Скандал довкола «Сенс Банку»: колишній голова Наглядової ради заявив про кадровий тиск із боку НБУ

Скандал довкола «Сенс Банку»: колишній голова Наглядової ради заявив про кадровий тиск із боку НБУ

Як «Сенс Банк» став зручним інструментом: від націоналізації до «смотрящого» і сумнівних транзакцій.

Липень 2023 року. Держава націоналізує колишній Альфа-Банк (тепер Sens Bank). Формується перша Наглядова рада. Її головою призначають Шевкі Аджунера.

Майже одразу виникають проблеми. Рада неохоче погоджується на призначення Олексія Ступака (фігуранта справи «Форрест Гамп») на посаду СЕО. Ступак звертається до Офісу Президента, і його все ж призначають. У Наглядової ради починаються системні конфлікти. Ексголова Наглядової ради звертається з цими питаннями до НБУ. Голова Національного банку Андрій Пишний радить призначити людину, яка «допоможе налагодити комунікацію».

Саме про це «вічний» член багатьох наглядових рад Шевкі Аджунер заявив на засіданні ТСК 10 вересня:

«Пан Пишний сказав мені, що спробує знайти когось, хто міг би закрити потребу банку. За день-два відбулася зустріч, на якій мені особисто представили пана Веселого».

І далі:

«Мені пояснили, що панові Веселому можна довіряти як комунікатору банку зі стейкхолдерами, ще до того, як банк розпочав процедуру співбесід».

«Я познайомився з паном Веселим у результаті обговорень з НБУ щодо необхідності покращити комунікацію між державою та стейкхолдерами».

Після появи Василя Веселого проблеми банку з комунікацією різко зникають. Наглядова рада починає ставити незручні запитання, зокрема щодо заниженої комісії за обслуговування грального бізнесу.

Згодом усіх членів тодішньої Наглядової ради усувають від участі в конкурсі на новий склад. У період відсутності повноцінної Наглядової ради відбуваються низка сумнівних транзакцій, пов’язаних з ігорним бізнесом.

Андрій Пишний це категорично заперечує:

«Категорично заперечую надання будь-яких рекомендацій з кадрових питань Наглядовій раді Сенс Банку. Я не рекомендував призначати Веселого радником, не презентував його, не давав вказівок і не здійснював тиску».

Голова ТСК Ярослав Железняк назвав свідчення Аджунера «першим задокументованим випадком надання неправдивих показів» у роботі комісії, оскільки раніше Пишний давав інші відповіді щодо знайомства з Веселим.

Класична схема:

націоналізація → тиск на незалежну раду → «правильний» СЕО → «комунікатор» від регулятора → зникнення проблем → питання щодо гемблінгу → зачистка ради → транзакції без нагляду.

Далі буде цікавіше. Не виключено, що після таких свідчень Пишний може стати наступним, кого «підуть».