Закон про захист дітей уже діє, але бракує людей і грошей: що виявили у Раді

В Україні понад 58 тисяч дітей мають статус сиріт або позбавлених батьківського піклування, але кандидатів в усиновлювачі зареєстровано лише 1850. На парламентських слуханнях 17 вересня представники служб і прийомних родин розповіли, що новий закон про захист дітей уже діє, однак нестача працівників, коштів і необхідних підзаконних правил ускладнює його виконання.

Про це пише «Дзеркало тижня» .

Напередодні Дня усиновлення Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики обговорив, як держава забезпечує сімейне виховання дітей. Однією з головних тем став закон №2541-IX, який набув чинності 5 серпня після тривалого очікування на підпис президента. Він має розмежувати відповідальність державних органів і громад у сфері захисту дітей, проте частину підзаконних актів, необхідних для його виконання, досі не підготовлено.

Потреба в сімейному вихованні зростає, тоді як кількість родин, готових приймати дітей, скорочується. До повномасштабного вторгнення в Україні налічувалося близько 5100 прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу, нині їх менш ніж 4000. Щодня до таких родин влаштовують приблизно шість-сім дітей, але майже стільки ж із них вибуває. Водночас близько 35 дітей щодня набувають статусу сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Мати-вихователька Тетяна Венгренюк наголосила, що дитячий будинок сімейного типу не можна сприймати лише як місце, де є вільні ліжка. За її словами, батьки, які виховують дітей із травматичним досвідом, інвалідністю або складною поведінкою, потребують підтримки, а не постійного збільшення кількості вихованців без урахування можливостей родини.

Окремо на слуханнях порушили питання безпеки дітей, які вже живуть у сімейних формах виховання. Голова Тимчасової слідчої комісії Павло Сушко розповів про випадки насильства, які, за його словами, залишалися поза увагою відповідальних служб. Зокрема, у Дніпрі до однієї родини протягом тривалого часу влаштовували дітей, хоча вона не справлялася з їхнім вихованням. На Одещині до новоствореної прийомної сім’ї одразу влаштували кількох підлітків, а згодом одну з дівчат побила прийомна мати.

Учасники слухань звернули увагу на те, що різні установи можуть окремо звітувати про виконання своїх обов’язків, не маючи повної інформації про становище конкретної дитини. За таких умов проблеми в родині можуть залишатися непоміченими, навіть коли з нею контактують соціальні працівники, школа, медики та поліція.

Ситуацію ускладнює нестача фахівців. За словами голови Державної служби у справах дітей Валентини Зозулі, у штаті відомства передбачено 200 посад, але фактично працюють лише 74 людини. На Волині приблизно 30% громад мають тільки одного працівника служби у справах дітей, а зарплати таких фахівців нерідко становлять 10–12 тисяч гривень.

Громади також повідомляють про труднощі з пошуком прийомних батьків. Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан зазначив, що 92% опитаних громад назвали нестачу кандидатів однією з проблем. Водночас проєкт державного бюджету на 2027 рік передбачає зменшення частки податку на доходи фізичних осіб, яка залишається громадам, із 64% до 60%.

Фінансове навантаження на прийомні родини описала Ірина Уманська, яка виховує десятьох дітей, зокрема шістьох прийомних. За її словами, сім’я отримує близько 86 тисяч гривень щомісячних виплат, але значна частина цих коштів іде на комунальні послуги, утримання будинку та пальне. На одяг, гуртки, розвиток і відпочинок дітей грошей майже не залишається.

Ще одне невирішене питання — підтримка молодих людей після досягнення повноліття. Представниця Української Гельсінської спілки з прав людини Аксана Філіпішина запропонувала продовжити допомогу дітям під опікою до 23 років за умови, що вони навчаються. У Міністерстві соціальної політики повідомили про роботу над відповідними змінами, однак конкретних строків їх запровадження не назвали.

На систему захисту дітей додатково впливає вимушене переміщення через війну. За даними ЮНІСЕФ, понад 2,6 мільйона українських дітей залишили свої домівки: 791 тисяча перемістилася в межах України, а майже 1,8 мільйона перебувають за кордоном.

Водночас кількість дітей в інтернатних закладах скоротилася до 3265 — це приблизно на третину менше, ніж два роки тому. На обліку з усиновлення перебувають 14 333 дитини, тоді як кандидатів в усиновлювачі зареєстровано 1850.

Експертка з прав дитини Людмила Волинець звернула увагу на труднощі з визначенням персональної відповідальності за рішення щодо конкретної дитини. За її словами, повноваження розподілені між міністерствами, службами та громадами, а можливість влаштування дитини в родину не повинна залежати від того, чи працює в її області сильна громадська організація.