Україна має ключову перевагу над Росією: у Москві дедалі частіше говорять про удари по Європі — WSJ

Україна має ключову перевагу над Росією: у Москві дедалі частіше говорять про удари по Європі — WSJ

Росії не вдається досягти бажаного результату за допомогою посилених ударів по Україні, оскільки Київ має доступ до зовнішніх ресурсів і тилової підтримки за межами країни.

На цьому тлі в Москві дедалі активніше обговорюють можливість перенесення атак на європейську територію.

Про це пише The Wall Street Journal.

Видання зазначає, що Росія стикається з фундаментальною геополітичною асиметрією.

Москва намагається змусити Україну підкоритися за допомогою ударів по торгових центрах, електростанціях, портах та інших об’єктах інфраструктури.

Водночас Київ може розраховувати на зовнішню підтримку для збереження економічної стійкості та забезпечення військової логістики.

За даними WSJ, українські удари по мілітаризованій економіці Росії безпосередньо впливають на здатність країни продовжувати війну.

Через це перевага РФ у вогневій потужності значною мірою втрачає своє значення.

Західні чиновники також пов’язують цю ситуацію з розширенням російської кампанії саботажу, хакерських атак та інших гібридних операцій.

Їхньою метою є залякування європейських лідерів і виборців.

Європейські країни вже тривалий час підтримують українську економіку та військові зусилля.

Росія ж змушена самостійно фінансувати свою війну в умовах тиску з боку українських ударів і західних санкцій.

Двоє найближчих союзників Москви — Іран та Північна Корея — збанкрутували.

Китай, зі свого боку, використовує складне становище Росії для отримання нижчих цін на нафту та газ, водночас сам стикаючись з економічними проблемами.

Німецький депутат Європейського парламенту Сергій Лагодинський заявив, що російське керівництво прагне якомога швидше усунути цей дисбаланс.

«Вони бачать, що Україна може вижити й продовжувати боротися, бо має доступ до зовнішніх ресурсів та зовнішньої солідарності, і саме це вони хочуть перекрити або підірвати», — сказав Лагодинський.

Удари обох країн одна по одній тривають щоночі.

Водночас наслідки атак для сторін суттєво відрізняються.

Росія переживає масштабну паливну кризу після того, як українські дрони вивели з ладу понад третину нафтопереробних потужностей країни.

В Україні ж автозаправні станції продовжують працювати у звичайному режимі завдяки імпорту пального з Європи, хоча українські нафтопереробні заводи були знищені ще у 2022 році.

Збройні сили України також використовують логістичні центри у Польщі, Німеччині та Румунії.

Крім того, українські оборонні підприємства створили виробничі лінії в різних країнах Європи.

За винятком Білорусі та Північної Кореї, жодна із сусідніх із Росією держав, зокрема її офіційні оборонні союзники у Центральній Азії, відкрито не допомагає Москві вести війну.

Навіть Білорусь останнім часом намагається уникати нових західних санкцій та можливої військової відповіді України.

У Кремлі, як зазначає WSJ, сприймають ситуацію як нестерпну.

Російська влада вважає, що країни НАТО через Україну завдають стратегічної шкоди російській економіці та військовому потенціалу, зокрема космічній програмі, виробництву балістичних ракет і флоту стратегічних бомбардувальників, при цьому майже не несучи за це витрат.

Директор Центру «Карнегі Росія-Євразія» Олександр Габуєв назвав цю ситуацію асиметрією у здатності Росії завдавати шкоди Заходу та змушувати його платити за підтримку України.

«Існує асиметрія щодо здатності Росії завдавати шкоди Заходу та змушувати його нести витрати за підтримку України», — зазначив Габуєв.

За його словами, Україна фактично перенесла «війну на територію ворога і отримує значну підтримку для цих операцій за лінією фронту».

Росія, на відміну від України, не має власної «України» — союзника, який міг би завдавати ударів по НАТО та одночасно приймати на себе удари у відповідь.

Найближчими аналогами є Іран та єменські хусити, однак їхні пріоритети на Близькому Сході лише частково збігаються з інтересами Москви.

Тому, як зазначає видання, одним із головних важелів Росії для впливу на настрої в Європі залишається гібридна війна.

Директорка з питань Євразії в Центрі досліджень з питань нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна Ганна Нотте заявила, що в Кремлі дедалі більшої популярності набуває думка про необхідність атакувати військові та логістичні об’єкти в європейських країнах для перемоги у війні.

За її словами, такі заклики стають дедалі гучнішими, а головним питанням залишається те, наскільки далеко готова зайти Росія.

Деякі чиновники попереджають, що наступним етапом ескалації може стати обмежений одноразовий удар по одній або двох логістичних цілях у Європі, які беруть участь у забезпеченні допомоги Україні.

Для цього Москва може використати, зокрема, захоплені українські дрони та ракети.

Російські коментатори на телебаченні вже кілька місяців відкрито закликають до таких атак.

Як пише WSJ, подібний крок може мати катастрофічні наслідки та, навпаки, посилити готовність Європи протистояти Росії.

Це відбувалося б на тлі підготовки до виборів у Франції, Німеччині та Італії, де промосковські сили набирають впливу.

У Німеччині посилення російської гібридної війни вже мало протилежний результат.

Німецький депутат Норберт Реттген зазначив, що для німців дедалі очевиднішою стає загроза з боку Росії, що посилює політичну рішучість країни.

Водночас західні союзники України та сам Київ мають можливості для подальшого посилення тиску на Росію у разі загострення конфлікту.

США могли б суттєво збільшити здатність України уражати російські батареї балістичних ракет, дозволивши використовувати супутникову мережу Starlink для наведення дронів над територією РФ.

Україна, зі свого боку, досі утримувалася від ударів по російських аеропортах, хоча власна цивільна авіація країни не здійснює польотів із 2022 року.

«Так чи інакше, росіяни розширять війну, бо в їхній великій стратегії Україна є перешкодою, а не нагородою.

Їхня мета — більший вплив на Європу та за її межами.

НАТО не вдалося стримати російську агресію проти України, і зараз постає питання, чи зможе НАТО насправді стримати російську агресію проти самого НАТО», — вважає голова Центру оборонних реформ у Києві та колишній військовий і розвідник Олександр Данилюк.

За його словами, посилення атак на українські міста з боку Москви є сигналом для інших європейських країн про те, що опір Росії може мати надзвичайно високу ціну, а тому Кремль прагне переконати їх підкоритися його волі.