Чому Жумаділову дають просто піти з посади керівника АОЗ? Хто відповість за сплачену, однак не доставлену зброю на 1 млрд доларів?

31 серпня — останній робочий день очільника ДП «АОЗ» Жумаділова, який у пришвидшеному темпі вирішив піти з посади. Бо схем навколо нього вже виплило стільки, що залишатися далі стає дедалі складніше, а найцікавіше — ще навіть не оприлюднено. За час повномасштабного вторгнення Жумаділов встиг очолити ДП «ДОТ», потім перейти до ДП «АОЗ», і за кожної зміни оборонної структури незмінним залишалося одне — його бажання урвати побільше та прокручувати нові тендерні схеми, віддаючи мільярди в руки потрібних підрядників, які були на короткому повідку. І поки в Міноборони змінювалися міністри, Жумаділов залишався недоторканним і впевнено продовжував дерибанити оборонні кошти вже з новим міністром.

Так от, коли до Міноборони зайшов реформатор Федоров, Жумаділов досить швидко знайшов із ним спільну мову, і їхня зв’язка запрацювала як годинник. За Умєров та Шмигаль проблем із Жумаділовим також не виникало — він спокійно залишався на посаді та продовжував працювати з багатомільярдними оборонними закупівлями. А після відставки Федорова раптом почалася активна інформаційна кампанія з джинсою про нібито швидке звільнення Жумаділова, хоча ще за пів року до цього сам Федоров так і не наважився прибрати його з АОЗ. І причина може бути банальною — Жумаділов занадто багато знає про домовленості, схеми та оборудки, які проходили через Міноборони за різних міністрів, а тому його звільнення могло стати прямою загрозою для тих, хто не хоче, щоб ці деталі стали публічними.

Один із найгучніших контрактів АОЗ — закупівля у лютому 2026 року 6 тисяч гранатометів РПГ-75М у ТОВ «Українська бронетехніка» Сергія Пашинського за 637 млн грн. Командування сил логістики ЗСУ попереджало про низьку ефективність цієї зброї, однак контракт все одно уклали, а компанія отримала 318,5 млн грн передоплати ще до поставки першої партії. У травні до військової частини надійшли 3024 гранатомети, які військові відмовилися приймати на озброєння. Під новими наклейками виявилися старі чеські заводські маркування, а комплектуючі датувалися 1986–1988 роками.

Але закупівля гранатометів — лише один із прикладів того, як за Жумаділова формувалися умови оборонних торгів. 126 екскаваторів-навантажувачів закупили майже за пів мільярда гривень, фактично прив’язавши технічні вимоги до JCB 3CX, хоча пропозиції Bobcat були дешевшими майже на 75 млн грн, а Caterpillar також не допустили до реальної конкуренції. Ще понад 280 млн грн передбачили на автопаливозаправники для ТОВ «Торговий дім Техкомплект», а майже 520 млн грн — на спеціальні навушники, балістичні окуляри та польові тенти. Короткі строки поставки, відмова ділити закупівлю на лоти, спеціальна кодифікація та інші технічні бар’єри дозволяли відсікати конкурентів ще до визначення переможців.

За таким самим принципом побудували закупівлю БПЛА на понад 309 млн грн. Тендер розбили на 12 однакових лотів, а технічні вимоги фактично звели до конкретної моделі DJI Mavic 3E, одночасно прибравши вимоги щодо досвіду, складів та матеріально-технічної бази. У результаті такі умови відкрили дорогу ТОВ «Вирій Індастрі» та Бабенку, а сама закупівля була сконструйована таким чином, щоб максимально відповідати конкретному товару. Тобто конкуренцію прибрали ще до торгів — через технічне завдання, яке звузило ринок до потрібної моделі та потрібного постачальника.

Такий підхід не обмежувався закупівлями озброєння, адже ще під час керівництва Жумаділова ДП «Державний оператор тилу» уклав 12 контрактів на харчування ЗСУ на 2026 рік на загальну суму 15,07 млрд грн. Закупівлю провели за каталогом із 360 позицій, який директорка програми харчування ДОТ Галина Літош називала проблемним через ризики цінових маніпуляцій, але його скорочення до 340 позицій так і не відбулося. Паралельно перевірки за 9 місяців 2025 року показали, що п’ята частина відібраних консервів не відповідала якості, 45% зразків сиру виявилися фальсифікатом, а 42% перевіреної ковбаси не відповідали вимогам якості та безпечності. Із 125,54 млн грн нарахованих штрафів постачальники добровільно сплатили лише 20,10 млн грн.

На цьому ж ринку оборонних закупівель працювали компанії, пов’язані з Мітрохін, серед яких ТОВ «МІК», «ТАРХАТ ПЛЮС», «ПАКОПТТОРГ», «ЕКВІПТОРГ» та «ДЕФЕНС». Тут застосовувалася схема з еталонними зразками: для первинних випробувань до Центрального управління розвитку матеріального забезпечення ЗСУ подавали якісні екземпляри, отримували позитивні висновки, а під час серійного виробництва використовували дешевші тканини з гіршими показниками водонепроникності, вогнестійкості та міцності на розрив. Такий механізм простежується під час виконання державного контракту №566/01-25-РМ на постачання курток, чохлів та бронежилетів. У результаті еталонний зразок проходив перевірку, а військові могли отримувати вже продукцію іншої якості.

І ось тепер головне — Жумаділов йде з АОЗ після того, як через структури, які він очолював, пройшли мільярди гривень на озброєння, техніку, БПЛА, харчування та речове майно. #Пашинський отримав 637 млн грн за гранатомети, від яких військові відмовилися, «Вирій Індастрі» та Бабенко зайшли у закупівлю БПЛА на понад 309 млн грн через технічні вимоги під конкретну модель, а компанії Мітрохіна отримували багатомільйонні контракти на речове майно з питаннями до фактичної якості продукції.Тепер Жумаділов залишає АОЗ, але разом із ним не зникають ані мільярдні контракти, ані підрядники, ані питання до тих, хто роками забезпечував цю систему, — і головне питання полягає в тому, чому людина, яка стільки знала про оборонні закупівлі за різних міністрів, стала «непотрібною» лише тоді, коли її власні схеми почали виходити назовні.