«Еліта» з Дніпра: Погоня на Lexus, конвертцентри на мільйони та розкішне життя родини Криворучка під час війни

«Еліта» з Дніпра: Погоня на Lexus, конвертцентри на мільйони та розкішне життя родини Криворучка під час війни

22 листопада 2019-го Lexus КЕ8888** влаштував погоню в центрі Дніпра: протаранив близько десяти машин і зупинився біля прохідної патрульної поліції. Силовики стріляли по колесах. Перші новини назвали водієм Антона Криворучка — співробітника СБУ й сина колишнього першого заступника голови обласного управління. СБУ швидко спростувала: за кермом був Володимир Цебро, а Криворучко брав участь в операції з його затримання.

У Lexus лежало понад 2,1 млн грн готівкою. В офісах "конверта" знайшли ще понад мільйон у валюті, печатки й документи. Через фіктивні фірми обготівковували гроші понад 20 комерційних структур і комунальних підприємств, оборот СБУ оцінювала майже в 30 млн грн щомісяця. Цебра в дніпровських публікаціях називали правою рукою «Хокеїста» — великого гравця місцевого "обналу", якого в 2021-му збиралися включити до санкційного пакету РНБО разом зі «скрутчиками» ПДВ.

Антон Криворучко після цієї історії залишився в СБУ. У 2020-му він навіть судився зі Службою, домагаючись відновлення начальником відділу УСБУ в Дніпропетровській області — на посаді, яку обіймав за наказом від 27 березня 2020 року. Пізніше позов забрав і опинився в центральному апараті СБУ в Києві.

Його батько Віталій Криворучко з вересня 2011-го до березня 2014-го був першим заступником начальника обласного УСБУ, а після відходу керівника деякий час очолював управління. Його прізвище фігурувало в публікаціях про події 26 січня 2014-го біля Дніпропетровської ОДА: проти Євромайдану вийшли міліція й «тітушки», була стрілянина, десятки людей отримали травми. Суд персональної відповідальності Криворучка за розгін не встановлював.

Після зміни влади його люстрували. З публічного життя він не пішов: у 2015-му балотувався до облради від «Відродження», пізніше з’явився серед кандидатів «Слуги народу», але партія його виключила.

У 2026-му Криворучко-старший зайнявся енергетикою. 15 червня зареєстрували ТОВ «Екострум Енерджі» з капіталом усього 20 тис. грн: 50% у Криворучка, ще 50% у Наталії Гордєєвої. 3 вересня з’явилася «Екострум Плюс» — та сама адреса в Криничках, той самий директор - Володимир Муха, й ті самі 20 тис. грн капіталу. Тут уже троє власників: Віталій Криворучко, його дружина Наталія та Гордєєва — приблизно по третині. Обидві фірми заявили виробництво електроенергії.

Ще одна особа, яка роками з’являється поруч із Криворучком, — депутат Дніпровської міськради Каміль Примаков. Журналісти пов’язують батька й сина з його «офісами» й пишуть про прикриття мережі шахрайських кол-центрів. У тих самих публікаціях поряд із дніпровським "обналом" з’являлися «Тугай» і структури «Алеф Груп». Вироку, який підтверджував би участь Криворучка в організації чи «кришуванні» кол-центрів, немає.

Поки син продовжував кар’єру в СБУ, його дружина Дарина Данилова вела Instagram dunyaha з 58,4 тис. підписників. Журналісти розібрали її гардероб і поїздки: щонайменше дві Hermès Birkin приблизно за €16,9 тис. і €29,4 тис., куртка Dior майже за €5 тис., Відень, Італія, Лазурний берег, Дубай і хорватський Спліт — уже після 24 лютого 2022-го. Новий 2024 рік родина зустрічала в п’ятизірковому HAY у Буковелі разом з Анною Алхім.

Є й сімейний бізнес — люксова косметика з корнерами в Cascade Plaza в Дніпрі та Respublika Park у Києві. У реквізитах магазину журналісти знайшли ФОП Вікторії Данилової, матері Дарини.

Алхім пізніше сама потрапила в кримінальні провадження. У 2025 році поліція зареєструвала матеріали за ст. 161, 346 і 111 КК, а епізод про можливу держзраду передали СБУ. Публічної підозри Алхім у держзраді при цьому не оголошували.

За одним прізвищем зібралася довга дніпровська історія: батько — керівництво обласним СБУ за Януковича, Майдан, люстрація, політика й дві свіжі енергетичні фірми; син — СБУ, операція проти "конверта" з 2,1 млн грн у Lexus і оборотом до 30 млн щомісяця, потім - публікації про Примакова й кол-центри. На сімейній вітрині під час війни — Birkin за десятки тисяч євро, Dior, Дубай, Лазурний берег і п’ятизірковий Буковель.