ГУНП в Дніпропетровській області – № 12025040000001131 за ч. 1 ст. 367 КК України;

ГСУ СБУ у місті Києві та Київській області – № 22025101110001285 за ч. 2 ст. 364 КК України;

ТУТ БЕБ у м. Києві – № 72026102500000004 за ч. 3 ст. 212 КК України;

СУ ГУНП в Дніпропетровській області – № 12026040000000658 за ч. 1 ст. 366 КК України.

Але навіть попри це, Фірташ й досі викачує гроші з енергетики, поки чиновники анонсують – чергову важку зиму.

16,8 млрд грн боргу та близько 18 млрд грн збитків — це ціна газової схеми, наслідки якої сьогодні продовжує відчувати держава. Поки активи забирають в управління держави, а проти структур Фірташа відкривають кримінальні провадження, українці знову чують про дефіцит газу та важку зиму. І виникає просте питання: чому за мільярди, які накопичувала система Фірташа, мають платити українці — своїми тарифами, податками та новими платіжками?