Вадим Гутцайт: російський бізнес та човни президента НОК України

Вадим Гутцайт, президент Національного олімпійського комітету України та колишній міністр молоді і спорту, протягом останніх років фігурував у низці публічних історій, пов’язаних із державними закупівлями, бізнесом у Росії та організацією спортивної діяльності. Частина цих епізодів стосується кримінального провадження щодо закупівлі човнів для київських спортсменів, а інші стали предметом журналістських публікацій. Водночас обвинувального вироку Вадиму Гутцайту за цими епізодами не ухвалювали.

Один із найбільш детально описаних епізодів стосується періоду, коли Вадим Гутцайт очолював Департамент молоді та спорту Київської міської державної адміністрації. За матеріалами судових рішень, які цитувала «Українська правда», слідство перевіряло можливе заволодіння 2,249 млн грн під час закупівлі човнів для дитячо-юнацької спортивної школи «Регата». У липні 2019 року підприємцю та тренеру Олександру Яхнієнку перерахували цю суму за три німецькі човни Empacher, пишуть ЗМІ.За версією слідства, постачальник міг бути пов’язаний із керівництвом департаменту, а вартість човнів могла бути завищена. У матеріалах провадження наводилося порівняння: орієнтовна ціна одного човна становила близько 600 тис. грн, тоді як Київ нібито платив близько 1 млн грн. Також правоохоронці перевіряли обставини попередньої оплати та можливого оформлення податкових документів. Сам Вадим Гутцайт заперечував свою причетність до можливих порушень.Олександр Яхнієнко при цьому був регулярним учасником спортивних закупівель. За даними Clarity Project, наведеними у публікації 2020 року, у 2017–2019 роках він брав участь у 25 тендерах і виграв 20 із них на загальну суму близько 12,8 млн грн. У матеріалах справи також згадувалися поставки спортивного обладнання з Білорусі, Італії та Німеччини. Ці дані характеризують історію закупівель, але самі по собі не доводять незаконність усіх укладених договорів.Окремий блок питань до Вадима Гутцайта виникав через російську компанію «Альтаир» у підмосковній Лобні. У публікаціях про його декларації та біографію зазначалося, що серед засновників компанії були Вадим Гутцайт, російські фехтувальники Ільгар Мамедов і Станіслав Поздняков. Пізніше Гутцайт заявляв, що вийшов із цього бізнесу ще у 2014 році. Незалежні відкриті джерела підтверджують наявність публічних повідомлень про цей зв’язок, однак питання датування та фактичної участі Гутцайта в компанії в різні періоди потребує розмежування за реєстраційними даними.Ільгар Мамедов у подальшому очолив збірну Росії з фехтування, а Станіслав Поздняков став президентом Олімпійського комітету Росії. Саме зв’язки з ними стали однією з причин публічної уваги до російського епізоду в біографії Вадима Гутцайта. Водночас наявність такого бізнес-зв’язку в минулому не є доказом участі посадовця у будь-яких незаконних діях.У березні 2020 року Вадим Гутцайт став міністром молоді та спорту. Верховна Рада призначила його на посаду 4 березня. До цього він очолював спортивний департамент КМДА. У листопаді 2022 року Вадим Гутцайт був обраний президентом НОК: за нього проголосували 123 із 147 делегатів, після чого він змінив Сергія Бубку, який керував організацією з 2005 року.9 листопада 2023 року парламент звільнив Вадима Гутцайта з посади міністра молоді та спорту. За відповідне рішення проголосували 243 депутати, троє були проти, семеро утрималися. Напередодні Гутцайт подав заяву про відставку і повідомив, що планує зосередитися на роботі в НОК.У 2023 році окремі питання виникали навколо закупівель авіаквитків для спортивних збірних підпорядкованою Мінспорту структурою «Укрспортзабезпечення». Журналісти порівнювали ціни придбаних квитків із доступними на той момент тарифами перевізників і вказували на суттєву різницю. Зокрема, йшлося про переліт Франкфурт—Сеул та маршрут Варшава—Фуншал із поверненням до Відня. Ці розрахунки були предметом журналістського аналізу, а не судовим встановленням збитків.Того ж року державне підприємство «Льодовий стадіон» оголосило закупівлю на створення Національного тенісного центру вартістю понад 300 млн грн. Вадим Гутцайт заявляв, що не знав про проведення тендера, та вимагав пояснень від керівництва підприємства. Згодом закупівлю скасували, офіційно вказавши причиною помилку.Ще один напрям роботи спортивної системи, який публічно коментував Вадим Гутцайт, стосується бронювання спортсменів і тренерів від мобілізації. У грудні 2023 року президент НОК заявив, що частину спортсменів і тренерів уже заброньовано, однак оформити бронювання для всіх можливості немає. Він також зазначав, що спортивні чиновники працювали над цим питанням ще під час його роботи в міністерстві.

Вадим Гутцайт — олімпійський чемпіон із фехтування, який здобув золото на Іграх у Барселоні 1992 року. До роботи на державних посадах він тривалий час займався тренерською діяльністю та очолював українську збірну з фехтування. У 2019 році Вадим Гутцайт був включений до виборчого списку партії «Слуга народу» під №81, однак від участі у виборах відмовився. У 2006–2012 роках він працював позаштатним помічником народного депутата Ельбруса Тедеєва. У листопаді 2022 року Вадим Гутцайт очолив НОК, а після відставки з уряду продовжив роботу в олімпійському русі.