ДБР знало про вбивства та катування у полку «Скеля» ще з березня, але місяцями не починало розслідувань — ЦПК

ДБР знало про вбивства та катування у полку «Скеля» ще з березня, але місяцями не починало розслідувань — ЦПК

Державне бюро розслідувань щонайменше з березня 2026 року отримувало повідомлення про ймовірні злочини щодо військовослужбовців 425-го окремого штурмового полку «Скеля». Водночас більшість звернень правоохоронці не розслідували, а передавали до Військової служби правопорядку.

Про це повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК), який отримав доступ до відповідних документів.

У розпорядженні ЦПК опинилася відповідь Офісу військового омбудсмана на запит народних депутатів. До неї додали копії 8 листів, які Офіс військового омбудсмана надсилав до ДБР із березня по червень 2026 року. У них правоохоронців, зокрема ДБР та Офіс генерального прокурора, інформували про скарги військовослужбовців та їхніх родичів і просили провести розслідування.

У листах ішлося, зокрема, про побиття військових, ненадання медичної допомоги, що, за даними звернення, призвело до смерті військовослужбовця, погрози із застосуванням вогнепальної зброї та бойових гранат, незаконне позбавлення волі, фізичне насильство і катування, а також інші ймовірні протиправні дії посадових осіб «Скелі».

Водночас ДБР переважно відмовлялося розпочинати розслідування та направляло матеріали до ВСП або інших правоохоронних органів.

Зокрема, 30 березня ДБР отримало звернення сестри військовослужбовця щодо побиття її брата. Після цього йому, за даними заяви, не надали медичної допомоги, а згодом військовий помер у лікарні.

Слідчий ДБР заявив, що достатніх підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань немає. Матеріали натомість направили до ВСП для «додаткової перевірки фактів».

У відповіді Офісу військового омбудсмана слідчий ДБР зазначив, що в отриманих матеріалах нібито не було повних та об’єктивних даних, які могли б свідчити про кримінальне правопорушення, що належить до підслідності бюро.

Водночас ЦПК наголошує, що закон зобов’язує слідчого розпочати досудове розслідування після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення.

23 червня медіа «Бабель» опублікувало матеріал про численні випадки порушення прав військовослужбовців у «Скелі». У ньому йшлося про злочини, аналогічні тим, про які Офіс військового омбудсмана раніше повідомляв ДБР. За даними ЦПК, бюро у відповідь надсилало такі заяви до ВСП.

Після публічного розголосу ДБР внесло заяву до ЄРДР та розпочало розслідування щодо порушень у полку «Скеля».

У листі Офісу військового омбудсмана від 18 червня також ішлося про іншу скаргу. За нею військовослужбовця незаконно утримували в підвалі, застосовували до нього фізичну силу та вогнепальну зброю.

Оскільки напередодні ДБР уже відкрило провадження щодо злочинів у «Скелі», про які повідомив «Бабель», цю скаргу долучили до матеріалів справи. Її не стали повторно направляти до ВСП.

Із 8 відповідей ДБР, які отримав ЦПК, лише у 2 випадках повідомлялося про початок розслідування, а не формальне передавання звернення до ВСП.

Зокрема, скаргу щодо правопорушень у Кам’янському РТЦК та СП, де йшлося про незаконне позбавлення волі, насильство та катування, направили до Національної поліції Дніпропетровської області. Іншу скаргу, пов’язану зі злочинами у «Скелі», долучили до вже відкритого провадження.

Водночас у 6 із 8 відповідей ДБР заявило про відсутність достатніх підстав для відкриття кримінального провадження та направило матеріали до ВСП.

Виконавча директорка ЦПК Дарʼя Каленюк заявила, що ця ситуація демонструє проблеми з ефективністю роботи ДБР.

«Повідомлення про фізичне насильство військових командирами в окремих підрозділах уже були у слідчих, але підставою для розслідування стала публікація журналістів. У Сухачова можуть звітувати про тисячі справ, та справжній результат — це зупинене зловживання неадекватних командирів щодо підлеглих військових. Коли ДБР пересилає заяви замість того, щоб розслідувати викладені в них факти, воно провалює своє головне завдання. І за цю неефективність платять здоров’ям та життям наші військові та їхні родини», — зазначила Каленюк.

У ЦПК також зазначили, що схожа ситуація була зі зверненнями до генерального прокурора Руслана Кравченка та його прокурорів. Ці звернення щодо порушень прав військовослужбовців надсилали ще в липні 2025 року, однак, за даними Центру, прокуратура на них не відреагувала.

«ДБР може скільки завгодно стверджувати про системну протидію воєнним злочинам. Але коли треба захистити військових від насильства та знущань неадекватного командування, у відомстві Олексія Сухачова просто самоусуваються. Натомість на переслідування рядових військовослужбовців і виконання політичних замовлень у бюро знаходяться і час, і ресурси», — додала Дарʼя Каленюк.