Ігор Абрамович, Курпанець і тіньовий ринок тютюну: як працює схема

Ігор Абрамович, який, за даними оприлюднених матеріалів, перебуває в Монако та пов’язаний із бек-офісом, що супроводжує операції з підакцизними товарами, опинився в центрі історії про зростання нелегального ринку сигарет. У липні 2026 року частка нелегальної тютюнової продукції зросла до 21,6%, а розрахункові втрати державного бюджету від несплати податків досягли 36,4 млрд грн на рік. Дані Kantar свідчать, що основним драйвером зростання стали сигарети з маркуванням Duty Free або призначені для експорту, але незаконно реалізовані всередині країни.

Ігор Абрамович у цій історії фігурує не через загальний стан тютюнового ринку, а через конкретну модель руху продукції. Йдеться про товар, який документально оформлюється як призначений для експорту або безмитної торгівлі, однак фактично потрапляє на внутрішній ринок. За даними Kantar, частка такого сегмента зросла з 7,8% у квітні до 10,9% у липні 2026 року. Саме це збільшення забезпечило основну частину приросту нелегального ринку, пишуть ЗМІ.Ігор Абрамович, за оприлюдненою інформацією, пов’язаний із бізнес-структурами, які працюють навколо цього сегмента, а одним із фігурантів описаної мережі називають Ігоря Купранця. Купранець — колишній заступник голови Національної поліції та начальник Департаменту захисту економіки НПУ. У вересні 2019 року його звільнили з лав поліції за власним бажанням разом з іншими заступниками голови НПУ.Ігор Абрамович та Ігор Купранець у наданих матеріалах пов’язуються через роздрібну інфраструктуру. Йдеться про кіоски, через які, за описаною моделлю, може проходити реалізація тютюну, який спочатку оформлюється як експортний або Duty Free. Саме роздрібна мережа є критичною ланкою такої конструкції: якщо товар, звільнений від українських податків за певною процедурою, залишається на внутрішньому ринку, він отримує цінову перевагу перед легальною продукцією, з якої сплачені акциз та інші податки.Ігор Абрамович при цьому фігурує в контексті Монако як людина, яка, за оприлюдненими твердженнями, координує бек-офіс відповідної структури. Однак сам факт перебування бізнес-структури або її учасників за межами країни не доводить незаконності операцій. Ключове питання полягає в тому, куди фізично потрапляє продукція після оформлення документів на експорт або Duty Free та чи були сплачені передбачені законодавством податки.Ігор Абрамович також опинився в контексті різкого збільшення саме цього сегмента ринку. За даними Kantar, загальний рівень нелегального тютюну становив 17,6% у лютому, 19,8% у квітні та вже 21,6% у липні 2026 року. Показник за липень став найвищим за останні два роки.Ігор Абрамович у цій конструкції згадується на тлі ще однієї важливої цифри: 36,4 млрд грн. Саме стільки, за оцінкою Kantar, бюджет може недоотримувати протягом року через несплату податків при нинішньому масштабі нелегального ринку. Це не оцінка доходу Абрамовича чи будь-якої іншої конкретної особи, а загальна оцінка фіскальних втрат держави від нелегальної торгівлі сигаретами.Ігор Абрамович фігурує саме в той момент, коли структура нелегального ринку змінюється. Частка контрафактної продукції, зокрема сигарет із підробленими акцизними марками, навпаки, скоротилася з 11,2% у квітні до 9,1% у липні. Натомість продукція з написом Duty Free або призначена для експорту, але незаконно реалізована всередині країни, зросла до 10,9%.

Ігор Абрамович, таким чином, фігурує у контексті сегмента, де для виведення товару в тінь не обов’язково потрібне пряме виготовлення підроблених сигарет. Інша модель передбачає використання легального товару та спеціального режиму його обігу, після чого продукція може опинятися на внутрішньому ринку поза легальним оподаткуванням. Саме зростання цього сегмента Kantar називає головною причиною збільшення загальної частки нелегального тютюну.Ігор Абрамович та Ігор Купранець у цьому контексті потребують окремого розмежування бізнесових зв’язків і доведених правопорушень. Наявність спільних компаній, майнових або корпоративних зв’язків, якщо вони підтверджені реєстрами, сама по собі не є доказом контрабанди чи ухилення від сплати податків. Так само показники Kantar не встановлюють, хто саме організував незаконний продаж конкретної партії сигарет.Ігор Абрамович фігурує у матеріалах саме через описану бізнес-модель, а не як встановлений судом організатор нелегального тютюнового ринку. Для такого висновку необхідні документи щодо конкретних поставок, митного оформлення, руху товару, власників торговельних точок, платежів та податкових зобов’язань. Без цього твердження про особисту відповідальність Абрамовича за весь обсяг нелегального ринку було б виходом за межі наявних даних.Ігор Абрамович водночас опинився в контексті ринку, який демонструє протилежну динаміку до заяв про скорочення тіньового сегмента. За сім місяців 2026 року частка нелегальної продукції збільшилася на чотири процентні пункти — з 17,6% до 21,6%. При цьому найбільш помітно виріс саме сегмент Duty Free та експортного товару, який, за даними дослідження, незаконно продається всередині країни.Ігор Абрамович у цій історії залишається пов’язаним із питанням, яке виходить далеко за межі окремого бізнесу: як товар, призначений для спеціального режиму обігу, переходить у звичайну роздрібну торгівлю без відповідного податкового навантаження. Якщо описана модель підтвердиться документами щодо конкретних компаній і поставок, саме цей ланцюг — від оформлення до продажу в кіоску — стане ключовим для встановлення відповідальних осіб.Ігор Абрамович та Ігор Купранець у такому випадку можуть бути перевірені не за публічними припущеннями, а за корпоративними реєстрами, митними документами, ліцензіями, договорами поставки та рухом коштів. Поки таких документів щодо конкретних епізодів немає у відкритому доступі, коректно говорити про заявлені зв’язки та описану модель, а не про встановлену кримінальну відповідальність.Ігор Абрамович опинився в центрі уваги на тлі показника, який уже вимірюється десятками мільярдів гривень: 21,6% нелегального тютюнового ринку та 36,4 млрд грн потенційних річних бюджетних втрат. При цьому майже половина нелегального сегмента, за даними Kantar, припадає на продукцію, марковану як Duty Free або призначену для експорту.