Смаль, Зубович, Висоцький: лісовий переділ та загадковий план на $50 млн

Кадрові зміни у ДП «Ліси України» та Держлісагентстві опинилися в центрі уваги після публікації 11 вересня 2026 року, у якій анонімні джерела заявили про нібито існування неформального плану зі збору до $50 млн готівкою щомісяця у лісовій галузі. У матеріалі згадуються колишній очільник Держлісагентства Віктор Смаль, керівник ДП «Ліси України» Ігор Зубович та міністр аграрної політики Тарас Висоцький. Документального підтвердження саме такої системи зборів у відкритих матеріалах наразі немає.

За версією авторів публікації, після реформування лісової галузі неформальні платежі нібито мали прив'язуватися до продажу деревини та кадрових рішень, а орієнтир міг становити до $50 млн на місяць. У тій самій версії стверджується, що втручання НАБУ та проблеми з виконанням такого плану спричинили конфлікт між представниками галузі та подальші кадрові рішення. Ці твердження базуються на словах анонімних співрозмовників і не є встановленими правоохоронними органами фактами.Водночас кадрові зміни, на які посилаються автори публікації, справді відбулися. З 1 липня 2026 року Ігор Зубович виконує обов'язки генерального директора ДП «Ліси України». Наглядова рада підприємства одночасно доручила провести незалежний аудит фінансової звітності за 2022–2026 роки та оголосити конкурс на постійного керівника.Того ж періоду Кабінет Міністрів відсторонив Віктора Смаля від виконання обов'язків голови Держлісагентства та ініціював дисциплінарне провадження. Тимчасово керувати агентством доручили першому заступнику Володимиру Бучку. Саме цей збіг у часі з призначенням Зубовича став підставою для появи версій про внутрішню боротьбу за контроль над галуззю.

Окремий політичний контекст створює призначення Тараса Висоцького міністром аграрної політики. Це відомство координує діяльність Держлісагентства, а отже кадрові рішення у лісовій сфері перебувають у його управлінському контурі. Водночас Висоцький раніше фігурував у кримінальному провадженні НАБУ та САП щодо можливого зловживання службовим становищем під час закупівель продуктів. Наявність провадження сама по собі не означає доведеності вини.Паралельно кримінальні справи навколо лісового сектору вже мають конкретні епізоди. У березні 2026 року правоохоронці повідомляли про затримання посадовців у Харківській області за підозрою в отриманні хабарів за відвантаження цінної деревини під виглядом дров. За даними слідства, йшлося про хабар у 1,3 млн грн та понад 200 кубометрів деревини.Раніше журналістські розслідування також описували можливі маніпуляції із сортністю деревини у Слобожанському лісовому офісі. За версією авторів цих матеріалів, зміна категорії деревини могла зменшувати її офіційну вартість та створювати простір для заробітку посередників. Ці твердження також потребують оцінки правоохоронних органів.На цьому тлі цифра у $50 млн на місяць виглядає не як встановлений розмір збитків, а як твердження, яке має бути перевірене. Якщо НАБУ або інші органи справді розслідують можливу системну корупцію у лісовій галузі, ключовими доказами мають стати рух коштів, документи щодо продажу деревини, кадрові рішення, контакти посадовців та фінансові операції компаній-покупців.Наразі документально підтверджені кадрові зміни та окремі кримінальні провадження не доводять існування єдиної системи збору $50 млн щомісяця. Водночас вони формують достатній контекст для перевірки того, чи пов'язані між собою кадрові рішення, управління державними лісовими активами та можливі корупційні ризики.