Денис Парамонов і «Бердянські ковбаси»: слід веде до РФ

Після окупації Бердянська підприємство «Бердянські ковбаси», контроль над яким до повномасштабного вторгнення пов’язували з бізнесменом Денисом Парамоновим, змінило структуру власності, а виробничий актив згодом опинився в російській системі реєстрації та сертифікації. Обставини переходу контролю та подальшої роботи підприємства досліджуються правоохоронцями у межах кримінального провадження.

Як пишуть ЗМІ, 17 січня 2022 року, ще до початку повномасштабної війни, Парамонов звернувся до Антимонопольного комітету України по дозвіл на придбання частки у ТОВ «Бердянські ковбаси», яка забезпечувала понад 50% голосів. У матеріалах АМКУ зазначалося, що раніше бізнесмен придбав 99,9% статутного капіталу підприємства за договором від 13 січня 2015 року.Після захоплення Бердянська російськими військами корпоративна структура підприємства змінилася. У червні 2022 року Парамонова виключили з переліку засновників та кінцевих бенефіціарних власників, а новим власником української юридичної особи вказали естонську компанію DJP Invest OÜ.Саме ця зміна стала одним із ключових епізодів, які вивчали правоохоронці. У матеріалах кримінального провадження №42022110000000490 слідство розглядало версію про можливе навмисне переоформлення корпоративних прав і виробничих потужностей через пов’язаних осіб та естонську юрисдикцію. За цією версією, така структура могла використовуватися для збереження фактичного впливу на актив після окупації міста.Водночас у пізніших судових матеріалах з’явилася інша версія розвитку подій. Згідно з наведеною там фабулою, Геннадій Бабаян та Єгор Толок могли самостійно отримати корпоративні права, скориставшись довірою попереднього власника. Таким чином, у справі розглядається і сценарій, за якого Парамонов фактично втратив контроль над активом через дії третіх осіб.Окремий російський слід у цій історії з’явився вже після зміни української структури власності. 24 листопада 2022 року в РФ було зареєстровано ТОВ «Бердянские колбасы». У російських документах виробничим майданчиком зазначено адресу в окупованому Бердянську — Мелітопольське шосе, 82/2.

Керівником російського підприємства в документах зазначений Єгор Толок. Компанія також фігурує в російській системі сертифікації як виробник харчової продукції. Таким чином, підприємство, пов’язане з бердянськими виробничими потужностями, після окупації було інтегроване до російської системи реєстрації та допуску продукції на ринок.Матеріали кримінального провадження містять також твердження про реалізацію виробленої продукції на окупованих територіях та її постачання до місць дислокації російських військовослужбовців. Ці відомості є частиною слідчих матеріалів і не можуть розглядатися як встановлений судом факт без відповідного остаточного рішення.У SMK Group заперечують звинувачення у веденні діяльності на окупованих територіях і називають поширену інформацію недостовірною та маніпулятивною. Водночас питання про те, хто саме контролював виробництво після окупації, залишається одним із центральних у матеріалах справи.Таким чином, у ланцюжку подій фігурують одразу три юрисдикції: українська, естонська та російська. Спочатку контроль над українським підприємством пов’язувався з Парамоновим, потім бенефіціаром стала естонська DJP Invest OÜ, а вже після окупації в РФ з’явилася окрема компанія «Бердянские колбасы», пов’язана з тим самим виробничим майданчиком.Ключовим для подальшої юридичної оцінки залишається встановлення фактичного контролю над активом після окупації, механізму зміни корпоративних прав та осіб, які могли отримувати прибуток від роботи виробництва. Окремо має бути встановлено, чи були дії учасників пов’язані між собою та чи мали вони на меті збереження контролю над активом або його фактичне відчуження на користь інших осіб.

Читайте Фразу в Google News (натиснути "Підписатися")

Підписуйтесь на канали Фрази в Youtube, Twitter, Instagram, Facebook

Після окупації Бердянська підприємство «Бердянські ковбаси», контроль над яким до повномасштабного вторгнення пов’язували з бізнесменом Денисом Парамоновим, змінило структуру власності, а виробничий актив згодом опинився в російській системі реєстрації та сертифікації.

Обставини переходу контролю та подальшої роботи підприємства досліджуються правоохоронцями у межах кримінального провадження.

Як пишуть ЗМІ, 17 січня 2022 року, ще до початку повномасштабної війни, Парамонов звернувся до Антимонопольного комітету України по дозвіл на придбання частки у ТОВ «Бердянські ковбаси», яка забезпечувала понад 50% голосів.

У матеріалах АМКУ зазначалося, що раніше бізнесмен придбав 99,9% статутного капіталу підприємства за договором від 13 січня 2015 року.Після захоплення Бердянська російськими військами корпоративна структура підприємства змінилася.

У червні 2022 року Парамонова виключили з переліку засновників та кінцевих бенефіціарних власників, а новим власником української юридичної особи вказали естонську компанію DJP Invest OÜ.Саме ця зміна стала одним із ключових епізодів, які вивчали правоохоронці.

У матеріалах кримінального провадження №42022110000000490 слідство розглядало версію про можливе навмисне переоформлення корпоративних прав і виробничих потужностей через пов’язаних осіб та естонську юрисдикцію.

За цією версією, така структура могла використовуватися для збереження фактичного впливу на актив після окупації міста.Водночас у пізніших судових матеріалах з’явилася інша версія розвитку подій.

Згідно з наведеною там фабулою, Геннадій Бабаян та Єгор Толок могли самостійно отримати корпоративні права, скориставшись довірою попереднього власника.

У російських документах виробничим майданчиком зазначено адресу в окупованому Бердянську — Мелітопольське шосе, 82/2.

Окремий російський слід у цій історії з’явився вже після зміни української структури власності. 24 листопада 2022 року в РФ було зареєстровано ТОВ «Бердянские колбасы».

Компанія також фігурує в російській системі сертифікації як виробник харчової продукції.

Таким чином, підприємство, пов’язане з бердянськими виробничими потужностями, після окупації було інтегроване до російської системи реєстрації та допуску продукції на ринок.Матеріали кримінального провадження містять також твердження про реалізацію виробленої продукції на окупованих територіях та її постачання до місць дислокації російських військовослужбовців.

Ці відомості є частиною слідчих матеріалів і не можуть розглядатися як встановлений судом факт без відповідного остаточного рішення.У SMK Group заперечують звинувачення у веденні діяльності на окупованих територіях і називають поширену інформацію недостовірною та маніпулятивною.

Водночас питання про те, хто саме контролював виробництво після окупації, залишається одним із центральних у матеріалах справи.Таким чином, у ланцюжку подій фігурують одразу три юрисдикції: українська, естонська та російська.

Спочатку контроль над українським підприємством пов’язувався з Парамоновим, потім бенефіціаром стала естонська DJP Invest OÜ, а вже після окупації в РФ з’явилася окрема компанія «Бердянские колбасы», пов’язана з тим самим виробничим майданчиком.Ключовим для подальшої юридичної оцінки залишається встановлення фактичного контролю над активом після окупації, механізму зміни корпоративних прав та осіб, які могли отримувати прибуток від роботи виробництва.

Окремо має бути встановлено, чи були дії учасників пов’язані між собою та чи мали вони на меті збереження контролю над активом або його фактичне відчуження на користь інших осіб.

Читайте Фразу в Google News (натиснути "Підписатися")

Підписуйтесь на канали Фрази в Youtube, Twitter, Instagram, Facebook