ПрАТ «Київспецтранс» 24 серпня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Аріс-Ком» про реконструкцію сміттєзвалища №5 у селі Підгірці Обухівського району Київської області (коригування) вартістю 1,16 млрд грн.
Про це повідомляється у системі «Прозорро».
Ціни будматеріалів здебільшого нормальні.
Однак ціну грунту підняли вдвічі до рівня освоєння на станції аерації в Бортничах.
А ціна труб на загальну суму 13 млн грн виглядає в десять-двадцять разів вищою від цін у відкритих джерелах та інших закупівлях.
Це може пояснюватись помилкою кошторисників, яку не помітив ні замовник, ні експертиза.
Додано: після публікації підрядна компанія пояснила таку ціну тим, що для реконструкії використовуються не звичайні, а спеціальні обсадні труби, які є дорожчими (докладніше пояснення в кінці тексту).
У листопаді 2025 року «Аріс-Ком» виграла тендер «Київспецтрансу» на реконструкцію та технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів №5 за 140,17 млн грн.
Але в червні 2026 року договір розірвали через коригування проєкту з оплатою 137,50 млн грн.
Тепер роботи за скоригованим проєктом мають завершити до осені 2028 року.
Мова про гідротехнічні рішення, протирадіаційне укриття, підпірну стінку, аварійну ємність для накопичення фільтрату, подовження дамби обвалування західної частини ділянки №2, збільшення площі ділянки №2 під захоронення, поглиблення відстійників-випаровувача фільтрату «концентрату», захист критично важливих споруд та обладнання габіонами, підсилення залізобетонної стіни, протизсувні заходи закріплення низового укосу дамби ділянки №2 складування ТПВ, пост радіологічного контролю, технологічні проїзди, реконструкцію вузла первинної обробки фільтрату на очисних спорудах «Rochem», стік поверхневих вод господарського двору, влаштування насосної станції, котельню тощо.
Закупівля фінансується з бюджету Києва.
Роботи будуть оплачувати по факту їх виконання, протягом 30 робочих днів після надходження коштів із джерел фінансування.
Договірна ціна динамічна, тобто фактично платити можуть по цінах, що відрізняються від кошторису в меншу сторону.
Вона включає 42,34 млн грн на інфляцію (тут і далі ціни та суми з ПДВ).
Дорожні плити ПД 2-9,5 (2980х1480х180 мм) коштують 14 070 грн/шт. «Ковальська» продає їх у Києві трохи дорожче – по 15 015 грн/шт.
У серпні АТ «Укргазвидобування» замовляло їх харківському «Еталону» з доставкою на Харківщину по 10 980 грн/шт, що на 22% дешевше.
Бетон С32/40 W8 F200 врахували по 8 215 грн/куб. м.
Клас С32/40 – це еквівалент В40.
У свіжому прайс-листі «Ковальської» такий бетон із рухливістю Р4 коштує 7 872 грн/куб. м.
Просторові каркаси ПК-1 обійдуться у 667 тис грн/шт.
Подробиці та ринкові ціни невідомі.
Захисна суміш Sika MonoTop-4012 коштує 214 грн/кг.
У відкритих джерелах її ціни сягають саме цього рівня. «АКС-Юг Система» продає її по 5 346 грн за мішок 25 кг, тобто 214 грн/кг.
Бетонні блоки ЛБ 24.6.6 вписали по 8 795 грн/шт.
Виробник «Rockside» пропонує у Києві модульні бетонні блоки (легоблоки) 2400х600х600 мм трохи дешевше – по 8 500 грн/шт.
Стінові блоки ИСА-50 обійдуться у 97 333 грн/шт.
У відкритих джерелах ціни цієї підпірної стінки сягають 88 387 грн/шт – по стільки її продає виробник «Конкрейт Груп» із-під Києва.
Гладка геомембрана товщиною 1,5 мм коштує 353 грн/кв. м.
У торішньому договорі з «Аріс-Ком» щодо Підгірців вона коштувала 288 грн/кв. м, що на 18% дешевше.
Марка невідома.
Кар’єрний ґрунт внесли по 384 грн/т. торішньому договорі з «Аріс-Ком» щодо Підгірців він коштував 200 грн/т, тобто майже вдвічі дешевше.
За його доставку на 80 км заплатять ще по 1 132 грн/т.
Торік доставка на 80 км в «Аріс-Ком» коштувала подібно – 1 116 грн/т.
У липні на виграному «Аріс-Ком» тендері «Київбудреконструкції» щодо Бортницької станції аерації кар’єрний ґрунт був внесений по 372 грн/т, а його доставка на 81 км – по 1 145 грн/т.
Зараз у кошторисі на ремонту сміттєзвалища на кар’єрний ґрунт припадає 12,83 млн грн і ще 37,83 млн грн на його доставку.
За даними «Наших грошей», перевірити походження ґрунту, транспортне плече, а відтак і обґрунтованість оплати можна тільки відстеживши пересування вантажівок.
Так само лише перевіркою всіх вантажівок можна дізнатися, скільки насправді тон землі вони перевезуть і звідки – з неофіційного кар’єру, чи легального продавця.
Обсадна труба зовнішнім діаметром 820 мм товщиною стінки 12 мм коштує 209 тис грн/м. у кошторисі на неї відведено 12,77 млн грн.
За шифром ресурсу це труби сталеві електрозварні прямошовні та спіральношовні з опором розриву не менше 38 кгс/кв. мм. «УТМК» продає зварну гарячекатану сталеву трубу 820х12 мм зі сталі Ст3пс, 17Г1СУ по 13 391 грн/м, або 56 тис грн/т із ПДВ. «Київтеплоенерго» в серпні замовило зварну експандовану сталеву трубу 820х12 мм зі сталі P355GH ТС-1 (К48) по 103 тис грн/т.
Метр важив 243 кг, тож ціна за метр складала 24 889 грн.
Отже, шалену ціну в Підгірцях може пояснювати хіба що помилка, наприклад, поставлена не там кома.
Що до устаткування, то найбільша сума припадає на радіометр нейтронного та гамма-випромінювання РКС-02 «Кордон» у виконанні 23 у комплекті за проєктом – 23,76 млн грн.
Фірма отримала підряд без конкуренції, бо на відкриті торги більше ніхто не прийшов.
Для участі в тендері треба було принести виконаний в повному обсязі аналогічний договір на такі роботи: переміщення ґрунту (піску, щебню тощо), його укладка та ущільнення; монтаж залізобетонних чи монолітних залізобетонних конструкцій; реконструкції інженерних мереж.
Крім того, замовник встановив перелік мінімально необхідних техніки та працівників.
Київською «Аріс-Ком» володіють директор Микола Хруставчук з Івано-Франківщини та киянин Володимир Мірчевський.
Хруставчук колись володів ТОВ «Віртум Строй», яке згодом уже з іншим засновником Олегом Рожковим було оштрафоване АМКУ за низку тендерних змов із ТОВ «Хозхімсервіс».
Мірчевський є засновником і директором ТОВ «ПМК «Світ-Лайн», ТОВ «Реал-Технобуд», ТОВ «М-Будкомплекс» і ПП «М-Реал».
Створена в 2016 році фірма з 2017 року отримала державних підрядів на 1,75 млрд грн.
Акціонерами «Київспецтрансу» є Департамент комунальної власності КМДА (51%) та Ігор Тинний (47%), раніше відомий як бізнес-партнер родини екс-секретаря РНБОУ Олександра Турчинова і нардепів від нині вже забороненої партії «ОПЗЖ» Сергія та Юлії Льовочкіних.
Головою правління є Андрій Грущинський, а уповноваженою особою – Анжела Булавіна.
Усього з 2018 року замовник уклав 11 угод щодо реконструкції та технічного переоснащення цього сміттєзвалища на суму 3,48 млрд грн.
Першим підрядником було ТОВ «Будівельна компанія «Адамант», потім підряди отримувало ТОВ «Хозхімсервіс», після нього – ТОВ «Будівельне управління механізації», потім – ТОВ «Промін Буд Сервіс» і зрештою «Аріс-Ком».
Ще маленький підряд торік отримало ПП «Інженерно-виробничий центр «Вектор».
Додано:
Невдовзі після публікації підрядник «Аріс-Ком» повідомив «Нашим грошам» у листі щодо труб у кошторисі, що «наведене зіставлення є некоректним по суті, оскільки порівнюються два принципово різні вироби, які збігаються лише за номінальним зовнішнім діаметром».
«Предметом цінових пропозицій, використаних авторами публікації, є сталева труба як прокатна продукція, що монтується один раз і назавжди залишається у складі трубопроводу чи конструкції.
Предметом кошторисної позиції є обсадна труба — інвентарне технологічне оснащення бурового комплексу, яке багаторазово занурюється з прокручуванням у ґрунт і вилучається з нього в процесі влаштування кожної окремої палі.
Ця відмінність закріплена нормативно.
ДСТУ Б EN 1536:2015 «Виконання спеціальних геотехнічних робіт.
Палі бурові» визначає тимчасову обсадну трубу як сталеву трубу, що служить для підтримання стабільності виїмки під палю і виймається під час або після укладання бетону.
Отже, за своїм призначенням обсадна труба не є будівельним матеріалом, що залишається у конструкції: її ресурс визначається кількістю циклів занурення та вилучення, а не довжиною змонтованого трубопроводу.
Порівнювати її з трубою, що продається на метри як прокат, — те саме, що порівнювати вартість бурової колони з вартістю металу, з якого вона виготовлена.
Проєктом передбачено влаштування буросічних (буросікучих) паль.
Ця технологія полягає у влаштуванні паль у два етапи з частковим взаємним перекриттям: спочатку виконуються первинні палі, а після набору бетоном міцності між ними влаштовуються вторинні палі, свердловини яких частково зрізають тіло вже влаштованих сусідніх паль.
Саме таке перекриття забезпечує суцільність і водонепроникність огороджувальної конструкції, що є принциповою вимогою для об’єкта поводження з відходами, де огородження виконує функцію протифільтраційного бар’єра.
Занурення обсадної колони здійснюється обертачем бурової установки або обсадним столом (осцилятором), а нижня секція колони обладнується башмаком (коронкою) із замінними різцями, які виконують різання ґрунту та затверділого бетону первинної палі.
Таким чином, обсадна труба в цій технології працює одночасно як ріжучий інструмент, що сприймає крутний момент, осьове зусилля та знакозмінні динамічні навантаження, і як опалубка, що утримує стінки свердловини та забезпечує положення палі в межах жорстких допусків вертикальності.
Сталева електрозварна труба 820×12 мм, ціни на яку наведено у публікації, для описаного застосування непридатна.
Секції обсадної колони нарощуються та роз’єднуються безпосередньо в процесі буріння, для чого їх торці ще на заводі обладнуються швидкороз’ємними болтовими замками типу «шип-паз» на посилених кільцях.
Труба трубопровідного призначення має гладкий торець, розрахований на стикове зварювання, а зварені між собою секції неможливо оперативно роз’єднати під час вилучення колони зі свердловини після бетонування.
Крім того, поздовжній зварний шов труби, виготовленої за технологією зварювання під флюсом, розрахований на статичне навантаження внутрішнім тиском, а не на знакозмінні крутні та вібраційні навантаження, що виникають при розбурюванні бетону сусідньої палі.
Нарешті, обсадна труба зазнає абразивного зношування від тертя об ґрунт, ґрунтові включення та бетон, що потребує підвищеної поверхневої твердості та зносостійкого наплавлення робочих кромок, тоді як трубні сталі підбираються за критеріями зварюваності, в’язкості та опору внутрішньому тиску.
Показово, що марки сталі, наведені у самій публікації, підтверджують інше призначення порівнюваних труб.
Сталь Ст3пс є вуглецевою конструкційною сталлю звичайної якості з межею плинності не менше 245 МПа та тимчасовим опором 370–480 МПа і застосовується для несучих і ненесучих металоконструкцій та електрозварних труб загального призначення.
Сталь 17Г1С(-У) є низьколегованою кремнемарганцевою сталлю підвищеної міцності з межею плинності 345–355 МПа та тимчасовим опором 490 МПа, призначеною для прямошовних і спіральношовних електрозварних труб для транспортування середовищ, при цьому індекс «У» позначає виконання для труб магістральних нафто- і газопроводів.
Сталь P355GH за EN 10028-2 є сталлю для котлів і посудин, що працюють під тиском, у тому числі за підвищених температур.
Тобто всі три марки, на які посилаються автори публікації, — це сталі для виробів, що сприймають статичне навантаження внутрішнім тиском середовища і залишаються у складі змонтованої системи.
Жодна з них не є сталлю для бурового оснащення, яке працює в умовах абразивного зношування, крутного моменту та багаторазового циклічного навантаження.
Різниця у вартості пояснюється не маркою сталі і не вартістю металу як такого.
За наведеною у публікації ціною «Київтеплоенерго» (103 тис. грн за тонну) вартість металу в одному метрі труби розміром 820×12 мм масою 243 кг становить близько 25 тис. грн.
У вартості обсадної труби метал є лише однією зі складових; решту формують заводське виготовлення торцевих замків, башмак із замінними різцями, механічне оброблення та контроль геометрії, термічне оброблення і наплавлення, а також транспортування та митні платежі.
Іншими словами, у публікації зіставлено вартість сталі як сировини з вартістю готового виробу спеціального машинобудування.
Окремого пояснення потребує формулювання самої кошторисної позиції.
Наведений у публікації опис — «труби сталеві електрозварні прямошовні та спіральношовні з опором розриву не менше 38 кгс/кв. мм» — є не характеристикою фактично застосовуваного виробу, а текстом шифру ресурсу, тобто класифікаційної позиції кошторисних нормативів, за якою відповідний ресурс обліковується у кошторисі.
Цей опис задає мінімальну вимогу до міцності («не менше»), а не вичерпний перелік властивостей виробу, і застосований через відсутність у чинних кошторисних нормативах окремого шифру для імпортного бурового оснащення такого типу.
Відповідно, збіг тексту шифру ресурсу з описом трубної продукції загальнопромислового призначення не означає, що кошторисом передбачено саме таку продукцію.
Обсадні труби зазначеного типу в Україні не виробляються — їх виготовляють спеціалізовані виробники обладнання для влаштування паль, зокрема в країнах ЄС.
З огляду на викладене, зіставлення вартості обсадної труби для влаштування буросічних паль із цінами на трубну продукцію загальнопромислового призначення не є доказом завищення вартості: порівняно різні за призначенням, конструкцією та способом виготовлення товари, і результат такого порівняння не може бути покладений в основу висновку про завищення вартості в кошторисі».
Також фірма показала фото обсадних труб для влаштування буросічних паль:
Секції обсадної колони.
По торцях кожної секції — заводські з’єднувальні кільця з отворами під кріпильні гвинти, якими секції з’єднуються між собою в процесі буріння.
Торцеві з’єднання секцій великим планом: посилені кільця та отвори під кріпильні гвинти.
Такий вузол виготовляється на заводі і не може бути замінений стиковим зварюванням, оскільки колона підлягає роз’єднанню при вилученні.
Елементи обсадної колони різного виконання, у тому числі з технологічними отворами, та обсадні секції з монтажними вузлами.
Назад
