Браковані міни, мільярдні контракти і найдорожчі ракети: шокуючі деталі українських оборонних закупівель

Через шахрайство у закупівлях лише у 2024 році Україна втратила близько 1,2 мільярда доларів. Про це йдеться у матеріалі The New York Times «В Україні шахрайство та розтрати винагороджуються новими контрактами на постачання зброї». У статті журналісти повідомляють про найдорожчу з трьох пропозицій на постачання виготовлених у Туреччині артилерійських ракет, яку вибрала Агенція оборонних закупівель. На оголошений тендер відгукнулися три компанії. Одна заявила, що може поставити ракети за ціною приблизно 4200 доларам за штуку. Друга запросила 4600 доларів. Третя назвала ціну в 5100 доларів. Зазначається, що всі ракети були ідентичними — виготовленими на одному й тому самому заводі, однією й тією ж компанією у Туреччині. В результаті контракт дістався дочірній компанії Czechoslovak Group, великого чеського холдингу, яка запропонувала найвищу ціну. За даними видання, це рішення збільшило витрати України на ракети орієнтовно на 130 мільйонів доларів. У 2024 році Агенція оборонних закупівель також прагнула придбати ракети радянського зразка у сербського виробника. Був створений ланцюжок посередників для отримання ракет. Уряд уклав контракт з українською державною компанією з постачання зброї — «Спецтехноекспортом», яка мала історію невиконання контрактів, а її керівників підозрювали в розкраданні та відмиванні коштів. «Спецтехноекспорт» уклав субпідрядний договір з американською зброярською компанією Regulus Global. Однак угода щодо постачання ракет почала розпадатися й згодом зірвалася. На початок 2025 року «Спецтехноекспорт» став найбільшим боржником перед закупівельною агенцією, маючи більше невиконаних контрактів, ніж будь-який інший постачальник, з’ясували аудитори. Журналісти також пишуть про постачання українській армії тисяч бракованих мінометних снарядів Павлоградським хімічним заводом. Снаряди, що виробляв завод, замість того, щоб вибухати поруч з ворожими військами, або вилітали з пускових труб, або падали з тихим глухим звуком, піднімаючи лише клуби пилу. Директора підприємства Леоніда Шимана згодом заарештували та звинуватили у корупції. Проте Агенція оборонних закупівель України продовжувала укладати нові контракти з заводом Шимана. У статті йдеться про те, що 7 з 10 найбільших військових підрядників України отримали нові замовлення, попри відкриті кримінальні провадження за фактами шахрайства, невиконання раніше укладених угод або арешти керівників за корупцію. Зокрема, уряд уклав угоду на 280 мільйонів доларів у той час, коли керівник Павлоградського хімзаводу перебував під заставою у справі про корупцію. Пізніше Шимана засудили до п’яти років ув’язнення за організацію схеми продажу вибухівки за завищеними цінами. Журналісти зазначають, що аудитори виявили 18 компаній, які уклали угоди, незважаючи на невиконання попередніх домовленостей. Шість з цих компаній не виконали жодного контракту. Внутрішні урядові перевірки показали, що лише у 2024 році Україна втратила близько 1,2 мільярда доларів через шахрайство, розтрати та неефективне управління у сфері оборонних закупівель. Зокрема, як встановили аудитори, близько 126 мільйонів доларів було втрачено через ігнорування вигідніших пропозицій і переплату за зброю. В одному з випадків компанії й досі ведуть судову тяганину щодо долі щонайменше 100 мільйонів доларів передоплати за угодою, яка зірвалася. Зазначається, що перевірки Державної аудиторської служби та внутрішнього аудиторського підрозділу Міністерства оборони охоплюють 2024 і 2025 роки. Раніше «ФАКТИ» писали про шахрайські схеми компаній бізнесмена Ігоря Гринкевича. Тоді ДБР установило, що компанії Гринкевича постачали низькоякісні товари для ЗСУ, що завдало державі шкоди на понад 934 мільйони гривень.