Впіймай крипту, якщо зможеш!

Справжнім потрясінням на ринку тіньових фінансових послуг України стала операція Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Офісу генерального прокурора (ОГП) з викриття мережі нелегальних обмінних пунктів і конвертаційних центрів. Під час слідчих дій детективи вилучили рекордну для Бюро суму готівки в 630 мільйонів гривень, а загальний річний обіг цієї мережі оцінюють у десятки мільярдів.

БЕБ звинувачує цю мережу в цілому букеті порушень: ухиленні від сплати податків і легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

Хоча у своєму релізі правоохоронці не повідомляють назви компанії, журналісти «Економічної правди» заявили, що йдеться начебто про компанію «Кит Group», яка є одним із лідерів ринку послуг обміну валюти та грошових переказів за межі України, для чого активно використовує ту саму крипту, що має назву «віртуальні активи».

Та якщо лише один гравець на ринку обертає десятки мільярдів і задіює в операційній діяльності сотні мільйонів гривень кешу, то наскільки масштабним є тіньовий ринок криптокешових фінансових операцій? Хто на ньому грає, а хто і для чого тягне ринок у «тінь»? Розбираємося.

Історія з легалізацією криптовалют і нормалізацією їхнього статусу в Україні дуже нагадує історію грального ринку, виведення якого з «тіні» та введення в рамки прозорого й справедливого оподаткування, попри роки процесу, повною мірою не відбулося й досі.

Тієї самої системи онлайн-моніторингу, яка дала б змогу бачити рух кожної гральної гривні та забезпечити її оподаткування, не побудовано й досі.

То немає політичної волі, то немає коштів на розробку проєкту, то не тим людям це довірили тощо.

Усі ці пояснення — від лукавого. Правильна відповідь — напівлегальний і криміналізований ринок гемблінгу та бетінгу вигідний тим, хто на цьому заробляє. Дієві правила гри порушать тонкий баланс бюджет/кишеня.

Тим самим шляхом іде сьогодні й ринок криптовалют, перебуваючи на початковому етапі формування законодавчого визнання.

При цьому операції з віртуальними активами функціонують незалежно від напівсирого законодавства. Людей, які розібралися в перевагах крипти, стає дедалі більше, а її використання у фінансових схемах набирає популярності завдяки високому рівню анонімності, можливості уникнути оподаткування, заборон та обмежень, встановлених органами контролю, зокрема й іноземних країн.

Це світовий тренд.

FATF фіксує стрімке зростання ролі криптовалют у схемах відмивання злочинних доходів. Крипта вже не є якоюсь «нішевою забавкою» — вона перетворилася на один із повноцінних інструментів міжнародної злочинної інфраструктури, який використовують нарівні з банками, офшорами та підставними компаніями.

Ну, й оскільки Україна у сфері цифровізації завжди була лідером, у питанні впровадження крипти в життя ми теж посідаємо флагманські позиції.

У Global Crypto Adoption Index 2026 від Chainalysis, індексі найбільш активних крипторинків світу, Україна посіла 7-ме місце серед 117 країн.

За попереднім дослідженням Chainalysis, за період з липня 2024-го по червень 2025 року з Україною пов'язували близько 206,3 млрд дол. криптоактивів, що на 52% більше, ніж роком раніше. За цим показником Україна була четвертим найбільшим крипторинком Європи після Росії, Великої Британії та Німеччини.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) трохи скромніша у своїх оцінках. Комісія оцінила кількість українців, які користуються віртуальними активами, приблизно в 6,5 мільйона людей, а потенційний річний обіг ринку — приблизно у 100 млрд дол.

Однак, попри різницю в оцінці обсягу ринку, ми можемо чітко констатувати, що в Україні криптовалюту дуже активно використовують. І, на жаль, не лише як інструмент інвестицій і заощаджень, а й як інструмент фінансових і податкових схем, що підтверджують розслідування Бюро економічної безпеки.

Фінансисти, з якими я спілкувався, виокремлюють три основні проблеми, які створює законодавчо неврегульований крипторинок:

використання крипти для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або обходу міжнародних санкцій із залученням небанківських фінансових установ;

збільшення тіньового сектора економіки держави через існування паралельної фінансової системи і, як наслідок, зменшення надходжень до державного бюджету через неможливість адмініструвати податки;

створення штучного дефіциту валюти внаслідок використання схем із виведення фінансових ресурсів з української економіки.

У серпні 2026 року Державна податкова служба зазначала, що криптовалюта не має визначеного правового статусу, а спеціального порядку оподаткування операцій із нею законодавство поки не встановлює.

Ну, а коли правил немає, то кожен грає на цьому ринку в ту гру, на якій розуміється. Учасників ринку віртуальних активів можна умовно розділити на три категорії.

1. Криптобіржі. Це не просто зручні додатки у вашому смартфоні для купівлі біткоїна або зберігання цифрового долара USDT. Скидається на те, що це і є ті самі майданчики, які формують паралельну фінансову систему в державі. Саме вони можуть забезпечувати той самий високий рівень анонімності криптовалютних операцій, який дає можливість уникати оподаткування, виводити капітал та обходити встановлені обмеження органів контролю.

Найпопулярнішими в Україні та такими, що мають вплив, є WhiteBit і Binance. Вони лобіюють пришвидшення введення в дію профільного закону та регулювання операцій із криптоактивами. Але про це ми поговоримо нижче.

2. Онлайн-криптообмінники. Основними є ObmenAT24 («КИТ Group»), Coin24, AnyExchange.best, 100btc, BitcoinObmennik та Changeit. Їхні послуги охоплюють онлайн-обмін, операції з фіатними коштами, картками та готівкою, а окремі оператори мають офлайн-пункти. Важливо зазначити, що в умовах відсутності чинного закону немає підстав кваліфікувати їхню діяльність як «неліцензовану», проте під виглядом обміну криптовалют можна спостерігати, як фактично надаються платіжні, фінансові або інші ліцензовані послуги, що потребує наявності необхідної ліцензії регулятора та дотримання законодавства.

3. Пункти «перестановок» і «конвертаційні центри». Найтемніший бік індустрії, який використовують у протиправних механізмах виведення коштів за межі України, зокрема й у діяльності сумнозвісних кол-центрів. Механізм здійснюється за такими алгоритмами.

Варіант А — якщо клієнту треба просто перевести крипту в готівку або безготівкові кошти на картку, то він із власного криптогаманця здійснює переказ коштів на криптогаманець оператора ринку. Далі він іде до вказаного наземного пункту «Обмін валют», де за певним кодом отримує готівку. Для отримання безготівкових коштів надаються реквізити банківської картки, на яку заходять кошти. Усе просто.

Варіант Б — «перестановка коштів». Це механізм переказу коштів між клієнтами в різних юрисдикціях за посередництва обмінного пункту. Клієнт №1 у місті Києві має намір передати готівкові кошти клієнту №2 у (наприклад) місті Будапешті.

Клієнт №1 надає в обмінний пункт у Києві готівку або переводить крипту за схемою «Варіант А», а клієнт №2 отримує в обмінному пункті в Будапешті за вирахуванням комісії посередника (готівка фізично не транспортується з України в Угорщину, а здійснюється залік завдяки зустрічному потоку, який формується через зворотні операції з Будапешта в Київ).

Відбувається це все повз будь-який валютний контроль Національного банку України, ліцензійну діяльність чи увагу податкової або фінмону. Для держави цих операцій не існує. Проте гроші з країни йдуть.

Якщо довіряти джерелам у правоохоронних органах і фінансових інституціях, на території України можуть функціонувати такі основні групи, які здійснюють описані вище операції з конвертації крипти в реальні гроші без наявності відповідних дозволів і ліцензій.

PoliMoney та Fortex Exchange. Їхню діяльність пов’язують з Євгеном Пулею, який неодноразово був фігурантом журналістських розслідувань (тут і тут).

Ось посилання на судовий реєстр, де фігурує кримінальна справа БЕБ, у якій чітко вказано, що Fortex.Exchange, використовуючи ліцензію ТОВ «ФК «Центрофінанс» під керівництвом групи осіб, які, діючи за попередньою змовою, організували реалізацію готівки «конвертаційним центрам», переміщення готівкових коштів між містами України і Євросоюзу, а також нелегальний обмін валют і продаж криптовалют.

X-change, Obmen24. Власники — Геннадій Нестєров і Світлана Шапаренко.

У листопаді 2025 року НБУ заборонив цим компаніям торгівлю валютними цінностями та надання фінансових платіжних послуг через те, що вони здійснювали операції, які містять ознаки послуг із переказу коштів без відкриття рахунку та торгівлі валютними цінностями.

Однак, попри заборону регулятора, ресурси працюють, послуги надаються, кошти переставляються.

«КИТ Group». Власник — Антон Ткаченко.

Обмін фіатних валют, конвертація криптовалюти, трансферні світові перекази, торгівля дорогоцінними металами, послуги з мікрофінансового кредитування, торгівля паливом, торгівля безакцизними тютюновими виробами власного виробництва, фінансовий процесинг комерційних структур, переведення в готівку.

У кулуарах парламенту також ходять чутки, що під час активності БЕБ щодо кас, пов’язаних із «КИТ Group», напружилися народні депутати України Олександр Бакумов («Слуга народу») і Сергій Шахов із депутатської групи «Довіра». Їх називають близькими до цієї структури, політичні інтереси якої вони можуть представляти та лобіювати.

Цікаво, що навесні 2026 року НБУ відкликав ліцензію у ще однієї компанії Антона Ткаченка — ТОВ «ФК «Ліберті Фінанс».

Під час перевірки регулятор виявив факти безліцензійної діяльності. Зокрема, компанія надавала платіжні послуги без необхідної реєстрації та дозволів.

Замовлення переказу коштів через сервіси «КИТ Group» здійснювалося через Telegram-бот, а отримання коштів відбувалося в касах, зареєстрованих за «Ліберті Фінанс».

Як зазначав Нацбанк України, 9 жовтня 2025 року він заборонив ТОВ «ФК «Ліберті Фінанс» і пов’язаним із ним особам надавати фінансові платіжні послуги через інтернет-сервіси «КИТ Group» (KIT GROUP) через виявлення безліцензійної діяльності на платіжному ринку.

Проте, як ми бачимо, рівно за рік після позбавлення ліцензій БЕБ заходить у цю групу та вилучає з кас 630 мільйонів гривень. Тобто, попри рішення НБУ про заборону, схема працювала без проблем.

Money 24/7. Власник — Андрій Смірнов.

Основні види діяльності — обмін фіатних валют; конвертація криптовалюти; трансферні світові перекази; торгівля дорогоцінними металами; торгівля паливом.

Ось розслідування колег із Bihus.info про діяльність Money 24/7.

У серпні 2026 року власника цієї мережі Андрія Смірнова затримала Національна поліція.

У роботі цієї мережі, окрім власне безліцензійної діяльності, зафіксували шахрайство. За це її і прикрили.

Тепер, коли ми знаємо певних гравців ринку і розуміємо місце України серед топгравців ринку крипти у світі, спробуймо оцінити й масштаб використання крипти в податкових і корупційних схемах.

Паралель із гральним бізнесом очевидна.

Лише на початку виведення галузі гемблінгу з «тіні» та запровадження системи оподаткування став зрозумілим більш-менш реальний обсяг. При цьому з кожним етапом детінізації податкові платежі зростали кратно, але до розуміння обсягу реальних гральних грошей і досі далеко.

«Ігорка» пройшла шлях від 240 мільйонів гривень податків 2021 року до 17,4 мільярда 2025-го, і це ще не фінал.

Реальний же обсяг тіньових операцій із криптою оцінити та зафіксувати майже неможливо.

Лише точкові історії, як-от операція БЕБ, чи певна аналітика ДПС дають можливість зрозуміти порядок цифр.

Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк у статті для ЕП пише таке:

«Нещодавно до фінансового комітету Ради надійшли офіційні дані від Державної податкової служби. Одна цифра привернула особливу увагу. За перше півріччя 2026 року ДПС винесла 11 аналітичних висновків з ознаками відмивання коштів через віртуальні активи. Загальна сума за цими кейсами — 9,3 млрд грн. Плюс ще 1,56 млрд грн несплачених податків і зборів. Не із самих операцій у крипті, бо, нагадую, оподаткування тут узагалі не існує, а з тієї економічної діяльності, яку ці операції допомогли приховати від держави.

Тобто в середньому на один виявлений випадок припадає близько 850 млн грн — це в багато разів більше, ніж у будь-якому іншому ризиковому сегменті в тому самому звіті».

Попри шалену, але поки що потенційну податкову місткість цього ринку, бюджет отримує з криптоіндустрії рівно нуль. Нинішня законодавча неврегульованість не лише влаштовує організаторів схем, а й втягує в них дедалі більше клієнтів. Навіщо платити податки та обмежувати себе в транзакціях, інформуючи про них державу, коли є така чудова шпарина? Ще й майже законна.

Небезпека тут не лише власне у втрачених державою податках, а й у використанні крипти для обходу санкційних обмежень, легалізації корупційних коштів та їхнього виведення з країни.

Джерела в галузі

Джерела в НБУ та правоохоронних органах економічного напряму приблизно так оцінюють обсяг тіньового ринку криптоактивів деяких гравців в Україні (див. табл. 1).

Табл. 1. Основні оператори ринку криптоактивів в Україні

Назва

Середньорічний обсяг, USDT

1. ObmenAT24 («КИТ GROUP»)

545 692 019

2. 001K

388 276 689

3. C1k

327 333 238

4. Обмін 24/7

246 884 441

5. www.change

https://t.me/wwwchange

https://t.me/Wwwchange24

226 920 142

6. Liberty_exchange

17 441 506

7. anyexchange.best

89 083 641

8. X-change

64 405 633

9. Cashflow.best

33 967 502

10. The_bitok

2 142 922

11. cashoutbiz

1 804 449

Річний рух крипти невідомого походження у майже два мільярди доларів (і це далеко не всі фігуранти) вартий не просто державної уваги, а й швидкого законодавчого врегулювання.

Однак тут я вас здивую. Законодавчі ініціативи вже сім років змінюють одна одну. Деякі навіть ставлять на голосування.

Та, як любить говорити один із головних ініціаторів криптозмін Данило Гетманцев, «процес підмінює результат».

Жоден закон і система регулювання досі не запрацювали.

Для кращого розуміння навіть склав табличку цієї бурхливої діяльності (див. табл. 2).

Табл. 2. Законодавчі ініціативи щодо криптоактивів із 2019 року

Як бачимо, ідей багато, процес активний, а результат нульовий. На сьогодні законодавче регулювання ринку віртуальних активів так і не завершено.

Закон України від 17.02.2022 «Про віртуальні активи» ухвалений, але не набрав чинності (відповідно до Перехідних положень, набирає чинності з моменту внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій із віртуальними активами).

Це питання потенційно вирішує законопроєкт №10225-д, який 03.09.2025 ухвалено за основу, і вже понад рік він перебуває на підготовці до другого читання. Знову завис.

Водночас щодо нього є суттєва розбіжність між позиціями НБУ та НКЦПФР.

Невирішеним між ними питанням потенційного закону є майбутня межа компетенції відповідних контрольних органів.

НБУ наполягає на чіткому розподілі послуг і піднаглядних установ, тоді як НКЦПФР і комітет ВРУ використовують модель, за якої НКЦПФР охоплює значну частину ринку.

Нацбанк виступає за заборону обміну криптоактивів на готівку, мотивуючи це втратою контрольованості операцій, ризиками обходу валютних обмежень і ПВК/ФТ (протидія відмиванню коштів і фінансуванню тероризму), тоді як позиція комітету Гетманцева передбачає можливість легальних готівкових операцій через офіційні каси за умови фінансового моніторингу, що є критичним через відсутність повного цифрового сліду, можливість дроблення операцій, використання номінальних клієнтів і поєднання криптооперацій із традиційним обміном готівкової валюти.

НБУ має категоричну позицію щодо використання віртуальних активів як еквівалента вартості під час розрахунків за товари, роботи чи послуги. Ризик полягає у фактичному формуванні альтернативного платіжного контуру, якщо криптоактиви використовуватимуться для систематичних розрахунків поза банківською системою.

Крім цієї боротьби за контроль, до процесу підготовки законопроєкту до другого читання намагаються дотягнутися своїми поправками лобісти схем, шахрайських кол-центрів і «конвертаційних центрів», які виступають проти регулювання цього ринку. Їхнє завдання — залишити все як є. Зважаючи на тяглість процесу, у них щось таки виходить.

Ринок досі функціонує в умовах неповної нормативної рамки, а найбільш суттєві питання регуляторної моделі, оподаткування, валютного контролю, фінансового моніторингу та доступу до ринку залишаються предметом законодавчого узгодження та, відповідно, боротьби різних груп.

Ключовим парламентським центром опрацювання нового законопроєкту є комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики та його голова Данило Гетманцев, який, зокрема, є співавтором законопроєкту та доповідав про нього під час розгляду ВРУ.

Джерела у комітеті Данила Олександровича також вказують, що найбільшим політичним лобістом у питанні регулювання ринку криптоактивів є керівник депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» Давид Арахамія.

Попри шалену навантаженість міжнародними треками, начебто він замкнув на себе погодження всіх ключових рішень щодо криптозаконопроєкту та здійснює стратегічне керівництво процесом його легалізації. І знову тут багато паралелей з етапом легалізації гральної індустрії.

Цікаво, що у законодавчому процесі активну роль відіграє міжфракційне депутатське об’єднання Blockchain4Ukraine, яке брало участь у підготовці 2020 року Закону України «Про віртуальні активи» разом із Міністерством цифрової трансформації та представниками криптоіндустрії.

Для системного лобіювання Blockchain4Ukraine спільно з найбільшою світовою криптобіржею Binance та юридичними компаніями Arzinger та Juscutum створило громадську спілку «Віртуальні Активи України», яка безпосередньо формує пропозиції для ринку та яку вважають близькою до того ж самого Давида Арахамії.

А тепер дуже цікавий бантик.

Якщо зайти на сайт ГС «Віртуальні Активи України», то в раді директорів можна побачити CEO компанії «Kitsoft Україна» Олександра Єфремова.

Цю компанію ви маєте пам’ятати через скандал навколо порталу «Дія», де, за версією журналістів, монопольною платіжною системою стала фінансова компанія росіян «Единое пространство», оформлена на так званого фунта та власника російського онлайн-казино Pin-UP Дмітрія Пуніна — Ігоря Зотька.

Коли Мінцифри пред’явили цю претензію та поставили пряме запитання, хто інтегрував у «Дію» «росіян», то там начебто перевели стрілки саме на «Kitsoft Україна» Олександра Єфремова.

«Коментуючи залученість ФК „Единое пространство“, у Мінцифри сказали, що перші платні послуги у „Дії“запустили через програму міжнародної технічної допомоги „Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади“(EGAP). За даними міністерства, донор сам проводив відбір розробника, яким стала ІТ-компанія Kitsoft — вона й інтегрувала платіжну систему „Единого пространства“».

Я, звісно, не буду зараз проводити аналогію та казати, що люди, які втягнули у «Дію» платіжку росіян, зараз формують політику та закони криптоіндустрії, але виглядає все саме так.

***

Станом на сьогодні законодавче регулювання ринку віртуальних активів фактично заблоковане з боку різних груп впливу, насамперед організаторів схем, кол-центрів і конвертаторів через підконтрольних народних депутатів, медіа та Telegram-канали.

Надію на вихід з глухого кута дає внесення цього законопроєкту до вимог ЄС у межах програми Ukraine Facility. Прем’єр Сергій Корецький відніс його до пріоритетних у рамках євроінтеграційних норм. До грудня 2026 року він має бути ухвалений.

Проте досвід реалізації наших інших євроінтеграційних зобов’язань показує, що народні депутати навчилися не плутати «свою личную шерсть с государственной».

Тому, схоже, на нас чекає кілька місяців запеклої боротьби цих двох векторів розвитку крипти. Або вона й надалі збагачуватиме кураторів схем, або нарешті стане просто зручним інструментом і джерелом наповнення військового бюджету.