Владислава Молчанова і родинна забудова на Березняках: невдалий суд та сутички з тітушками

На Березняках у Києві триває судове протистояння навколо будівництва 26-поверхового багатофункціонального комплексу на вул. Івана Миколайчука, 3, який пов’язують із бізнес-оточенням Владислави Молчанової. 16 вересня 2026 року Київський окружний адміністративний суд відмовив громадській організації «За збереження скверу імені Павла Тичини» у скасуванні містобудівних умов та обмежень, водночас окремий спір щодо дозволу на будівництво залишається незавершеним.

Владислава Молчанова безпосередньо не є стороною цієї судової справи. Замовником будівництва виступає ТОВ «БК “Будєвросервіс”», серед кінцевих бенефіціарів якого у відкритих даних зазначений Іван Молчанов. За даними аналітичних систем, серед інших бенефіціарів компанії вказані громадяни Литви Марина Познякова, Агне Рузгиєне та Раймондас Туменас, пишуть ЗМІ.Владислава Молчанова є власницею девелоперської групи Stolitsa Group, а Іван Молчанов — її сином. Саме через цей зв’язок забудову на Миколайчука, 3 місцеві активісти та журналісти відносять до орбіти Владислави Молчанової. Водночас судове рішення розглядало законність містобудівних умов, а не питання корпоративного контролю Владислави Молчанової над замовником будівництва.Земельна ділянка має площу 0,2421 га та кадастровий номер 8000000000:90:135:0002. 19 жовтня 2012 року її придбало ТОВ «БК “Будєвросервіс”» у ПрАТ «Савона». Цільове призначення землі — будівництво, експлуатація та обслуговування блоку громадського призначення з офісними приміщеннями. Саме право власності на ділянку стало одним із документів, на підставі яких у 2020 році були затверджені містобудівні умови та обмеження.Історія ділянки бере початок із рішення Київради 2004 року, яким землю передали в оренду компанії «Савона» для будівництва та експлуатації об’єкта громадського призначення з офісами. У 2006 році Київрада погодила продаж ділянки цій же компанії. Пізніше прокуратура оскаржувала законність її відведення, посилаючись, зокрема, на відсутність погоджень низки органів та землевпорядної експертизи, однак судовий спір завершився не на користь прокуратури.25 березня 2020 року Департамент містобудування та архітектури КМДА затвердив містобудівні умови та обмеження №345. Документ передбачав можливість будівництва на ділянці об’єкта висотою до 73,5 метра. У матеріалах справи зазначено, що функціональне призначення території відповідно до Генерального плану Києва охоплює територію багатоповерхової житлової забудови та частково територію зелених насаджень загального користування.У 2021 році проєкт отримав позитивний експертний звіт. Запланований комплекс має 26 поверхів, 109 квартир, 143 апартаменти та паркінг на 100 місць. 8 вересня 2021 року ДІАМ видала дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210903861. Замовником зазначено «БК “Будєвросервіс”», генеральним підрядником — ТОВ «Моноліт Будсервіс».Владислава Молчанова опинилася в центрі дискусії через ширший контекст діяльності Stolitsa Group у Києві. Компанії, які пов’язують із групою, реалізують низку великих житлових проєктів у столиці, а частина земельних та містобудівних рішень щодо них стала предметом судових спорів. Водночас наявність корпоративного або ділового зв’язку не означає автоматично, що конкретний судовий спір стосується особисто Владислави Молчанової.Головним аргументом позивачів у справі щодо Миколайчука, 3 було те, що будівництво може створювати ризики для сусідніх будинків. Представники громадської організації посилалися на вже наявні тріщини, пошкодження швів, сліди замокання та ознаки осідання фундаментів прилеглих будинків. Також вони звертали увагу на інженерно-геологічні умови ділянки, яка розташована на території заплави Дніпра з насипними та намивними ґрунтами.

Позивачі стверджували, що будівельний майданчик має потенційні ризики підтоплення, а проєкт потребує пальового фундаменту з опиранням на щільні піски на глибині понад 13 метрів. На їхню думку, сукупність геологічних умов та стану сусідніх будинків потребує додаткової уваги під час реалізації проєкту.Окремою проблемою громадськість називала сквер Павла Тичини. Київрада у грудні 2022 року перейменувала сквер імені Леніна на сквер імені Павла Тичини. Позивачі наполягали, що територія фактично використовувалася як зелена зона задовго до виникнення нинішнього будівельного конфлікту, однак офіційного статусу скверу або зеленої зони на момент видачі МУО вона не мала.Саме на цій обставині суд значною мірою акцентував увагу. У рішенні від 16 вересня суд зазначив, що позивачі фактично ототожнюють земельну ділянку з територією скверу, хоча на момент видачі містобудівних умов відповідного офіційного статусу вона не мала. Суд також виходив із того, що МУО були видані на підставі чинної містобудівної документації та документів, що підтверджували право власності на землю.Ще один аргумент стосувався газопроводу, який проходить неподалік будівельного майданчика. У судовому рішенні зазначено, що замовник будівництва повідомляв про розроблення проєкту перенесення газопроводу за межі ділянки та його погодження з «Київгазом». Це питання також було одним із предметів дискусії між забудовником і місцевими мешканцями.Владислава Молчанова та пов’язані з нею бізнес-структури раніше вже ставали учасниками інших київських земельних спорів. Зокрема, судові процеси точилися навколо забудови територій на Виноградарі, Осокорках та в районі Воскресенського. У частині цих справ позивачами виступали громадські організації або органи прокуратури, а остаточні рішення залежали від конкретних дозвільних документів і правового статусу земельних ділянок.У вересні 2025 року НАБУ і САП повідомляли про підозри Владиславі Молчановій та іншим особам у справі щодо земельних ділянок загальною площею 18 га під ринком «Столичний». За версією слідства, йшлося про можливе незаконне вибуття земель, які раніше перебували у користуванні державного агрокомбінату «Пуща-Водиця». Ці обставини стосуються іншого кримінального провадження і не є предметом нинішнього спору на Березняках.Ситуація на Миколайчука, 3 залишається юридично незавершеною. Ще 17 листопада 2025 року Київський окружний адміністративний суд зупинив провадження за позовом ОК ЖБК «Дельфін», який оскаржує дозвіл на будівельні роботи. Зупинення було пов’язане з необхідністю дочекатися остаточного рішення у справі щодо містобудівних умов. Після рішення від 16 вересня 2026 року подальший рух цього спору залежатиме від процесуальних дій його учасників.Окремо ДІАМ у 2026 році проводила позапланову перевірку об’єкта на вул. Івана Миколайчука, 3. В офіційному повідомленні інспекції зазначено, що підставою стали приписи від 30 грудня 2025 року про зупинення підготовчих і будівельних робіт та усунення порушень у сфері містобудування. Перевірку було заплановано на період із 2 до 13 березня 2026 року.Владислава Молчанова залишається одним із центральних персонажів ширшої історії київської девелоперської забудови, однак у справі щодо Миколайчука, 3 безпосереднім відповідачем у спорі про МУО був Департамент містобудування та архітектури КМДА, а забудовник виступав третьою особою. Суд першої інстанції не скасував містобудівні умови, тому на цій стадії вони залишаються чинними, якщо рішення не буде змінене за результатами апеляційного перегляду.Для мешканців Березняків ключовим залишається інший процес — оскарження дозволу на будівництво. Поки він не завершений, юридична історія проєкту не має остаточної крапки. Водночас саме рішення щодо МУО стало важливим етапом спору, оскільки суд визнав вимоги позивачів необґрунтованими в заявленому ними обсязі.