Сергій Корецький міг потрапити на плівки НАБУ у справі «Укрнафти»

Сергій Корецький, який у 2023 році очолював «Укрнафту», фігурує в матеріалах кримінального провадження НАБУ щодо закупівлі трубної продукції у «Інтерпайп Україна», в межах якого детективи отримували дозвіл на негласні слідчі дії, зокрема прослуховування його робочого кабінету та автомобілів. Згідно з матеріалами, на які посилаються автори публікації, технічний контроль щодо Корецького розпочали в липні 2023 року. Водночас немає офіційно підтверджених даних про зміст можливих записів або про те, що вони стали підставою для повідомлення йому про підозру.

Провадження стосується закупівлі «Укрнафтою» приблизно 1800 тонн трубної продукції у травні 2023 року, пишуть Коментарі. За версією слідства, продукцію придбали без тендеру за цінами, які могли бути завищені майже в 1,5–2 рази. Договір №23/842-МТР від 18 травня 2023 року уклали з «Інтерпайп Україна». Детективи перевіряли, чи справді закупівля була терміновою та чи відповідало використання труб заявленій критичній потребі підприємства.У матеріалах справи директор із закупівель «Укрнафти» Білянський, за повідомленням авторів публікації, стверджував, що діяв за вказівкою Сергія Корецького, який наполягав на якнайшвидшому підписанні договору. Слідство звернуло увагу на те, що частину продукції розподілили для інвестиційного проєкту, а іншу частину, закуплену під приводом термінової необхідності, не використали у відповідні строки. Ці обставини стали одним із напрямів розслідування, але не є самостійним доказом вини Корецького.Саме в межах цього провадження, як зазначено в публікації, детективи отримали судовий дозвіл на встановлення засобів технічного контролю в кабінеті Сергія Корецького в «Укрнафті», офісах інших компаній і транспортних засобах, якими він користувався. Строк дії однієї з ухвал був визначений до 10 вересня 2023 року. Автори матеріалу припускають, що негласні слідчі дії могли продовжуватися в межах граничних строків, передбачених законодавством. Однак без повного тексту відповідних судових ухвал і документів про продовження заходів стверджувати, що прослуховування тривало до січня 2025 року, не можна.Питання про можливий зміст записів набуло додаткової уваги через інше провадження, пов'язане із закупівлею метил-трет-бутилового ефіру — МТБЕ, який використовується у виробництві пального. За даними слідства, у 2023–2024 роках «Укрнафта» придбала в швейцарської компанії AGTG SA понад 42 тис. тонн присадки. НАБУ перевіряє, чи проводили закупівлі за цінами, що перевищували ринкові, та чи завдали вони збитків державній компанії. За матеріалами судових рішень, можлива переплата за двома контрактами оцінювалася на рівні десятків мільйонів гривень.

AGTG SA належить Євгену Свірському, який, за наведеними даними, був бізнес-партнером Сергія Корецького в компанії «Велсбі Трейд Плюс». Цей зв'язок перевіряється в контексті закупівель МТБЕ, однак сам по собі не доводить незаконної домовленості між посадовцем і постачальником. У судових документах щодо цього епізоду також ідеться про вилучення телефона Корецького під час обшуку 31 жовтня 2024 року.За матеріалами судової ухвали, детективи НАБУ вилучили в квартирі, якою користувався Сергій Корецький, iPhone 15 Pro Max сірого кольору з наліпкою Idealist coffee Co. Телефон, як зазначено в документах, Корецький видав добровільно, але відмовився повідомити пароль для розблокування. Пристрій арештували як речовий доказ для збереження інформації, яка могла мати значення для слідства. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 4 грудня 2024 року залишила арешт чинним. Відмова надати пароль не доводить наявності злочину або компрометувального листування.У серпні 2026 року адвокати Корецького, за інформацією авторів публікації, звернулися з клопотанням про скасування арешту телефона, однак суд відмовив у його задоволенні. У наданих матеріалах не вказано, чи завершили експертизу пристрою, чи вдалося отримати доступ до його вмісту та чи виявили листування, яке підтверджувало б версію слідства. Також немає підтвердження, що телефон містить записи розмов, зроблені в межах негласних слідчих дій у справі про закупівлю труб.Автори публікації припускають, що записи розмов Сергія Корецького можуть стосуватися не лише закупівлі труб, а й його зв'язків з іншими представниками державного сектору та політичного оточення. Серед згаданих у матеріалі осіб — Ростислав Шурма, Олексій Чернишов, колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, а також посадовці й керівники, які працювали в «Укрнафті» та «Нафтогазі». Водночас підтверджених відомостей про зміст можливих записів за участю цих осіб у наданих матеріалах немає.Сергій Корецький не став обвинуваченим лише через те, що щодо нього проводили негласні слідчі дії або вилучили телефон. Такі заходи здійснюються на підставі судового дозволу для збору доказів, а їхні результати мають оцінюватися в межах кримінального провадження. Публічно підтверджених даних про вручення Корецькому підозри в описаних закупівельних епізодах у наданих матеріалах немає.Отже, головне питання полягає в тому, які саме дані могли зафіксувати детективи НАБУ під час технічного контролю та чи мають вони доказове значення для справ про закупівлі «Укрнафти». Наявність дозволів на прослуховування й арешт телефона підтверджує проведення слідчих дій, але не розкриває змісту можливих записів. До оприлюднення офіційних матеріалів твердження про «плівки Корецького» та їхній можливий політичний резонанс залишаються припущеннями.