Олексій Шевчук: чужий підпис, скандали та виліт із комісії САП

Олексій Шевчук у вересні 2026 року втратив місце у комісії, яка бере участь у відборі антикорупційних прокурорів: 1 вересня п’ятеро з шести її членів разом із Лаурою Штефан проголосували за його виключення. Сам Шевчук назвав це рішення незаконним і заявив, що після голосування комісія втратила повноваження. 4 вересня відповідний наказ підписав генеральний прокурор Руслан Кравченко.

Як пишуть ЗМІ, однією з історій, яка привернула увагу до діяльності Шевчука, стала дисциплінарна справа, де фігурували документи від імені 91-річної адвокатки Ковбасинської. За наведеними матеріалами, вона не здійснює адвокатську практику та, за даними джерел, не давала згоди на використання своїх даних. Водночас у документах був зазначений її паспорт, а справжність підпису викликала питання. Після цього адвокатська палата Київської області заявила про самовідвід, а розгляд скарги передали іншій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії.Провадження щодо можливого підроблення документів, за наведеними даними, відкрили вже після того, як дисциплінарний розгляд було перенесено. Таким чином, обставини появи документів Ковбасинської стали окремим предметом перевірки. Сам факт використання її персональних даних у матеріалах справи не є доказом того, що саме Шевчук виготовив або подав підроблений документ, якщо це не встановлено компетентними органами.Ще раніше діяльність Шевчука оцінював Етичний комітет. Рішенням №28 від березня 2023 року йому відмовили у можливості претендувати на посаду у Вищій раді правосуддя. У матеріалах розгляду згадувалися питання щодо походження коштів на будинок, тендер Barristers 2018 року та використання назви «Судовий репортер». За даними матеріалів, під час розгляду він не надав комітету вичерпних відповідей на частину поставлених запитань.Окремий епізод стосувався тендера Barristers 2018 року, де, за матеріалами справи, використовувався лист із дизайном, подібним до документа «Реанімаційного пакета реформ». Також у матеріалах згадувалася громадська організація, яку пов’язували зі структурою «Шевчук і партнери». У випадку з брендом «Судовий репортер» комітет враховував інформацію про те, що однойменний сайт журналістки Ірини Салій існував раніше, а за переоформлення марки, за наведеними даними, Шевчук нібито просив від 7 до 10 тисяч доларів.Його адвокатське свідоцтво, за наведеними матеріалами, призупиняли тричі. Серед підстав згадувалися дисциплінарні історії, пов’язані із захистом окремих клієнтів, публікацією щодо військових повісток та інші епізоди. У червні 2026 року свідоцтво знову призупинили на три місяці.У вересні 2024 року адвокатське об’єднання Barristers публічно заявляло, що Шевчук не відповідає його цінностям. Водночас згодом його знову представляли як партнера структури. Ця зміна позиції стала ще одним предметом публічної дискусії навколо його професійної діяльності.У дослідженні NGL.media йшлося також про понад 200 чоловіків призовного віку, які виїхали за кордон через систему «Шлях» за сприяння структур, пов’язаних із «Чистим Києвом» та Barristers, і не повернулися. Окремо згадувалася робота Шевчука в координаційному штабі гуманітарної допомоги Львівської ОВА та історія з 10 тисячами американських аптечок загальною вартістю 33 млн грн.Шевчук також був публічним адвокатом низки відомих політиків і фігурантів кримінальних проваджень, зокрема Іллі Киви, Геннадія Корбана, Олександра Онищенка та братів Дубневичів. Раніше він з’являвся в ефірах телеканалів, пов’язаних із Віктором Медведчуком.Після призначення до комісії САП Шевчук заявив про можливу підготовку замаху на нього та звинуватив у цьому Сергія Стерненка, Олександра Лаченкова і Сергія Синицина. Публічних доказів цих звинувачень він не представив. 26 серпня він провів пресконференцію без участі членів комісії, оприлюднив лист Семена Кривоноса та назвав свої дії захистом незалежності органу.

Після голосування 1 вересня Шевчук заявив, що рішення про його виключення є злочином і ставить під сумнів легітимність самої комісії. Подальше звільнення відбулося 4 вересня на тлі інших гучних подій у системі прокуратури та перевірок, пов’язаних із провадженням «Карфаген». Обставини окремих епізодів, зокрема походження та використання документів у дисциплінарній справі, мають встановлюватися уповноваженими органами.