Банки почали блокувати внесення застави за рішеннями ВАКС: НБУ говорить про репутаційні ризики

Банки почали блокувати внесення застави за рішеннями ВАКС: НБУ говорить про репутаційні ризики

Банки почали блокувати платежі на рахунки Вищого антикорупційного суду для внесення застави. Учасники гучних справ заявляють, що через це рішення ВАКС про альтернативу триманню під вартою фактично неможливо виконати.

Адвокат і колишній прокурор САП Станіслав Броневицький оприлюднив листування з підтримкою monobank та відео спроби переказати довільну суму на рахунок ВАКС як заставу. Відповідь банку виявилася однозначною: провести такий платіж за вказаними реквізитами неможливо. У monobank пояснили, що платежі, пов’язані з внесенням застави, не здійснюються.

Броневицький назвав ситуацію небезпечним прецедентом. Якщо суд визначив заставу альтернативою арешту, але банк фізично не дає можливості її внести, то запобіжний захід фактично залишається лише на папері. Людина продовжує перебувати в СІЗО, а тиск задля отримання показань, укладення угоди зі слідством або «співпраці» може перетворюватися на єдиний практичний вихід.

«Називайте речі своїми іменами — полон», — написав Броневицький.

Окремо він наголосив на можливих зверненнях до ЄСПЛ та подальших компенсаціях, які у разі відповідних рішень виплачуватимуться з державного бюджету.

Така сама проблема виникла у фігурантів справи «Форрест Гамп». 11 вересня ВАКС визначив Вадиму Столару заставу в розмірі 300 млн грн без взяття під варту. Водночас провести відповідний платіж не може й Ірина Мудра.

За словами учасників справи, банки блокують такі операції на рівні фінансового моніторингу. Кошти, які переказують на рахунок суду як заставу, класифікують як ризикові. У приватних розмовах банкіри посилаються на рекомендацію Національного банку не проводити подібні платежі саме у цих справах.

У НБУ заперечують ручне втручання. Там заявляють, що від проведення таких платежів відмовили вже близько 15 банків, а тому версію про те, що регулятор телефонував кожному з них, називають «абсурдною». У Нацбанку пояснюють ситуацію репутаційними ризиками для банків.

Про аналогічну проблему ще 17–18 вересня говорив колишній голова наглядової ради державного Sense Bank Микола Гладишенко. ВАКС визначив йому заставу у 7 млн грн і дав п’ять робочих днів для її внесення. За його словами, кошти були, як і документи, що підтверджували їхнє походження. Однак банки блокували платежі, якщо в призначенні було зазначено слово «застава».

Гладишенко зазначав, що ще три тижні тому подібні перекази проходили значно простіше. Тепер він бачить у ситуації «ознаки ручного регулювання» та також допускає звернення до ЄСПЛ.

Сам Sense Bank у серпні опинився під позаплановою перевіркою НБУ саме через питання застав та роботи фінансового моніторингу. Після цього банк відсторонив директора з фінмоніторингу.

Андрій Пишний звернувся до Кабміну з вимогою звільнити голову правління банку Олексія Ступака. Ступаку та Гладишенку інкримінують проведення через банк 150 млн грн для внесення застави за Германа Галущенка.

Тим часом 23 вересня о 11:00 НБУ має зібрати на Інститутській відповідальних за фінансовий моніторинг банків. Офіційна тема зустрічі — фінмоніторинг та валютний нагляд. Голова регулятора Андрій Пишний публічно заявляє, що послаблення фінансового моніторингу не буде.

На цьому тлі виникає ключове питання: що відбувається із заставою, яку суд прямо визначив умовою звільнення людини з-під варти, якщо банківська система не дозволяє провести відповідний платіж?

Закон про запобігання легалізації доходів вимагає перевіряти походження коштів, а не скасовувати рішення ВАКС. Якщо близько 15 банків одночасно блокують один і той самий вид платежу, проблема вже виходить далеко за межі одного monobank.

Питання тепер у тому, звідки у всього банківського ринку виникло однакове розуміння такого ризику — і чи залишатиметься застава реальною альтернативою СІЗО, чи перетвориться лише на рядок у судовому рішенні.