Дмитро Сенниченко: $5 млн хабаря і понад 10 млрд грн відмивання

Колишній голова Фонду державного майна Дмитро Сенниченко, який раніше публічно повідомляв про пропозицію $5 млн за призначення керівника Одеського припортового заводу, сам став обвинуваченим у справі про діяльність злочинної організації, заволодіння коштами державних підприємств та легалізацію майна на суму понад 10 млрд грн. 4 вересня 2026 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020000000000236 було направлено до суду. Слідство пов’язує Дмитра Сенниченка з епізодами щодо ОПЗ та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії, а заявлені збитки державним підприємствам перевищують 700 млн грн.

Історія Дмитра Сенниченка розпочалася з публічної заяви про хабар. За даними слідства, під час роботи у Фонді держмайна йому пропонували $5 млн за призначення потрібної людини директором ОПЗ. Перший транш у розмірі $50 тис. передавали під контролем детективів НАБУ. Цей епізод став однією з найбільш публічних історій навколо роботи Дмитра Сенниченка на посаді голови ФДМ, пишуть ЗМІ.Надалі роль Дмитра Сенниченка у кримінальному провадженні змінилася. За версією слідства, він не просто отримував інформацію про можливі корупційні пропозиції, а був організатором злочинної організації, яка, за даними обвинувачення, заволодівала коштами державних підприємств та легалізовувала отримане майно. Йому інкримінують, зокрема, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 та ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу, а також статті 364 і 369.Один із ключових епізодів стосується Одеського припортового заводу, 99,56% акцій якого належить державі. Після приходу Дмитра Сенниченка у підприємства змінили наглядову раду та керівництво. Директором став Микола Синиця, а серед ключових контрагентів залишилася компанія «Агро Газ Трейдинг», пов’язана з Володимиром Колотом та Олександром Горбуненком.За матеріалами справи, «Агро Газ Трейдинг» постачала ОПЗ газ, отримувала вироблені підприємством аміак і карбамід, а потім реалізовувала добрива. При цьому, за версією слідства, завод отримував занижену плату за переробку давальницької сировини. Така модель роботи, за оцінкою НАБУ, створила умови для втрати державним підприємством значної частини доходу.Коли на конкурсі «Укрнафтобуріння», пов’язане з Ігорем Коломойським, запропонувало вигідніші умови, результати конкурсу були скасовані. Наступна конкурсна процедура також не завершилася зміною партнера: пропозиції компаній OKKO та SOCAR не були прийняті, а «Агро Газ Трейдинг» зберегла контракт із ОПЗ.За даними слідства, у період із травня 2020 року до жовтня 2021 року Одеський припортовий завод через цю схему недоотримав понад 600 млн грн. Саме цей епізод є одним із головних у справі щодо Дмитра Сенниченка. НАБУ також перевіряє, чи могли публічні заяви колишнього голови ФДМ про хабарі використовуватися для усунення конкурентів під час боротьби за контроль над державними підприємствами.Другий великий епізод стосується Об’єднаної гірничо-хімічної компанії. Після призначення Артура Сомова у 2020–2021 роках підприємство уклало чотири договори на продаж титанової сировини з чеською компанією Belanto Trade s.r.o., яку слідство пов’язує з Владиславом Клищаром.За версією слідства, концентрат реалізовували за ціною, нижчою за ринкову, після чого посередник продавав його дорожче. У матеріалах провадження зазначено, що серед напрямів подальшого руху продукції були підприємства в Росії та на території окупованого Криму. Збитки державі від операцій з ОГХК слідство оцінює більш ніж у 111 млн грн.У кримінальному провадженні фігурують Микола Гмирін, Микола Липка, Микола Синиця, Павло Присяжнюк, Володимир Колот, Олександр Горбуненко, Сергій Байрак, Денис Кудін та Владислав Клищар. За версією слідства, для переміщення та легалізації коштів використовувалися іноземні компанії, зокрема EPI Group та Belanto.

Окремий блок матеріалів стосується Миколи Гмиріна та пов’язаних із ним активів. Колишній заступник голови ФДМ Сергій Ігнатовський повідомив слідству, що Дмитро Сенниченко доручив Сергію Байраку знайти посередників, після чого в схемі з’явився Гмирін. За показаннями Ігнатовського, Дмитро Сенниченко посилався на зв’язки Гмиріна з Офісом президента через Сергія Шефіра та Тимура Міндіча.За словами Ігнатовського, скасування конкурсу щодо ОПЗ Дмитро Сенниченко пояснював вказівкою з Банкової. Після зриву конкурсу, як зазначено у свідченнях, він повідомив про можливу виплату сотень тисяч доларів з боку «Агро Газ Трейдинг». Ігнатовський також стверджував, що Павла Присяжнюка представляли як людину Сергія Шефіра. Після конфлікту Ігнатовський залишив Фонд держмайна, а його посаду обійняв Денис Кудін.Слідство також досліджувало рух коштів через компанії в Об’єднаних Арабських Еміратах та Хорватії. За матеріалами справи, через структури, пов’язані з родичами Гмиріна, пройшло понад 300 млн грн. У родини виявили щонайменше три компанії в ОАЕ та шість хорватських компаній, а також нерухомість і дорогі активи.Серед майна, на яке звернули увагу правоохоронці, називали віллу та п’ять земельних ділянок орієнтовною вартістю €5 млн. Окремо фігурує яхта Cranchi Settantotto 78, яку оцінювали приблизно у €5,5 млн. Яхту було арештовано. У Франції заблокували нерухомість орієнтовною вартістю €6,5 млн, а в Австрії — автомобілі та ювелірні вироби.У лютому 2026 року підозри у межах провадження отримали Зоя та Анатолій Гмиріни, Олена Колот і Юлія Меншун, яку слідство пов’язує з Клищаром. Таким чином, справа вийшла далеко за межі операцій безпосередньо на території державних підприємств і охопила міжнародний рух активів та майна.Окремий процесуальний епізод стосується Сергія Байрака, який визнав свою вину та уклав угоду зі слідством. Вищий антикорупційний суд призначив йому п’ять років позбавлення волі з випробувальним строком, штраф 8,5 тис. грн та компенсацію 100 тис. грн. Павло Присяжнюк оскаржував угоду, посилаючись, зокрема, на суму 11,4 млрд грн, яка фігурувала у матеріалах провадження, однак 12 березня 2025 року Апеляційна палата ВАКС відхилила скаргу.Дмитро Сенниченко перебуває за межами України. Також за кордоном перебувають інші фігуранти справи, зокрема Гмирін — у Дубаї, а Присяжнюк — у Відні. ВАКС заочно арештував Гмиріна 19 квітня 2024 року, а Дмитра Сенниченка — 7 травня 2024 року. У справі тривають процедури міжнародного розшуку та екстрадиції.За матеріалами слідства, ОПЗ недоотримав понад 600 млн грн, збитки ОГХК перевищили 111 млн грн, а загальний розмір шкоди державним підприємствам оцінюється більш ніж у 700 млн грн. Водночас сума понад 10 млрд грн у провадженні стосується вартості майна та операцій, які слідство пов’язує з діяльністю злочинної організації та його легалізацією, і не є тотожною сумі безпосередньо встановлених збитків ОПЗ та ОГХК.Таким чином, справа Дмитра Сенниченка поєднує два різні етапи його публічної історії: спочатку він виступав заявником у справі про пропозицію багатомільйонного хабаря, а згодом сам став обвинуваченим у масштабному кримінальному провадженні. Остаточні висновки щодо вини Дмитра Сенниченка та інших фігурантів має надати суд.