Внаслідок російської атаки у Києві пошкоджено Свято-Покровський храм на вулиці Мостицькій. Ця пам’ятка архітектури була зведена ще у 1906 році та є найстарішою церквою Пріорки та Виноградаря. «Главком» нагадує історію та особливості цієї столітньої святині, яка пережила радянські антирелігійні гоніння, Другу світову війну та відіграла особливу роль у новітній історії України.
П’ятикупольний храм із київської жовтої цегли
Покровський храм на Пріорці є пам’яткою архітектури та має дуже цікаву історію. У XVIII столітті Пріорка була приміською слободою Києва, де на той час існувала дерев’яна Дмитрівська церква.
Дерев’яна Дмитрівська церква
фото: типографія Стефана Кульженка з книги В. Ващенка «Київ тепер та раніше»
Протягом 1902–1906 років на місці старої дерев’яної церкви XVIII століття почали зводити мурований п’ятикупольний храм із дзвіницею. Проєкт розробив єпархіальний архітектор Євген Єрмаков, а будівництвом керував відомий київський зодчий Микола Казанський.
Святиню збудували у1906 році
фото з відкритих джерел
Зведення коштувало величезних на той час грошей – 57 тис. карбованців сріблом, більшість із яких зібрали завдяки пожертвам київських купців, духовенства та місцевих жителів. Споруду збудовано у стилізованих формах української архітектури XVII століття з елементами модерну, а її фасад викладено зі знаменитої київської жовтої цегли.
Інтер’єр Покровського храму є мистецькою цінністю. Унікальні настінні розписи створювалися за участю видатного українського художника Івана Їжакевича у традиціях живопису Володимирського собору.
Храм має п’ять куполів, у західній частині розташована дзвіниця. Усередині облаштовані три престоли: головний – на честь Покрова Пресвятої Богородиці, а також два бокові – на честь святителя Миколая Чудотворця та святих великомучеників Георгія Побідоносця і Дмитра Солунського.
Освячення церкви відбулося у вересні 1906 року. Будівля збереглася до наших днів майже в первинному вигляді.
«Дисидентська» святиня
У 1930-х роках радянська влада закрила церкву й перетворила її на овочевий склад. Проте вже у 1940 році богослужіння відновилися і відтоді не припинялися. Храм вистояв і під час штурму Києва у 1943 році, коли ворожий снаряд влучив в апсиду.
У 1953 році у храмі провели капітальний ремонт. У 2008 році до 100-річчя освячення храму перекрили головний купол.
Історики та києвознавці називають Покровську церкву «дисидентською». Саме цей храм наприкінці 1980-х років став осередком панахид за видатними українськими політв’язнями та борцями за незалежність: тут відспівували Василя Стуса, Валерія Марченка, Олексу Тихого та Юрія Литвина.
Зараз храм перебуває в користуванні УПЦ (МП). Унаслідок російського обстрілу в будівлі вибито вікна, пошкоджено бані, фасади, а уламки влучили безпосередньо в престол.
Пошкодження Свято-Покровського храму на Пріорці
фото: Кирило Степанець
Нагадаємо, у ніч проти 24 вересня російські війська вчергове атакували Київ, унаслідок чого двоє людей загинули, ще щонайменше восьмеро постраждали. Руйнування зафіксували в Дніпровському, Соломʼянському та Подільському районах столиці.
Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Тут відспівували Стуса: чим унікальний храм на Мостицій, який пошкодила РФ (фото)". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: ZmiOne.