В’ячеслав Беліменко і 85 млн: куди зникли колишні власники бізнесу

Станом на жовтень 2026 року три українські компанії — «АВОКАДО ПЛЮС», «АЛІЯ ПЛЮС» і «АВОКАДО ЛЮКС» — мають спільного зареєстрованого власника, британську MIZERO LTD, а їхній сукупний статутний капітал становить 85,21 млн грн. Раніше з частиною цих підприємств були пов’язані В’ячеслав Беліменко та представники його бізнесового оточення, однак його нинішня пряма участь у володінні цими активами не підтверджена.

За наявними відомостями, підприємницька діяльність В’ячеслава Беліменка охоплювала українські компанії та структури, пов’язані з Великою Британією, Іспанією, Словаччиною й Об’єднаними Арабськими Еміратами. Для встановлення актуального розподілу активів необхідно враховувати не лише дані про засновників, а й історію зміни корпоративних прав, умови передачі часток і фінансові операції між пов’язаними особами, пишуть ЗМІ.Ключовою ланкою в нинішній структурі власності трьох українських підприємств є британська MIZERO LTD. У реєстраційних відомостях кінцевими бенефіціарами компаній зазначені Анастасія Таран та Ольга Федорова, які, за наданою інформацією, проживають у Румунії. Водночас доступні відомості не дають підстав стверджувати, що Беліменко безпосередньо володіє частками цих підприємств або контролює їх через інші структури.Загальний статутний капітал «АВОКАДО ПЛЮС», «АЛІЯ ПЛЮС» і «АВОКАДО ЛЮКС» перевищує 85 млн грн. Цей показник відображає заявлений капітал підприємств, але сам по собі не визначає їхньої ринкової вартості, фактичних активів або обсягу коштів, які могли бути сплачені під час переходу корпоративних прав. Для оцінки економічного змісту угод потрібні установчі документи, договори відчуження часток і відомості про відповідні платежі.У попередній структурі українського бізнесу Беліменка фігурувала його мати Ніна Беліменко, яка раніше володіла частками в компаніях «АВОКАДО ПЛЮС» та «АЛЛА ПЛЮС». За матеріалами журналістського проєкту «СтопКор», вона також подарувала синові $800 тис. перед інвестиціями в Іспанії. Для встановлення походження коштів, їхнього подальшого використання та можливих податкових наслідків необхідні первинні фінансові документи й підтвердження відповідних операцій.Ще один напрям корпоративних зв’язків стосується британської MOBISELL TRADING LTD. За наданими відомостями, співзасновниками цієї компанії є В’ячеслав Беліменко та Микола Погорілий, який очолює благодійний фонд «Незламна вільна Україна». Цей зв’язок поєднує українську підприємницьку діяльність Беліменка з британською юридичною особою. Водночас для оцінки фактичного контролю над компанією необхідно перевірити актуальні реєстраційні дані, розподіл часток і повноваження її керівництва.

Історичні зв’язки компанії «АЛЛА ПЛЮС» перетинаються з бізнесовим оточенням агентства The Yard. У цьому контексті згадуються Марія Рубан та Єлизавета Ткаченко, які, за наданими матеріалами, мали попередні корпоративні зв’язки з підприємством. Діана Беліченко, своєю чергою, раніше була співвласницею «АЛІЯ ПЛЮС» і брала участь у корпоративній структурі The Yard. Самі по собі попередні ділові зв’язки не підтверджують наявності спільного контролю над усіма згаданими підприємствами на сьогодні.Зміни у складі засновників українських компаній порушують питання про те, за яких умов відбувалася передача корпоративних прав. Для встановлення реальної вартості операцій потрібно зіставити заявлений статутний капітал із ціною продажу часток, перевірити джерела коштів покупців і з’ясувати, чи передбачали договори додаткові платежі або збереження фінансових прав за попередніми власниками. Без цих документів неможливо визначити, чи відповідали угоди ринковим умовам.Окремий напрям перевірки стосується міжнародних доходів і податкових зобов’язань учасників корпоративних структур. Державна податкова служба та Бюро економічної безпеки можуть перевіряти питання походження інвестицій, відображення доходів у звітності й виконання податкових зобов’язань у межах своїх повноважень. Однак у наданих матеріалах немає підтвердження того, що ці органи вже проводили відповідні перевірки щодо Беліменка або названих компаній.Наявні відомості дають змогу окреслити коло підприємств і осіб, пов’язаних із попередніми етапами діяльності Беліменка, але не встановлюють остаточного розподілу економічних прав на активи. Для повної картини необхідно дослідити історію реєстраційних змін, документи про передачу часток, рух коштів між українськими та іноземними структурами, а також фінансову й податкову звітність. До отримання таких документів твердження про фактичне збереження Беліменком контролю над трьома українськими компаніями залишаються непідтвердженими.