Мстислав Банік і Аліна Торнагі: дружина застміністра МОУ видавала себе за працівника Мінцифри

Мстислав Банік, заступник міністра оборони України та колишній посадовець Міністерства цифрової трансформації, опинився в центрі публікації про професійний статус його колишньої дружини Аліни Торнагі, яка протягом кількох років представлялася керівницею маркетингу та комунікацій Мінцифри й проєкту «Дія». У матеріалі, оприлюдненому 9 жовтня 2026 року, стверджується, що у відкритих джерелах не вдалося знайти підтвердження її офіційного призначення на державну посаду. Водночас декларації Мстислава Баніка містять відомості про підприємницькі доходи Торнагі.

За інформацією міжнародного детективного бюро Absolution, Аліна Торнагі у вересні повідомила про завершення свого періоду роботи в державному секторі, зазначивши 6,5 року в Міністерстві цифрової трансформації та ще пів року в Міністерстві оборони. У грудні 2025 року вона оголосила про розлучення з Мстиславом Баніком. Ці повідомлення стали приводом для додаткових запитань щодо характеру її співпраці з державними установами та формального статусу в них, пишуть ЗМІ.У професійних біографіях і публічних представленнях Аліни Торнагі використовувалися різні назви посад: керівниця маркетингу та комунікацій Мінцифри, очільниця відповідного департаменту, керівниця комунікацій проєкту «Дія» або CMO. Водночас, як зазначається в оприлюдненому матеріалі, конкретний наказ про її призначення, офіційна картка працівниці на сайті міністерства та згадка про неї в доступній структурі відомства відсутні. Саме ця розбіжність між публічним позиціюванням і доступними кадровими документами стала центральним питанням публікації.До роботи в Мінцифри Аліна Торнагі працювала в компанії Romlab, власником якої, за даними авторів матеріалу, був Мстислав Банік. Згодом вона долучилася до команди Міністерства цифрової трансформації в період, коли Банік відповідав за розвиток електронних послуг та очолював відповідний директорат. Ці обставини самі по собі не доводять порушень під час працевлаштування, але ставлять питання про характер її залучення до роботи відомства та можливий формат співпраці.Окремий блок претензій стосується підприємницького статусу Торнагі. За наведеними даними, вона зареєстрована як фізична особа-підприємець із 2015 року та має види діяльності, пов’язані з рекламою. У деклараціях Мстислава Баніка за 2019 і 2023 роки Торнагі вказана як дружина, яка отримувала підприємницький дохід, а не як державна службовиця. Ця інформація потребує зіставлення з документами про її фактичні обов’язки та правовий статус у відповідні періоди.Автори публікації також посилаються на штатний розпис Мінцифри за 2020 рік, у якому передбачено 250 штатних одиниць, але, за їхніми твердженнями, немає прізвища Торнагі. У документі, як зазначається, також не передбачено посад із назвами «керівниця департаменту маркетингу та комунікацій» або «CMO Дії». У структурі міністерства використовувалися інші найменування — директорат, експертна група, управління та відділ.Водночас відсутність прізвища у штатному розписі не виключає співпраці з установою на підрядних умовах. Фізична особа-підприємець може надавати послуги з реклами, комунікацій або ведення соціальних мереж на підставі договору. Щоб встановити реальний формат роботи Аліни Торнагі, необхідно з’ясувати, чи існували такі договори, які саме послуги вона надавала та як здійснювалася їх оплата.Правовий аспект ситуації стосується можливого розмежування державної служби та приватного підряду. Закон України «Про запобігання корупції» встановлює обмеження щодо підприємницької діяльності для визначених категорій посадовців, а також передбачає вимоги до врегулювання конфлікту інтересів. Якщо Торнагі фактично обіймала посаду, на яку поширювалися відповідні обмеження, її підприємницький статус потребував би окремої правової оцінки. Якщо ж вона працювала як підрядниця, ключовими питаннями були б умови договорів і можливі зв’язки з посадовцями, які ухвалювали рішення щодо співпраці.У цьому контексті увага прикута й до Мстислава Баніка. Якщо він брав участь у рішеннях щодо залучення компанії або підприємниці, пов’язаної з ним сімейними відносинами, необхідно встановити, чи повідомляв він про потенційний конфлікт інтересів і чи були вжиті передбачені законом заходи. Сам факт шлюбу або спільної професійної історії не доводить порушення, а відповідні висновки мають ґрунтуватися на документах і встановлених обставинах.У публікації також стверджується, що Аліна Торнагі представлялася позаштатною радницею міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Однак наведені відомості не містять документів, які підтверджували б її офіційний статус, повноваження або доступ до державної таємниці. Для оцінки цих тверджень необхідно встановити, чи існувало відповідне призначення або доручення, а також чи мала Торнагі доступ до інформації з обмеженим доступом.Автори матеріалу припускають, що в описаних обставинах можуть бути ознаки шахрайства та службової недбалості, посилаючись на статті 190 і 367 Кримінального кодексу України. Проте оприлюднені твердження не є доказом вини Аліни Торнагі або Мстислава Баніка. Інформації про вручення їм підозр, офіційні висновки правоохоронців чи судові рішення в наведених матеріалах немає.Для остаточного з’ясування ситуації необхідно зіставити кадрові документи Мінцифри, штатний розпис, декларації, можливі договори на комунікаційні послуги та документи щодо врегулювання конфлікту інтересів. Без цього неможливо достовірно встановити, чи працювала Аліна Торнагі в міністерстві як державна службовиця, чи надавала послуги як підприємиця, а також чи були порушені вимоги антикорупційного законодавства.