Семен Кривонос, Ірина Мудра та Руслан Кравченко — представники однієї корумпованої системи

Три прізвища знову стоять поруч не тому, що так зручно для заголовка. Семен Кривонос, Ірина Мудра і Руслан Кравченко опинилися в одній розмові, бо кожен зі свого кабінету показує той самий спосіб влади: спочатку взяти чуже, потім закритися статусом.

Ірину Мудру тримають під вартою. Слідство говорить про рейдерство через державні реєстри та відмивання 150 мільйонів. Руслан Кравченко після справи про дах для шахрайських кол-центрів у контурі Офісу генпрокурора виїхав до Парижа. Семен Кривонос і далі директор Національного Стокорупційного бюро. Суд його не засудив. З посади не зняли. Відповідати по суті він не став.

Саме тут починається паралель, яку вже не розвести роками і номерами справ. Деталі зібрані у матеріалі From-UA.

У 2008–2009-му Кривоноса вели не за «політичну активність». Його обвинувачували в підкупі студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, щоб ті голосували за Блок Юлії Тимошенко на виборах до Київради. Постанова Голосіївського райсуду від 25 червня 2009 року кваліфікувала це як ч. 3 ст. 157 КК. У справі фігурували близько 90 тисяч гривень: 15 тисяч 22 травня і 75 тисяч наступного дня. За голос або роботу в кампанії нібито давали 200 гривень. До п’яти років не дійшло. Замість вироку стала амністія.

Ключем до амністії була дитина. Максим Хомченко народився 4 травня 2008-го. Батьком Кривоноса його вписали 17 червня 2009-го, за вісім днів до суду. Мати Світлана Хомченко у 2026-му сказала: стосунків не було, просили допомогти «по роботі, по контракту з Америкою», про кримінальну справу не знала. ДНК-експертиза показала: імовірність біологічного батьківства Семена Кривоноса становить 0,00%. Після цього він зняв себе з актового запису. Перед судом дитина була потрібна. Після експертизи — вже ні.

На відборі до НАБУ підкуп він назвав маячнею. Тоді лишається просте питання: навіщо просити амністію через сина, якщо можна було вимагати виправдання.

Другий сюжет — хабар за землю. 2014 рік, Обухівщина, реєстраційна служба, ділянка 0,25 гектара в Тарасівці. За версією, яку пізніше оприлюднив Кравченко, землю мали безоплатно повісити на підставну особу і перепродати. Оцінка — 149 тисяч замість 345 тисяч. «Слідство.Інфо» у 2016-му писало про 120 тисяч доларів за виділення. Були обшуки. Підозру не вручили. Провадження закрили. Кривонос казав, що був свідком. Вироку немає. Архів оживили, коли всередині системи почався конфлікт.

2016-го він виграв конкурс на Одеське управління НАБУ і знявся після матеріалу про майно. 2023-го уряд зробив його директором бюро. Експрокурор САП Станіслав Броневицький пізніше заявив: конкурс режисирували, віце-прем’єр просив пріоритет для двох осіб, одна з них — Кривонос. Без втручання згори, за цією версією, бюро він не очолив би.

Мудру судять. Кравченко втік. Кривонос керує установою, яка мала б чіпати й таких, як він. Це не збіг стрічки. Це одна корумпована система. У нього інструментом могла стати чужа дитина. У неї — реєстр. У нього — відомство, з якого виносять не відповідь, а старі папки і квиток.