Денис Парамонов і €2,7 млн: куди поділися гроші після суду

Наприкінці 2023 року Салтівський м’ясокомбінат перерахував польській SMK INVEST майже €2,7 млн передплати за трьома договорами поставки, а у 2024 році зажадав повернути €2 688 664,51 через неповне виконання зобов’язань. Ключова деталь полягає в тому, що SMK INVEST належить Денису Парамонову. Компанії зустрілися в суді через багатомільйонну претензію, після чого зупинили процес заради медіації, а Салтівський м’ясокомбінат зрештою відкликав позов.

Цифри у цій історії складно назвати дрібними. За договором від 1 листопада 2023 року йшлося про €658 940,55, за договором від 27 листопада — про €1 621 245,31, а за договором від 5 грудня — ще про €408 478,65. Разом — €2 688 664,51. Саме таку суму українська компанія вимагала повернути через суд, пишуть ЗМІ.Для Дениса Парамонова принципово важливо, що гроші були перераховані не випадковій польській компанії. SMK INVEST перебуває під його контролем: у польських реєстрових даних Парамонов зазначений власником 100% часток товариства. Отже, майже €2,7 млн пішли структурі, пов’язаній безпосередньо з бізнесменом.Сам факт операцій між пов’язаними компаніями не є доказом порушення. Але далі починається частина історії, яка потребує значно більше пояснень. Салтівський м’ясокомбінат заявив, що товар за оплаченими договорами поставлений не повністю, і зажадав назад €2,69 млн. Тобто гроші були перераховані, виникла претензія щодо поставки, після чого справа опинилася в господарському суді.Провадження у справі №922/1605/24 Господарський суд Харківської області відкрив у травні 2024 року. Відповідачем була SMK INVEST. Предметом спору стала саме сума €2 688 664,51, яку Салтівський м’ясокомбінат вимагав стягнути з польської компанії.Далі відбулася процесуальна розв’язка, яка залишає більше запитань, ніж відповідей. У липні 2024 року сторони попросили суд зупинити розгляд справи для проведення медіації. Суд погодився. Публічний судовий спір про майже €2,7 млн фактично перейшов у переговорний формат.4 жовтня Салтівський м’ясокомбінат і SMK INVEST повідомили суд про результат медіації та подали заяву про відмову від позову. 17 жовтня суд прийняв цю відмову і закрив провадження. Рішення про стягнення з компанії Дениса Парамонова €2 688 664,51 суд не ухвалював.І тут виникає головне питання всієї історії Дениса Парамонова: де опинилися €2,69 млн після медіації?У відкритому судовому рішенні немає відповіді, чи повернула SMK INVEST гроші Салтівському м’ясокомбінату. Там також немає інформації про те, чи була після виникнення спору здійснена додаткова поставка, чи сторони змінили умови договорів, чи домовилися про інший спосіб виконання зобов’язань.Тобто судові документи дозволяють побачити початок історії — багатомільйонну передплату і претензію через неповну поставку — та її процесуальний фінал у вигляді відкликання позову. А ось фінансовий міст між цими двома точками залишається в тіні.Для Дениса Парамонова це принципове питання, оскільки саме він є власником SMK INVEST. Якщо €2,69 млн повернули, існують банківські документи, які мають це підтверджувати. Якщо замість грошей была здійснена поставка, повинні існувати митні декларації, інвойси, накладні та документи про фактичне отримання товару. Якщо сторони провели взаємозалік або змінили умови договорів, це також має бути зафіксовано документально.Без таких документів сама фраза «сторони домовилися під час медіації» не пояснює, що сталося з майже €2,7 млн. Вона лише фіксує, що судовий спір припинився.Окремого пояснення потребує і сам предмет закупівлі. Судові матеріали фіксують три договори поставки та суми передплат, однак для повної оцінки операції необхідно встановити, який саме товар мав бути поставлений, у яких обсягах, за якою ціною і скільки фактично було отримано Салтівським м’ясокомбінатом.Саме тут можуть виникнути найбільш конкретні відповіді. Митні декларації покажуть, чи перетинав товар кордон і в якій кількості. Первинні документи покажуть, що саме отримував покупець. Банківські документи дадуть відповідь на питання про рух грошей. А документи після медіації можуть пояснити, чому українська компанія відмовилася від вимоги на €2 688 664,51.Денис Парамонов при цьому не є відповідачем у цій судовій справі як фізична особа. Відповідачем виступала SMK INVEST. Суд також не встановлював особистої вини Парамонова, незаконного виведення коштів або іншого правопорушення. Тому такі твердження без додаткових доказів були б передчасними.Але корпоративний зв’язок залишається фактом. Денис Парамонов контролює SMK INVEST, Салтівський м’ясокомбінат перерахував цій компанії €2,69 млн, потім заявив про неповну поставку і звернувся до суду, а після медіації відмовився від позову. У відкритих документах при цьому немає детального пояснення, як саме було врегульовано фінансову частину конфлікту.Є й інший аспект. SMK INVEST зареєстрована у Варшаві та має широкий перелік видів діяльності, зокрема торгівлю обладнанням і машинами, виробничі та торговельні напрямки. Денис Парамонов зазначений власником польської компанії. Тому аналізувати операцію лише як звичайну закупівлю у незалежного іноземного постачальника було б неповним.У цій історії немає необхідності вигадувати «схему», щоб побачити проблему прозорості. Є конкретна сума — €2 688 664,51. Є три договори. Є польська компанія Дениса Парамонова. Є твердження покупця про неповну поставку. Є судовий позов. Є медіація. Є відмова від позову. І є відсутність у відкритому судовому рішенні детальної інформації про фінальний рух спірних коштів.Для Дениса Парамонова це означає, що питання щодо цієї операції не зникають разом із закриттям судової справи. Навпаки, після відмови від позову ключовим стає не те, чому сторони домовилися, а що саме вони домовилися зробити з €2,69 млн.

Якщо кошти були повернуті в Україну, це можна підтвердити платіжними документами. Якщо їх замінила поставка — документами про товар. Якщо сторони здійснили взаємозалік — відповідними бухгалтерськими та договірними документами. Якщо ж фінансові зобов’язання були врегульовані іншим способом, він також має мати документальне оформлення.