Чому призначення Кравченка генпрокурором виявилося фатальним: депутат назвав головний прорахунок Зеленського

Ідея «Майдану без політиків» нікуди не зникла. Віра в те, що країну можна швидко змінити, створити щось нове й знайти молодих та нікому не відомих людей, яким достатньо просто довіритися, зрештою перемогла. На думку народного депутата Миколи Княжицького, призначення генеральним прокурором Руслана Кравченка стало одним із прямих наслідків такого підходу. Політик вважає, що ця ситуація продемонструвала проблему відсутності відповідальності за кадрові рішення. Президент, який запропонував кандидатуру Кравченка, та депутати, які підтримали її у Верховній Раді, фактично не мали достатньої інформації, щоб оцінити майбутнього керівника одного з ключових правоохоронних органів держави. За словами Княжицького, у Кравченка не було тривалої політичної біографії чи публічної історії, яка дала б суспільству змогу зрозуміти його погляди, принципи та готовність відповідати за власні рішення. Відомо було передусім про його участь у процесі проти Віктора Януковича. Однак, як наголошує нардеп, сам цей факт не означає автоматично, що людина готова виконувати роль державного діяча, політика чи очільника одного з найважливіших правоохоронних відомств. Княжицький також заявив, що нинішня ситуація навколо генерального прокурора показує ризики призначення людей на найвищі державні посади без достатнього досвіду публічної відповідальності. На його думку, якщо проти посадовця порушують кримінальне провадження, він має відкрито відстоювати свою позицію, спілкуватися із суспільством, доводити свою правоту та захищати власну репутацію. Особливо це стосується керівника правоохоронної системи, який сам очолював структуру, що відкриває кримінальні провадження щодо інших людей. Водночас Княжицький звернув увагу на поведінку Кравченка після появи кримінальної справи. Якщо посадовець змінює номери телефонів, уникає публічності та суспільство не розуміє, де він перебуває і що відбувається, це, на думку нардепа, може свідчити про неготовність до рівня відповідальності, який передбачає така посада. Однак, як наголосив Княжицький, у цій історії є ще важливіше питання: чому можливих ризиків не побачили президент і депутати, які підтримали призначення? Нардеп пояснює це відсутністю персональної відповідальності за кадрові рішення. За його словами, у влади сформувалося відчуття, що певні рішення можуть не мати серйозних наслідків. Княжицький навів кілька прикладів такого підходу: можна було не забезпечити достатній рівень підготовки до повномасштабного вторгнення, не врахувати належним чином попередження західних розвідок про можливий напад Росії або призначати людей на ключові посади лише через те, що вони здаються молодими, новими чи зручними. Але, наголошує політик, будь-які рішення зрештою мають наслідки. «Наслідок безвідповідальності суспільства — це влада, яка перестає боятися відповідальності», — підсумував Княжицький. Нагадаємо, Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який раніше повідомив про висунення підозри директору НАБУ, у ніч на 14 вересня виїхав за кордон на службовому автомобілі. Як підставу для перетину кордону він вказав відрядження до Литви.