Справа «Батальйону Монако»: 134 ухвали і жодного вироку

У серпні 2022 року Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження №62022000000000619 після розслідування про представників політичної, силової та бізнес-еліт, які перебували за кордоном під час повномасштабної війни. За чотири роки провадження, яке пов’язували з «Батальйоном Монако», змінило коло фігурантів: у судовому реєстрі нині налічується 134 ухвали, а останні матеріали стосуються вже перевірки декларації депутата Хмельницької районної ради. Про це повідомило видання «Карти, гроші, офшори».

На початку розслідування у справі фігурували понад 80 людей. Серед названих у публікаціях були Ігор Абрамович, Вадим і Михайло Столари, брати Григорій та Ігор Суркіси, Сергій Вязьмікін і Вадим Єрмолаєв. Провадження відкрили за частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу, яка стосується незаконного переправлення осіб через державний кордон, пишуть ЗМІ.Окремий епізод стосувався братів Суркісів. За даними, наведеними в журналістських матеріалах, 26 лютого 2022 року вони виїхали через пункт пропуску «Вилок». Готівку на українській митниці, за цими даними, не декларували, тоді як на угорській стороні було оформлено 17,6 млн доларів. Саме обставини виїзду та переміщення коштів стали частиною початкового інформаційного контексту провадження.Ігор Абрамович залишив Україну ще до початку повномасштабного вторгнення та перебував у Монако. У журналістському розслідуванні також ішлося про його проживання на віллі, пов’язаній із російським банкіром Борисом Давлетьяровим. У Монако журналісти зафіксували і Сергія Вязьмікіна, який раніше очолював Департамент захисту економіки Національної поліції.Окремо слідчі ГБР перевіряли обставини виїзду Mercedes-Benz GLS 400, пов’язаного із сім’єю Вадима Столара. Автомобіль перетнув кордон 14 березня 2022 року, а 29 липня його переоформили у київському сервісному центрі МВС, хоча машина на той момент перебувала за межами країни. У межах перевірки вилучали документи у нотаріуса та призначали почеркознавчу експертизу.Після цих епізодів Вадим Столар, Ігор Абрамович та брати Суркіси практично зникли з подальшої публічної судової хроніки саме цього провадження. Натомість у матеріалах почали з’являтися чиновники областей, які виїжджали за кордон у відрядження, а також чоловіки, котрі перетинали кордон через систему «Шлях». У результаті предмет розслідування суттєво віддалився від початкового переліку відомих учасників історії про перебування українців у Монако.Водночас Вадим Столар згодом опинився вже в іншому кримінальному провадженні. У вересні 2026 року Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави 300 млн грн без тримання під вартою у справі «Форест Гамп». Суд також поклав на Столара низку процесуальних обов’язків.17 вересня ВАКС підтвердив, що Столар не вніс визначені судом 300 млн грн застави у встановлений строк. За повідомленням суду, термін для внесення коштів становив п’ять днів. Таким чином, нинішня процесуальна історія Столара розвивається вже в межах розслідування НАБУ і САП, а не провадження №62022000000000619.Інші особи з початкового переліку також з’являлися в інформаційному просторі вже у зв’язку з іншими обставинами. Зокрема, щодо Вадима Єрмолаєва журналісти повідомляли про його перебування в Монако у 2026 році. Сергія Ошеровського, за наданою інформацією, повернули з Румунії в Україну в межах іншого кримінального провадження, пов’язаного з вимаганням 1 млн доларів.Ігор Абрамович та Сергій Вязьмікін у подальших журналістських матеріалах фігурували у твердженнях про діяльність на ринках підакцизних товарів та операції з ПДВ. У таких публікаціях також згадувалися Ігор Купранець і Данило Гетманцев. Водночас ці твердження залишаються предметом журналістських розслідувань та публічних звинувачень і не означають встановлення відповідальності в межах справи «Батальйону Монако».Провадження №62022000000000619 нині перебуває у сфері відповідальності ГБР, директором якого є Олексій Сухачев. Ім’я Олексія Сухачева в іншому контексті згадувалося у зв’язку з кадровими рішеннями Бюро. У серпні 2026 року голова парламентського антикорупційного комітету Анастасія Радіна повідомила про поновлення в ГБР Андрія Чапчая, щодо активів якого ВАКС ухвалював рішення про конфіскацію.За даними, оприлюдненими Радіною, йдеться про дві квартири та паркомісце у столичному житловому комплексі «Французький квартал 2». Рішення ВАКС першої інстанції щодо необґрунтованих активів Чапчая та його дружини було ухвалене ще у 2024 році. Сам Чапчай пояснював походження коштів подарунком від бабусі дружини.Олексій Сухачев також згадувався у публічних матеріалах, пов’язаних із провадженням «Мідас». За наданою інформацією, ГБР допитувало його заступника Олександра Удовиченка. Водночас твердження про згадування самого Олексія Сухачева в матеріалах НАБУ залишаються предметом різних трактувань: у Бюро заявляли, що конкретного прізвища директора в цих матеріалах немає.Окремо журналісти звертали увагу на майнові питання, пов’язані з братом Олексія Сухачева Олександром. За оприлюдненими даними, у 2018–2020 роках він придбав 143 квартири та офісні приміщення у харківських житлових комплексах. Частина об’єктів, за цими повідомленнями, коштувала від 24 до 49 тис. грн, а близько 30 приміщень були придбані трохи більш ніж за 1 млн грн. У ГБР заявляли, що не мають інформації щодо нерухомості брата директора.

За чотири роки провадження №62022000000000619 змінилося і за предметом, і за колом осіб, які фігурують у його судовій історії. Від початкової перевірки обставин виїзду понад 80 представників політичної, силової та бізнес-сфер справа дійшла до епізодів із системою «Шлях», службовими відрядженнями та перевіркою декларації депутата районної ради. У судовому реєстрі зафіксовано 134 ухвали, водночас вироків у межах цього провадження, за доступною судовою хронікою, немає.