Двісті п'ятдесят тисяч злочинів російських загарбників у папці "Різне"

Від початку повномасштабного вторгнення в Україні зареєстрували понад 250 тисяч воєнних злочинів. Проте у нашому Кримінальному кодексі досі немає їхнього чіткого переліку у розумінні міжнародного кримінального законодавства. Україна ратифікувала Римський статут МКС ще у серпні 2024 року.

У звʼязку з цим ККУ доповнили положеннями щодо злочину проти людяності та відповідальності військових командирів. Однак норму про воєнні злочини уточнили мінімально, а зміст статті про злочин агресії зовсім не зазнав змін, зазначає МІПЛ.

Тому у січні 2025 року при Офісі Генпрокурора створили міжвідомчу робочу групу, яка підготувала законопроєкт для узгодження національного законодавства з Римським статутом МКС. Медійна ініціатива за права людини брала участь у роботі цієї групи. Разом працювали фахівці з Офісу Генерального прокурора, державних органів, міжнародні й українські експерти та представники громадянського суспільства. У березні 2026-го документ спрямували до Верховної Ради України, а 7 вересня його зареєстрували.

Для чого потрібен каталог воєнних злочинів

Станіслав Петренко, начальник відділу Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора пояснює: більшість воєнних злочинів нині класифікуються як “інші порушення законів та звичаїв війни”. Тому слідчим та прокурорам доводиться інтерпретувати статтю 438 ККУ через призму міжнародного права.

— Перелік злочинів зі статті 438 ККУ не має відповідника у сучасному міжнародному кримінальному праві. Це право, як і практика ЄСПЛ, чітко розділяють злочини катування, нелюдського поводження, умисної шкоди здоровʼю тощо. Але питання в тому, чи можемо ми підвищити ефективність переслідування за воєнні злочини, якщо закон буде чіткішим?

Запровадження каталогу забезпечить якісніше обґрунтування повідомлень про підозру й вироків, наблизить українську практику до міжнародних стандартів, сформує сучасніші підходи до розслідування та протидії воєнним злочинам.

Для слідчих, додає він, каталог стане інструментом, що допоможе точніше визначати, який саме злочин вчинено. Нині, наприклад, до реєстру можна внести інформацію про “інше порушення законів та звичаїв війни”. Водночас таке формулювання охоплює різні діяння — від депортації чи примусового переміщення до порушення права на справедливий суд. Наявність каталогу має змінити цей підхід.

— Адже нікому не спадає на думку об’єднати в межах однієї статті такі різні злочини, як убивство, грабіж, крадіжка, умисне тілесне ушкодження чи сексуальне насильство, — зазначає Петренко.

Андрій Яковлєв, адвокат та експерт МІПЛ з міжнародного гуманітарного права, зазначений серед авторів законопроєкту, погоджується: через відсутність у статті чіткого переліку діянь такі злочини, як незаконне позбавлення волі, сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, умисні напади на цивільних, не отримують самостійної кваліфікації.