Скандали, суди і кримінальна справа: як родина Бродських реконструює кафе “Гімалаї” на Хрещатику

У Києві тривають скандали навколо реконструкції “колишнього” кафе “Гімалаї” на вул. Хрещатик, 23-Б під торговий центр. Нещодавно суд за клопотанням Генпрокуратури наклав арешт на цю будівлю та землю під нею в рамках кримінального провадження – Нацполіція розслідує можливі порушення при видачі дозволу на проведення цих робіт. Йдеться про те, що ДАБІ видала погодження на проєктну документацію, яка не була схвалена Мінкультом. Втім, арешт тривав недовго – через півтора місяця його було знято за клопотанням ТОВ “Олімп-ЛТД”, яке є власником будівлі та бенефіціарами якого є родина одіозного бізнесмена Михайла Бродського (на колажі). Підставою для цього став той факт, що ця компанія в судовому порядку оскаржила приписи і штрафи, винесені ДІАМ у 2023 році через ймовірні порушення містобудівного законодавства. Паралельно Генпрокуратура подала позов щодо оскарження містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування цієї реконструкції та все того ж дозволу на проведення робіт від ДАБІ. У свою чергу мешканці сусідніх будинків б’ють на сполох – тріщини через проведення робіт, на які вони скаржилися ще три роки тому, нікуди не ділися.

Як стало відомо КВ, голова громадської ради при Київській міськдержадміністрації (КМДА) Геннадій Кривошея днями на своїй сторінці у Facebook повідомив, що нещодавно суд в рамках кримінального провадження за фактами можливих порушень при проведенні цих робіт (про цю справу мова йтиме нижче. – КВ ) спочатку наклав арешт на вищезгадану будівлю та землю під нею, а потім – скасував його.

За словами активіста, в ухвалі про скасування арешту суд посилався на звіт щодо геодезичного моніторингу від 2 липня 2026 року, який здійснив ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (ДП НДІБК). І в цьому документі, як підкреслив Кривошея, робиться висновок про відсутність негативної динаміки для сусідніх багатоповерхівок. Втім, за словами голови громадської ради, геодезичний моніторинг за реперами та осадовими марками — це одне, а реальний технічний стан квартир і будинків, де мешканці продовжують повідомляти про тріщини — зовсім інше.

“За словами мешканців, квартири, в яких є тріщини, належним чином ніхто не обстежував. КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району” мали б як мінімум залучити до цих обстежень також. Однак мешканці про це нічого не знають. Тому виникає ще одне просте питання: як можна робити висновок про відсутність ризиків для сусідніх будинків, не провівши повноцінного незалежного обстеження саме тих приміщень, де люди фіксують пошкодження? Я не хочу давати оцінку законності судових рішень — це компетенція відповідних органів. Але як представник громадськості я маю право поставити питання про послідовність підходів судової влади. Якщо спочатку суд бачить достатні підстави для арешту та зупинення робіт, у тому числі через питання погодження документації та можливі ризики для пам’яток і сусідніх будинків, то суспільство має розуміти, що саме принципово змінилося, коли цей арешт скасували. Бо в центрі цієї історії — не лише інтереси забудовника”, – написав Геннадій Кривошея.

У зв’язку з резонансом навколо цієї забудови, КВ вирішила знову проаналізувати її історію, яка триває вже близько десятиліття.

Що передувало забудові

Ще 13 лютого 1996 року Київська міськдержадміністрація (КМДА) розпорядженням №196 (відсутнє у публічному доступі. – КВ ) погодила передачу ділянки на вул. Хрещатик, 23 площею 0,05 га в постійне користування ТОВ “Олімп-ЛТД” для експлуатації та обслуговування кафе “Чай-кава”, яке на той час вже належало йому. Мова йде про відому з радянських часів “наливайку”, де у тому числі збиралася столична “богема”.

Більш ніж через десятиріччя, 5 квітня 2012 року, Київрада рішенням №431/7768 надала дозвіл на приватизацію частини цієї ділянки та зміну її цільового призначення. Так, міська влада погодила продаж вказаній компанії 0,033 га землі за 2,6 млн гривень для “реконструкції, експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування” (нинішній кадастровий номер – 8000000000:76:032:0040 ) – з 2008 року це вже був ресторан “Гімалаї”. Іншу частину ділянки, площею 0,016 га (нинішній кадастровий номер – 8000000000:76:032:0003 ) Київрада залишила у постійному користування ТОВ “Олімп-ЛТД”.

Орієнтовна пляма майбутньої забудови

У цей же період тривали активні суперечки навколо даного землевідводу та потенційної забудови цієї території.

Зокрема, проти такого освоєння землі в серці столиці активно виступало об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) “Центр”, яке створене мешканцями житлової багатоповерхівки за цією ж адресою – вул. Хрещатик, 23. Серед іншого, кияни звинувачували ТОВ “Олімп-ЛТД” у тому, що воно “здійснило незаконне самозахоплення та будівництво нежитлових приміщень на частині лівої тераси житлового будинку на Хрещатику, 23 без дозволу та за відсутністю проектної документації на будівництво”. У свою чергу, окремі депутати Київради та громадські активісти обурювалися тим, що бізнесмен Михайло Бродський, з яким пов’язували вказану компанію, в обмін на цей землевідвід пообіцяв встановити напроти ресторану “Гімалаї” фонтан і пам’ятник українському та радянському актору театру та кіно Богдану Ступці.