Денис Комарницький втік до Відня: хто залишився в київській схемі?

Денис Комарницький після викриття операції «Чисте місто» опинився за межами України, а Артур Палатний, у помешканні якого під час обшуків 2021 року, за даними прокуратури та журналістських розслідувань, виявили $250 тис., не отримав підозри у справі про земельні оборудки в Києві. 20 січня 2026 року НАБУ і САП завершили досудове розслідування провадження №52023000000000154, у якому Денис Комарницький фігурує як керівник злочинної організації за версією слідства.

Слідство вважає, що з 2019 року група заволодівала київською землею через оформлення права власності на фіктивні об'єкти нерухомості, після чого ділянки можна було отримувати без відкритих торгів. За даними НАБУ, громаді могли заподіяти збитків на 11,6 млн грн, а ще шість ділянок загальною вартістю 83,7 млн грн вдалося не допустити до незаконного відчуження, пишуть ЗМІ.6 лютого 2025 року НАБУ і САП провели масштабну операцію у справі «Чисте місто». Правоохоронці повідомили про сім затриманих і низку підозр представникам столичної влади та пов'язаним із ними особам. Денис Комарницький серед затриманих не був. 10 лютого його оголосили в розшук, а вже у березні журналісти «Української правди» повідомили, що знайшли Дениса Комарницького у Відні.За даними «Української правди», на шляху до кордону Дениса Комарницького супроводжували люди з посвідченнями СБУ, співробітники управління стратегічних розслідувань Закарпатської області та місцевий депутат. Ці обставини стали окремим предметом суспільної уваги, оскільки втеча відбулася саме напередодні оголошення його в розшук. Сам Денис Комарницький публічно не дав пояснень, які б змінили викладену правоохоронцями версію подій.Проблема для слідства полягає не лише у відсутності Дениса Комарницького в Україні. У матеріалах справи його роль описана як центральна: ВАКС зазначає, що НАБУ і САП підозрюють Комарницького в керівництві організацією, яка контролювала рішення щодо столичної землі, а також мала вплив на кадрові призначення і розподіл коштів. За версією слідства, частина рішень фактично координувалася поза офіційними кабінетами міської влади.Розсекречені матеріали прослуховувань, оприлюднені журналістами, додали до цієї картини політичний і адміністративний вимір. У них Денис Комарницький, за даними журналістського розслідування, спілкується з представниками столичної влади та обговорює кадрові й земельні питання. Bihus.Info назвав його неформальним куратором київських процесів, однак ці журналістські характеристики не є самостійним судовим встановленням вини.На цьому тлі окреме питання становить Артур Палатний. У журналістських матеріалах його пов'язують із Денисом Комарницьким і згадують під умовними позначеннями «сусід», «Г» та «старший партнер». За версією Bihus.Info, Денис Комарницький нібито звітував Палатному, однак Артуру Палатному підозру саме у справі «Чисте місто» не оголошували. Ця різниця між журналістськими матеріалами та процесуальним статусом є принциповою.При цьому історія з $250 тис. не виникла в межах операції «Чисте місто». У травні 2021 року у Артура Палатного провели обшук у межах провадження щодо незаконної торгівлі у столичних підземних переходах. Прокуратура повідомляла про вилучення чорнових записів, які, за її словами, могли свідчити про рух коштів і розподіл відсотків між учасниками групи. У журналістських матеріалах із цим епізодом пов'язували також вилучення $250 тис.Після обшуків Артур Палатний назвав дії правоохоронців політичним замовленням. Київська прокуратура тоді заявляла, що підозри в межах того провадження на момент обшуків не оголошувалися. Таким чином, вилучення грошей і чорнових записів саме по собі не означало доведеності злочину або вини Палатного, але стало одним із епізодів, які згодом використовували журналісти для опису його можливого впливу на столичні процеси.У справі «Чисте місто» підозри натомість отримали безпосередні представники столичной вертикалі. Серед них — колишній заступник голови КМДА Петро Оленич, голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв та інші посадовці й депутати. У грудні 2025 року до провадження додали нових фігурантів — колишнього заступника голови КМДА Олександра Спасибка та його спільника Романа Блюміна. У лютому 2026 року ВАКС змінив їм запобіжні заходи на тримання під вартою через невнесення визначених застав.Саме тут справа Дениса Комарницького виходить за межі історії про кілька земельних ділянок. За версією НАБУ і САП, йшлося про систему, в якій приватні інтереси могли отримувати перевагу перед формальними процедурами міської влади. У матеріалах ВАКС зазначено, що потрібним особам нібито створювали умови для безперешкодного отримання землі, тоді як іншим претендентам могли створювати штучні перешкоди.Денис Комарницький при цьому не є новим персонажем у київських кримінальних та політичних історіях. Раніше він фігурував у справі, пов'язаній із подіями 2005–2011 років, а у 2012 році отримав два роки позбавлення волі з випробувальним строком. Пізніше журналісти пов'язували Дениса Комарницького з майновими активами та впливом на столичні рішення. Його також називали одним із людей, які отримали значний вплив після відходу від київської політики Вадима Столара.Окреме кримінальне провадження стосувалося фінансових операцій Дениса Комарницького. У 2025 році БЕБ повідомило йому про підозру в ухиленні від сплати податків майже на 12 млн грн. За версією слідства, йшлося про операції з квартирами у столичних новобудовах. Цей епізод є окремим від земельного провадження, але додає до справи ще один напрям претензій правоохоронців до Дениса Комарницького.Після завершення слідства у «Чистому місті» справа переходить у наступну процесуальну стадію. Однак головний фігурант, якого слідство називає керівником організації, фізично залишається за межами України. Артур Палатний, попри обшук 2021 року та згадки у журналістських матеріалах про можливі зв'язки з Денисом Комарницьким, підозрюваним у цьому провадженні не став.

Саме ця обставина залишає одну з ключових питань справи відкритою: наскільки повно майбутній суд зможе оцінити не лише дії чиновників і депутатів, яким уже висунули підозри, а й увесь ланцюг неформального впливу, описаний НАБУ та журналістськими розслідуваннями. Юридичну оцінку діям фігурантів має надати суд, а завершення досудового розслідування не є встановленням їхньої вини.