Укр
Назад
Новину змінено

Як PIN-UP намагається заткнути рот ЗМІ

PIN-UP вимагає видалити з нашого сайту нові публікації, посилаючись на порушення авторських прав. Але якщо спочатку претензія стосувалася конкретного зображення, то тепер до списку потрапили вже інші матеріали, зокрема стаття, де PIN-UP просто згадується в журналістському тексті. Така зміна предмета претензій виглядає як спроба тиску на редакцію через copyright-скарги.

Все почалося з однієї публікаціїПершою PIN-UP вимагала прибрати матеріал нашого сайту про Ігоря Фісуна та його зв'язок із платіжним бізнесом. Претензія стосувалася зображення, на якому був присутній брендинг PIN-UP. Компанія заявила про порушення своїх авторських прав, але не надала редакції документів, які підтверджували б, що саме PIN-UP створила це зображення, замовила його з передачею виключних прав або придбала виключні права на нього. Тобто PIN-UP заявила про права на зображення, але не підтвердила ланцюжок набуття цих прав.Це важливо, тому що логотип PIN-UP на фотографії не робить компанію автоматично власником авторських прав на всю фотографію.Потім однієї статті стало малоУ новому зверненні PIN-UP уже вимагає прибрати вісім URL. До списку потрапили українська та російська версії матеріалів, AMP-версії та інша публікація — стаття нашого сайту про Максима Сігалова, власника російського казино та Камілля Примакова.І ось тут претензія стає показовою. У матеріалі PIN-UP згадується у тексті. Це не та сама ситуація, що з фотографією з першої скарги. Компанія не пояснює, який саме її авторський твір використано в цій публікації та яке конкретно використання нібито порушує її права.Проте статтю все одно включили до переліку сторінок, які нібито потрібно видалити.Тобто претензія вже виходить за межі конкретного зображення.Від фотографії — до журналістського текстуГоловна деталь усієї історії: спочатку PIN-UP заявляла про права на конкретний візуальний матеріал. Тепер компанія вимагає прибрати сторінку, де її назва фігурує в журналістському тексті. Це дві різні речі.Якщо компанія має виключні права на фотографію і доводить незаконне використання — предметом спору є фотографія. Але якщо компанія хоче прибрати статтю, де вона просто згадується, виникає інше питання: який саме твір PIN-UP використано і де саме порушено авторське право? У новій претензії така конкретика відсутня.Список URL росте разом із претензієюPIN-UP також включила до вимоги кілька версій одних і тих самих матеріалів: українські, російські та AMP-сторінки. Таким чином, одна претензія перетворюється на вимогу заблокувати одразу цілий набір сторінок.Для редакції це означає вже не суперечку щодо одного зображення, а необхідність захищати від видалення кілька сторінок із журналістськими матеріалами.При цьому сама наявність різних технічних або мовних версій статті не пояснює, який новий об'єкт авторського права нібито порушується на кожній із них.Copyright як спосіб прибрати небажані матеріалиСаме тут дії PIN-UP виглядають найбільш промовисто. Компанія могла обмежити претензію конкретним зображенням і вимагати підтвердження прав на нього. Натомість після первинного звернення перелік сторінок розширився. Тепер під вимогу потрапила публікація, де PIN-UP згадується у тексті, а не лише сторінка зі спірним зображенням.Це створює враження, що copyright-скарга використовується вже не стільки для захисту конкретного об'єкта авторського права, а швидше для тиску на ЗМІ, змушуючи його видалити матеріали, зміст яких не влаштовує компанію.Доводити мотиви PIN-UP не потрібно — вони зрозумілі з послідовності дій. Спочатку одна публікація. Потім нові URL. Потім інший матеріал, де компанія фігурує вже як згаданий у тексті суб'єкт.Що саме хоче прибрати PIN-UP?Так, компанія має право захищати свої авторські права, якщо вони справді порушені. Але тоді претензія має бути прив'язана до конкретного твору.У випадку з першою публікацією PIN-UP говорила про зображення. У випадку з другим матеріалом редакція бачить уже іншу ситуацію: компанія вимагає прибрати журналістський текст, але не вказує конкретний авторський твір PIN-UP, незаконне використання якого стало підставою для вимоги.Саме ця різниця і робить нову претензію показовою.Йдеться вже не просто про фотографію. Йдеться про те, щоб прибрати з сайту матеріали, в яких PIN-UP згадується або описується. І якщо така практика продовжиться, будь-яка критична публікація про компанію потенційно може стати об'єктом аналогічної скарги.

Відкрити PDF-доказ новини

Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Як PIN-UP намагається заткнути рот ЗМІ". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: Фраза.

Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Як PIN-UP намагається заткнути рот ЗМІ". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: Фраза.

PIN-UP вимагає видалити з нашого сайту нові публікації, посилаючись на порушення авторських прав.

Але якщо спочатку претензія стосувалася конкретного зображення, то тепер до списку потрапили вже інші матеріали, зокрема стаття, де PIN-UP просто згадується в журналістському тексті.

Така зміна предмета претензій виглядає як спроба тиску на редакцію через copyright-скарги.

Все почалося з однієї публікаціїПершою PIN-UP вимагала прибрати матеріал нашого сайту про Ігоря Фісуна та його зв'язок із платіжним бізнесом.

Претензія стосувалася зображення, на якому був присутній брендинг PIN-UP.

Компанія заявила про порушення своїх авторських прав, але не надала редакції документів, які підтверджували б, що саме PIN-UP створила це зображення, замовила його з передачею виключних прав або придбала виключні права на нього.

Тобто PIN-UP заявила про права на зображення, але не підтвердила ланцюжок набуття цих прав.Це важливо, тому що логотип PIN-UP на фотографії не робить компанію автоматично власником авторських прав на всю фотографію.Потім однієї статті стало малоУ новому зверненні PIN-UP уже вимагає прибрати вісім URL.

До списку потрапили українська та російська версії матеріалів, AMP-версії та інша публікація — стаття нашого сайту про Максима Сігалова, власника російського казино та Камілля Примакова.І ось тут претензія стає показовою.

І ось тут претензія стає показовою.

У матеріалі PIN-UP згадується у тексті.

Це не та сама ситуація, що з фотографією з першої скарги.

Компанія не пояснює, який саме її авторський твір використано в цій публікації та яке конкретно використання нібито порушує її права.Проте статтю все одно включили до переліку сторінок, які нібито потрібно видалити.Тобто претензія вже виходить за межі конкретного зображення.Від фотографії — до журналістського текстуГоловна деталь усієї історії: спочатку PIN-UP заявляла про права на конкретний візуальний матеріал.

Тепер компанія вимагає прибрати сторінку, де її назва фігурує в журналістському тексті.

Це дві різні речі.Якщо компанія має виключні права на фотографію і доводить незаконне використання — предметом спору є фотографія.

Але якщо компанія хоче прибрати статтю, де вона просто згадується, виникає інше питання: який саме твір PIN-UP використано і де саме порушено авторське право?

У новій претензії така конкретика відсутня.Список URL росте разом із претензієюPIN-UP також включила до вимоги кілька версій одних і тих самих матеріалів: українські, російські та AMP-сторінки.

Таким чином, одна претензія перетворюється на вимогу заблокувати одразу цілий набір сторінок.Для редакції це означає вже не суперечку щодо одного зображення, а необхідність захищати від видалення кілька сторінок із журналістськими матеріалами.При цьому сама наявність різних технічних або мовних версій статті не пояснює, який новий об'єкт авторського права нібито порушується на кожній із них.Copyright як спосіб прибрати небажані матеріалиСаме тут дії PIN-UP виглядають найбільш промовисто.

Компанія могла обмежити претензію конкретним зображенням і вимагати підтвердження прав на нього.

Натомість після первинного звернення перелік сторінок розширився.

Тепер під вимогу потрапила публікація, де PIN-UP згадується у тексті, а не лише сторінка зі спірним зображенням.Це створює враження, що copyright-скарга використовується вже не стільки для захисту конкретного об'єкта авторського права, а швидше для тиску на ЗМІ, змушуючи його видалити матеріали, зміст яких не влаштовує компанію.Доводити мотиви PIN-UP не потрібно — вони зрозумілі з послідовності дій.

Спочатку одна публікація.

Потім нові URL.

Потім інший матеріал, де компанія фігурує вже як згаданий у тексті суб'єкт.Що саме хоче прибрати PIN-UP?Так, компанія має право захищати свої авторські права, якщо вони справді порушені.

Але тоді претензія має бути прив'язана до конкретного твору.У випадку з першою публікацією PIN-UP говорила про зображення.

У випадку з другим матеріалом редакція бачить уже іншу ситуацію: компанія вимагає прибрати журналістський текст, але не вказує конкретний авторський твір PIN-UP, незаконне використання якого стало підставою для вимоги.Саме ця різниця і робить нову претензію показовою.Йдеться вже не просто про фотографію.

Йдеться про те, щоб прибрати з сайту матеріали, в яких PIN-UP згадується або описується.

І якщо така практика продовжиться, будь-яка критична публікація про компанію потенційно може стати об'єктом аналогічної скарги.

Відкрити PDF-доказ новини

Документ: PDF-доказ відредагованої версії новини "Як PIN-UP намагається заткнути рот ЗМІ". Допомагає порівняти зміни з попередньою зафіксованою версією та підтверджує, що оновлення було виявлено системою моніторингу. Джерело: Фраза.

Документ: PDF-доказ відредагованої версії новини "Як PIN-UP намагається заткнути рот ЗМІ". Допомагає порівняти зміни з попередньою зафіксованою версією та підтверджує, що оновлення було виявлено системою моніторингу. Джерело: Фраза.

Завантажити Завантажити PDF