"Король контрабанди" Сеяр Куршутов будує митні схеми під прикриттям високопосадовців

Фігурант санкцій РНБО Сеяр Куршутов, позбавлений українського громадянства, може бути пов’язаний із компаніями, які отримують замовлення на БПЛА для армії.

37-річний уродженець Молдови прославився на загальнонаціональному рівні — його звинувачували, він звинувачував, проти нього ввели санкції РНБО, він їх заперечував. Ми вирішили розібратися, у чому феномен Сеяра Куршутова. Про це пише "FTTC".

Куршутов накраяв з джерела «Чисте місто плюс», завершивши Офісом контрабанди

Невідомість — ось ключове слово, яке характеризує перші 30 років життя Сеяра Куршутова. Але вже за 3 — загальнонаціональна популярність і сумнівне звання «короля контрабанди». До серпня 2018 року даних у ЗМІ про Сеяра Куршутова фактично не було, а коли вони з’явилися, він уже став одним із ключових гравців в українському бізнесі, чому, здавалося б, ніщо не віщувало.

Так, уродженець Кишинева, куди його батьків — кримських татар — занесло внаслідок депортації, займався в Криму якимось бізнесом через фірму «Чисте місто плюс», слідів якої знайти не вдалося. Тоді компанія заборгувала 3,1 млн грн за несплату податків.

Однак, коли прізвище Сеяра Куршутова вперше прозвучало в ЗМІ в серпні 2018 року, це була єдина відома про нього інформація. Так, видання Forum першим назвало прізвище уродженця Кишинева як одного з ключових учасників національних схем контрабанди, які існували в Україні з 2016 року. За даними видання, в Україні функціонував «Офіс контрабанди», який заробляв гроші на незаконних махінаціях під час імпорту товарів в Україну. Його кадровий склад видання описувало так:

Бенефіціаром роботи «Офісу контрабанди» Forum називав народного депутата України від БПП — Олександра Грановського, якому приписувалося кураторство над правоохоронними органами. Також «Офіс» функціонував завдяки роботі управління «К» (Головне управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ) в особі першого заступника голови СБУ Павла Демчини, а також креатури нардепа Грановського.

Треба сказати, що зв’язка Грановський – Демчина неодноразово звучала і до серпня 2018 року, наприклад, з вуст тодішнього нардепа Сергія Лещенка, який прямо звинувачував їх у наїздах на бізнес. Однак прізвище Сеяра Куршутова тоді було названо вперше.

Ймовірно, причиною підсвічування того самого «Офісу контрабанди» стала війна з контрабандою, яку влітку 2018 року почав тодішній прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Навіщо Володимиру Гройсману уродженець Криму з паспортом окупанта

Але яким чином сталося так, що той, хто «наглядає» за силовими органами країни, зробив своїм партнером у бізнесі на мільярди вчорашнього рядового бізнесмена з Криму? Можливою відповіддю на це питання є рішення Каланчацького райсуду Херсонської області від 26 травня 2016 року.

Суддя постановив оштрафувати Сеяра Куршутова за незаконний в’їзд в окупований Крим на 1700 гривень і стягнути 275 гривень судового збору. Очевидно, чоловік просто не хотів, щоб хтось знав про його поїздку на півострів, але чому?

Найімовірніший варіант відповіді на це питання — робота ТОВ «П’ять принципів» у тимчасово окупованому Сімферополі, яке займається стоматологічною практикою. Її власником за даними російських баз даних є Осман Сейдаметович Куршутов, а її директором свого часу був Амет Османович Куршутов.

З урахуванням збігу по по батькові всіх трьох можна припустити, що в окупованому Криму ведуть бізнес батько і брат українського «короля контрабанди». Більше того, родичем може бути і так званий міністр внутрішньої політики, інформації та зв’язку Криму, призначений окупаційною владою — Альберт Куршутов. За даними деяких ЗМІ, батько Сеяра Осман Сейдаметович Куршутов за професією є лікарем-анестезіологом.

Зрештою, як стверджував пізніше екс-голова Луганської ОДА та волонтер Георгій Тука, Сеяр Куршутов є громадянином РФ, який отримав паспорт 24 червня 2014 року та індивідуальний податковий номер 910303848506.

Як повідомляли свого часу ЗМІ, Олександр Грановський може бути пов’язаний з контрабандою товарів з окупованого Криму, зокрема цигарок, і мати для подібних операцій людину з сімейними зв’язками на окупованому півострові.

Втім, остаточну відповідь на питання — чому Сеяр Куршутов за версією ЗМІ посів таке важливе місце в роботі контрабандних схем, імовірно, знають лише він сам і Олександр Грановський. Знайомство з останнім «король контрабанди» пізніше визнав.

Король помер – хай живе король, або що змінила нова влада

До 2019 року прізвище Олександра Грановського стало вже не лише одіозним, а й таким, що проходить цілою низкою кримінальних проваджень, у тому числі за межами України, тому можливості для оперативного управління «Офісом контрабанди» він втратив. Останнім дзвінком для нього стали відкриті заяви новопризначеного голови Держприкордонслужби Сергія Дейнеко, який нині також підозрюється у хабарництві, про контроль «Офісу Грановського» над контрабандою в присутності нового президента Володимира Зеленського в Закарпатті. У результаті екс-нардеп покинув Україну.

Однак, попри гучні заяви, судячи з даних журналістських розслідувань, «Офіс» продовжував успішно функціонувати, і його збитки для України у 2020 році оцінювалися від 28 млрд грн до приблизно 3 мільярдів доларів щорічно.

Але як сталося, що з України вижили Олександра Грановського, а тіньові фінансові потоки залишилися, та ще й контролюються його протеже?

Є дві версії — від банального «вирішення питання», яке нібито мало місце, з Ігорем Коломойським за 10 млн дол., до значно більш солідного прикриття в Офісі президента України, заснованому на «справі судді Чауса».

Нині забута справа судді Дніпровського районного суду Києва Миколи Чауса, якого називали «кишеньковим суддею Адміністрації президента України» Петра Порошенка, базувалася на наступному.

Підозрюваний в отриманні хабаря в 150 тисяч доларів, працівник Феміди втік до Молдови за допомогою своїх адвокатів Андрія Смирнова та Кіма Веремійчука. Згідно з документами, адвокати привезли суддю 10 серпня до підземного паркінгу за адресою: Протасів Яр, 8, де його передали в руки співробітникам спецслужб, а в 20-х числах серпня він покинув територію України. «Коридор» на кордоні з Молдовою в районі пункту пропуску Білгород-Дністровський нібито забезпечував саме Сеяр Куршутов, залучаючи до цього власного кума, тодішнього голову Держприкордонслужби України Віктора Назаренка.

Остаточною точкою в цій справі можна вважати 10 вересня 2019 року, коли Андрій Смирнов із практикуючого адвоката став заступником голови Офісу президента України, тоді ще Андрія Богдана. Будучи креатурою останнього, Смирнов однак залишився і після звільнення свого шефа, що спричинило його протистояння з новим шефом Офісу — Андрієм Єрмаком. Ймовірно, відлунням того конфлікту і стало значно більша увага до Сеяра Куршутова, що нарешті вилилося в персональні санкції РНБО у квітні 2021 року. Тим самим на офіційному рівні його визнали одним із ТОП-контрабандистів України.

Однак Сеяр Куршутов категорично заперечував це звинувачення і, своєю чергою, звинуватив СБУ в тому, що вона вимагала хабарі від 100 тисяч до 3 млн дол. з людини за невключення до списку санкцій. Бізнесмен не обмежився заявами і подав до суду на президента України з вимогою скасувати прийнятий указ ¹169. Правда, судячи з наявних судових документів, позов так толком і не почали розглядати. Втім, головного для себе Куршутов усе ж домігся — в указі ¹219 від 4 квітня 2024 року про продовження санкцій проти контрабандистів прізвища Сеяра Куршутова вже немає.

Цікаво, що буквально наступного місяця почалися проблеми в покровителя Сеяра Куршутова — Андрія Смирнова. САП та НАБУ оголосили про підозру вже екс-заступнику голови ОП України в незаконному збагаченні на 15,7 млн грн. А ще через рік його навіть посадили в СІЗО, звідки він швидко вийшов під заставу.

Без громадянства, але із замовленнями на дрони та ставкою на Арестовича

У березні 2025 року Бюро економічної безпеки за процесуального керівництва Офісу генпрокурора відкрило кримінальне провадження за ч.5 ст.191 КК України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем у зв’язку з постачанням дронів для Агентів. За версією слідства 5 компаній — ТОВ «Євро Таннелс», «АРЕС.», «Коляда КА», «ГЕ Технолоджи» та «Флайтех Україна» під контролем одних осіб створюють нібито конкурентні умови на тендерах із закупівлі БПЛА для ЗСУ. І може йтися про сотні мільйонів гривень, якщо не мільярди. Принаймні виручка лише однієї з компаній, ТОВ «Арес.», зросла за рік майже в 40 разів — з 6,1 до 238 млн грн.

Одним із сполучних ланок у цій схемі є співвласник ТОВ «ГЕ Технолоджи» Гліб Лобов, якому також належать 69,62% у ТОВ «Тусана» (сфера діяльності — сільське господарство, статутний фонд — 9 млн 120 тисяч гривень). До того власником цієї частки була дружина Сеяра Куршутова, громадянка Білорусі Катерина Любчик. До речі, всі легальні активи самого «короля контрабанди» записані саме на дружину, сам він за даними інформаційно-аналітичного сервісу YouControl був співзасновником двох компаній і зареєстрований ФОП. Правда активи Катерини Любчик також формально серйозно схудли. Так свої частки в ресторанних проєктах (наприклад, ТОВ, що відповідало за ресторан «Kritikos») та інших активах, вона передала громадянам Казахстану, зокрема, Даулету Садикову.

Ймовірно, така переорієнтація з контрабанди на БПЛА може бути викликана втратою контролю над тіньовими потоками. Тримати їх під контролем Сеяру Куршутову і справді непросто, адже зараз він разом із дружиною проживають у Відні, чому є дві причини:

Втім, Сеяр Куршутов не той чоловік, який змириться із ситуацією. Так, позбавлення громадянства України, імовірно через наявність громадянства РФ, він намагається оскаржити в Касаційному адміністративному суді, вимагаючи скасувати указ президента ¹638 від 8 вересня 2022 року, поки що безуспішно.

Що ж до питання політичної криші, то, імовірно, Сеяр Куршутов не бачить її в особі представників нинішньої влади і замислився про те, щоб домовитися з наступниками. Принаймні в такому контексті можна розглядати інформацію політичної журналістки Юлії Забєліної про те, що він підтримує політичні амбіції Олексія Арестовича. Також серед прихильників останнього — екс-голова ВП України Андрій Богдан, чиєю креатурою був Андрій Смирнов.

Сам Олексій Арестович після звільнення з посади радника Офісу президента покинув Україну і всіляко критикує нинішню владу, що змушує говорити про наявність у нього своїх політичних амбіцій, на задоволення яких потрібні гроші.

Тим часом в Україні продовжує процвітати контрабанда, наприклад, 78% імпорту квітів у 2024 році пройшли повз митницю, а втрати лише на ПДВ перевищують 300 млн грн, не кажучи вже про інші мита та товари. Звичайно ж, за такий куш варто боротися всіма способами — від судів до інвестицій у політичне майбутнє Олексія Арестовича, та й не лише його.