Володимир Васильович Кравець: бізнес, політика і 61 га для «своїх»

Володимир Кравець, голова Вишнівецької громади Тернопільської області, опинився під новою хвилею критики через багаторічний зв’язок із ПАП «Добрий самарянин», яке після його переходу в місцеву владу очолила його дружина. Окрему увагу привертають рішення Вишнівецької селищної ради 2021 року про передачу підприємству майже 61 га землі, а також попередні претензії щодо використання державних земель.

Історія «Доброго самарянина» для Кравця почалася задовго до його роботи в органах місцевого самоврядування. У публічних інтерв’ю він розповідав, що очолював підприємство близько 15 років. За його словами, господарство починало із приблизно 400 га, а згодом розширилося майже до 6 тис. га оброблюваної землі.Після переходу Кравця в політику підприємство не зникло з його сімейного орбіту. Керівницею ПАП «Добрий самарянин» стала його дружина Лідія Кравець. У декларації Володимира Кравця за попередні роки підприємство фігурувало як роботодавець дружини. Таким чином, аграрний бізнес, із яким роками був пов’язаний нинішній голова громади, залишився безпосередньо пов’язаним із його родиною.Ще один рівень цієї історії — політика. Кравець був керівником політичної партії «Добрий самарянин», а на місцевих виборах балотувався від однойменної політичної сили. У виборчих документах ЦВК він одночасно фігурував як директор ПАП «Добрий самарянин» та член партії. Обласну організацію цієї політичної сили раніше очолювала його донька Юлія Кравець.У 2021 році, вже після обрання Кравця головою Вишнівецької громади, селищна рада ухвалила два рішення щодо земель, які отримало ПАП «Добрий самарянин». Йдеться про ділянки площею 32,6603 га та 28,2643 га. Загальна площа становила близько 60,9 га. Договори оренди уклали 1 листопада 2021 року строком на сім років.Земельна історія стала предметом господарського спору. ПП «Західний Буг» оскаржувало рішення Вишнівецької селищної ради, стверджуючи, що претендувало на ці землі та пропонувало орендну плату на рівні 12% нормативної грошової оцінки. Натомість для «Доброго самарянина» у договорах було визначено 10%.Позивач також звертав увагу суду на участь Кравця в ухваленні земельних рішень та його попередній зв’язок із підприємством. У справі йшлося про можливий приватний конфлікт інтересів. «Західний Буг» стверджував, що передача земель «Доброму самарянину» без конкуренції порушила його права як потенційного орендаря.Втім, суд не задовольнив позов і не визнав рішення селищної ради недійсними. Тому юридично встановленим фактом є передача близько 61 га «Доброму самарянину» та наявність відповідного судового спору, але не доведення судом корупції чи незаконних дій Кравця.Претензії до земельної історії підприємства виникали й раніше. У 2017 році Кравець публічно коментував ситуацію, коли після звернення СБУ до органів земельного контролю перевіряли використання понад 300 га державної землі у Старому Вишнівці. За його словами, під час перевірки йшлося приблизно про 10 га, які мали бути виділені учасникам бойових дій, але не були належним чином оформлені.Окремий пласт історії пов’язаний із Бутином. За інформацією Вишнівецької громади, після розпаювання колишнього господарства «Вишневецька» у 2000 році виникло кілька підприємств, серед них «Добрий самарянин». Після розформування ПАП «Андрощук» у 2006 році його майно та землі перейшли в оренду «Доброму самарянину». Нині підприємство очолює Лідія Кравець.У деклараціях родини відображалися й значні фінансові активи. У документах НАЗК за різні роки зазначалися мільйонні грошові заощадження Кравця, а його дружина отримувала доходи від «Доброго самарянина» та власної підприємницької діяльності. Саме співіснування великих активів, аграрного бізнесу та політичного впливу стало одним із приводів для уваги до голови громади.Паралельно «Добрий самарянин» відігравав помітну роль у місцевих проєктах. У 2017 році підприємство виступало генеральним спонсором реконструкції стадіону у Вишнівці вартістю близько 2,6 млн грн. Реконструкцію розпочали ще до обрання Кравця головою громади, коли він очолював підприємство. Надалі стадіон перейшов у комунальну власність, а «Добрий самарянин» користувався ним на умовах оренди.Таким чином, упродовж років навколо «Доброго самарянина» накопичилася низка взаємопов’язаних обставин: масштабний аграрний бізнес Кравця, передача управління підприємством його дружині, однойменна політична партія, участь родини у її діяльності, земельні питання та отримання підприємством майже 61 га від громади вже після приходу Кравця до місцевої влади. Жодна з цих обставин сама по собі не доводить правопорушення, однак сукупність фактів залишається предметом публічної та політичної уваги.

На тлі критики Кравця саме земельні рішення 2021 року залишаються найбільш конкретним епізодом, який має документальне та судове підтвердження. Подальша оцінка можливого конфлікту інтересів або інших порушень залежатиме від встановлених правоохоронними органами обставин та відповідних рішень компетентних органів.Читайте також:Володимир Кравець: мільйони готівкою та халявна земля для «Доброго самарянина»