Андрій Пишний: голова НБУ став фігурантом кримінального провадження

Андрій Пишний, голова Національного банку України, став фігурантом кримінального провадження, яке, за словами народного депутата Ярослава Железняка, відкрили через можливе надання завідомо неправдивих показань тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради. Про це Железняк повідомив 1 жовтня, заявивши, що провадження було зареєстроване 24 вересня 2026 року та стосується суперечностей навколо призначення Василя Веселого радником наглядової ради державного «Сенс Банку».

За даними, оприлюдненими Железняком, підставою для звернення до правоохоронців стали розбіжності між показаннями Андрія Пишного та колишнього голови наглядової ради «Сенс Банку» Шевкі Аджунера. Йдеться про роль голови НБУ у знайомстві Аджунера з Василем Веселим та подальшому залученні останнього до роботи з банком. Сам Андрій Пишний заперечив, що рекомендував Веселого, представляв його наглядовій раді або впливав на кадрове рішення, пишуть ЗМІ.Конфлікт навколо цієї історії загострився після засідання парламентської ТСК 10 вересня. Тоді Шевкі Аджунер заявив, що саме Андрій Пишний повідомив йому про необхідність знайти людину, яка могла б покращити комунікацію банку з державними органами та іншими стейкхолдерами. За словами Аджунера, через день або два після цієї розмови відбулася зустріч, під час якої Андрій Пишний особисто представив йому Василя Веселого.Аджунер також повідомив комісії, що після цього Василь Веселий став радником наглядової ради «Сенс Банку». За його словами, кандидатуру Веселого представили як людину, якій можна довірити комунікацію банку з державними структурами. У публічних повідомленнях за підсумками засідання зазначалося, що на той момент у складі наглядової ради було п’ять членів, а питання взаємодії з державою розглядалося як окремий напрям роботи.Андрій Пишний того ж дня публічно відкинув твердження Аджунера. Голова НБУ заявив, що не надавав наглядовій раді «Сенс Банку» рекомендацій щодо призначення Василя Веселого, не представляв його раді та не давав її членам вказівок щодо цього або інших кадрових питань. Андрій Пишний також заперечив будь-який тиск на голову чи членів наглядової ради банку.Окремо Андрій Пишний заявляв про готовність відповісти на запитання парламентської комісії. Позиція голови НБУ полягає в тому, що твердження про його рекомендацію кандидатури Веселого не відповідають дійсності. Таким чином, у матеріалах щодо ситуації наразі присутні дві протилежні версії подій: показання Аджунера та заперечення Андрія Пишного.За словами Железняка, після отримання додаткової відповіді від Аджунера ТСК передала правоохоронцям інформацію не лише щодо можливого надання недостовірних відомостей комісії, а й щодо обставин можливого незаконного впливу на діяльність державного банку. Железняк заявив, що Аджунер у письмовій відповіді на запит ТСК повторно підтвердив свою попередню позицію щодо ролі Андрія Пишного у представленні Веселого.

За оприлюдненою Железняком інформацією, кримінальне провадження відкрили 24 вересня 2026 року. Водночас станом на 1 жовтня публічне повідомлення від правоохоронного органу про реєстрацію провадження не було знайдене у відкритих джерелах. Деякі медіа тому формулюють інформацію обережніше — як повідомлення депутата про відкриття справи.Важливою частиною історії є сама процедура роботи парламентської ТСК. Комісія вивчає обставини діяльності «Сенс Банку» та питання можливого впливу на кадрові рішення після націоналізації фінустанови. Саме в межах цієї роботи депутати заслуховували Андрія Пишного та Шевкі Аджунера, а також ставили питання щодо кандидатури Василя Веселого.Василь Веселий раніше також згадувався у публікаціях про так звані «плівки Міндіча». За даними медіа, його ім’я фігурувало у записах розмов з Олександром Цукерманом, які пов’язують із розслідуванням справи «Мідас». На цих записах, за повідомленнями журналістів, обговорювалися питання, пов’язані з майбутнім складом наглядової ради «Сенс Банку».Сам факт згадування Веселого у таких матеріалах не встановлює його вини чи причетності до кримінальних правопорушень. У випадку з Андрієм Пишним також ідеться саме про перевірку можливих обставин надання неправдивих показань, а не про встановлену судом вину. Кримінальне провадження на цьому етапі означає проведення процесуальної перевірки викладених обставин.Для Андрія Пишного ця історія має значення не лише через питання кадрового рішення в «Сенс Банку». Голова НБУ є посадовою особою, яка очолює центральний банк і відповідає за реалізацію його повноважень у фінансовому секторі. Тому будь-які заяви про можливий вплив на кадрові рішення державної фінустанови та достовірність свідчень перед парламентською комісією можуть стати предметом подальшої правової оцінки.Раніше, 10 вересня, Андрій Пишний у коментарі щодо ситуації навколо «Сенс Банку» наголошував, що Національний банк готовий нести передбачену законом відповідальність за свої повноваження, але не має брати на себе відповідальність за дії інших учасників банківського ринку.У матеріалах НБУ також зафіксовано, що рішення про виведення «Сенс Банку» з ринку було ухвалене правлінням Національного банку у 2023 році після оцінки фінансового стану фінустанови та відповідних ризиків для вкладників та інших кредиторів. Документ підписаний Андрієм Пишним як головою правління НБУ.Подальший розвиток справи залежатиме від дій правоохоронних органів, змісту матеріалів, переданих парламентською ТСК, та процесуальної оцінки суперечливих показань. Для Андрія Пишного ключовим питанням у межах заявленого провадження залишається те, чи підтвердяться твердження про свідомо неправдиві показання та чи буде встановлено склад відповідного кримінального правопорушення. На момент публікації офіційного повідомлення про оголошення Андрію Пишному підозри у відкритих джерелах не було.