Костянтин Ганіч: що відбувається зі спадщиною криптотрейдера

Після смерті криптотрейдера Костянтина Ганіча, відомого під псевдонімом Kostya Kudo, його родина зіткнулася з позовами кредиторів, які вимагають повернути кошти, передані йому для інвестування. Станом на 1 жовтня 2026 року у судовому реєстрі фігурують щонайменше чотири цивільні позови, а за двома з них заявлені вимоги загалом на майже 397 тисяч доларів. Паралельно увагу правоохоронців і регуляторів привернули криптошкола Cryptology Key, її токени та можливі порушення податкового законодавства.

Після смерті Костянтина Ганіча суди почали розглядати вимоги людей, які стверджують, що передавали йому гроші або криптовалюту в довірче управління. За наявною інформацією, кредитори намагаються домогтися стягнення коштів зі спадкового майна. Щоб забезпечити можливе виконання рішень, суд наклав арешт на частку квартири, банківські рахунки та автомобілі, які пов’язують зі спадщиною трейдера, пишуть ЗМІ.Серед позивачів — Тетяна Чємічєва, яка вимагає повернути 296 874 USDT за двома інвестиційними угодами, та Іван-Владислав Кіркач, який заявив вимоги на 100 тисяч доларів. Ще два позови подали Микола Хатмуллін та Олександр Лисенко. Суми їхніх претензій у наведених матеріалах не зазначені. Сам факт подання позову не означає, що вимоги вже підтверджені остаточним судовим рішенням.За описом судових матеріалів, домовленості передбачали проведення торгових операцій на фінансових ринках і розподіл можливого прибутку. Після смерті Костянтина Ганіча кредитори почали домагатися повернення коштів у судовому порядку. Водночас відповідальність спадкоємців за зобов’язаннями померлого обмежується вартістю майна, отриманого у спадщину, відповідно до законодавства України.До складу спадкового майна, за оприлюдненою інформацією, входять частка у квартирі в Києві, кошти на банківських рахунках і два дорогі автомобілі — Lamborghini Urus та Ferrari 296 GTB. Загальну вартість активів оцінювали приблизно у 600 тисяч доларів. Водночас у медіа з’являлися припущення, що зобов’язання Костянтина Ганіча перед інвесторами могли бути значно більшими — від 30 до 60 мільйонів доларів. Ці суми не слід вважати встановленим судом розміром боргу.Окремі питання виникли навколо заяв про можливу втрату доступу до основного криптогаманця трейдера. Достовірно встановити, скільки цифрових активів залишалося на момент його смерті та де вони перебувають, за наведеною інформацією, не вдалося. Від цього залежить, чи зможуть кредитори розраховувати на інші активи, крім майна, яке вже стало предметом судових спорів.Ще одним напрямом уваги правоохоронців стала криптошкола Cryptology Key, співзасновником і публічним обличчям якої був Костянтин Ганіч. Проєкт продає навчальні курси з трейдингу, вартість яких, за оприлюдненими даними, становить від 700 до 1500 USDT. Сам продаж освітніх послуг не є доказом правопорушення, однак питання виникли щодо податкової моделі діяльності та просування пов’язаних із проєктом цифрових активів.

За матеріалами розслідування Бюро економічної безпеки, доходи від продажу курсів могли розподілятися між 29 фізичними особами-підприємцями. Попередня оцінка можливого ненадходження податків за 2023–2024 роки становила 70,1 мільйона гривень, зокрема 36,8 мільйона гривень ПДВ і 33,3 мільйона гривень податку на прибуток. Ці цифри є розрахунками в межах досудового розслідування, а не сумою, остаточно встановленою обвинувальним вироком.Кримінальне провадження за частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, яка стосується ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, розпочали у травні 2025 року. За інформацією про перебіг справи, кіберполіція супроводжує розслідування за дорученням БЕБ. Деталі провадження правоохоронці не розголошують.У матеріалах слідства також згадуються п’ять токенів — Furmula, Emoji, Water, Rafpaf і Popcorn, які пов’язують з оточенням Cryptology Key. За версією слідства, під час операцій із цими активами могли використовуватися транзитні криптогаманці та операції, які створювали видимість попиту. Слідчі припускають, що це могло впливати на ціну токенів і спонукати покупців вкладати кошти. Ці обставини потребують доказування, зокрема аналізу руху активів і встановлення осіб, які контролювали відповідні гаманці.У корпоративній структурі проєкту фігурує британська компанія CRYPTOLOGY KEY LABS LTD, зареєстрована в Лондоні 13 серпня 2024 року. Серед осіб, пов’язаних із брендом CryptologyKey в Україні, названі Костянтин Ганіч, Вадим Волошин та Аллан Курбан-Магомедов. За даними британського реєстру, у компанії змінювався склад власників, а згодом виникли питання щодо подання обов’язкової звітності та процедури можливого примусового закриття. Самі по собі ці корпоративні обставини не доводять причетності конкретних осіб до правопорушень.18 листопада 2025 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку внесла Cryptology Key до переліку проєктів із ознаками потенційного шахрайства. Вадим Волошин та Аллан Курбан-Магомедов оскаржили це рішення в суді. Провадження за їхнім позовом відкрили 10 червня 2026 року. Отже, законність дій регулятора та аргументи позивачів мають оцінюватися в межах судового процесу.Станом на початок жовтня 2026 року судові вимоги кредиторів до спадщини Костянтина Ганіча, податкове провадження та спір щодо рішення регулятора залишаються окремими юридичними процесами. Їхні результати визначатимуть, які претензії буде підтверджено, чи вдасться стягнути кошти та які наслідки матимуть висновки слідства для пов’язаних із криптошколою осіб і компаній.