Фінансовий безвіз для українців під загрозою: що блокує приєднання до SEPA

Верховна Рада досі не ухвалила законопроєкт №14327-д, необхідний для приєднання України до єдиної зони платежів у євро SEPA. Від виконання цієї умови залежить міжнародне фінансування, а після інтеграції українці та бізнес зможуть заощаджувати на міжнародних переказах. Водночас у парламенті виникли суперечки щодо фінансового моніторингу та майбутнього реєстру банківських рахунків, повідомляє “Главком”.

Законопроєкт №14327-д передбачає зміни до українського законодавства для узгодження з нормами Європейського Союзу та критеріями Європейської платіжної ради. Документ зареєстрували 6 квітня 2026 року. За даними офіційної картки законопроєкту на сайті Верховної Ради, він очікує розгляду.

Як зазначає РБК-Україна, зволікання з ухваленням документа може вплинути на отримання близько 1,4 млрд доларів міжнародного фінансування. Йдеться про кошти в межах програми Ukraine Facility від Європейського Союзу та програму DPL-2 Світового банку.

Економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький оцінює потенційне фінансування від ЄС майже у 400 млн доларів, а від Світової банку – приблизно в 1 млрд доларів. Водночас народна депутатка від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк називає суму під загрозою за програмою DPL-2 у 800 млн доларів.

За словами депутатки, відповідну умову Україна не виконала в межах попередньої програми DPL-1, однак Світовий банк погодився перенести її на наступний етап. Тепер, як стверджує Василевська-Смаглюк, невиконання вимоги може означати втрату фінансування.

Що змінить приєднання до SEPA

SEPA – це єдина зона платежів у євро, яка дає змогу здійснювати транскордонні перекази за стандартизованими правилами. Для українців приєднання до неї означатиме потенційне зниження вартості переказів до європейських країн, а для бізнесу – скорочення витрат на розрахунки з іноземними партнерами.

За оцінками Міністерства фінансів, які наводить РБК-Україна, Україна зможе заощаджувати на комісіях 70–100 млн євро щороку. Інші оцінки сягають 200 млн євро.

Нині переказ 500 євро з України на рахунок у Польщі може коштувати 15–50 євро. Після інтеграції в SEPA комісії, залежно від умов конкретного банку та типу операції, можуть суттєво знизитися.

Вигоду від змін можуть відчути й українці, які перебувають за кордоном, допомагають родичам або оплачують навчання. Для експортерів дешевші розрахунки означатимуть менші транзакційні витрати та кращі умови для роботи на європейському ринку.

За словами Василевської-Смаглюк, 57 із 59 українських комерційних банків уже технічно готові до приєднання. Водночас Національний банк зазначає, що більшості установ може знадобитися ще 6–12 місяців на технічне підключення після вступу України до SEPA. Окремий час потрібен для розгляду заявки Європейською платіжною радою.

Чому законопроєкт гальмується

Однією з причин парламентських суперечок стали положення про фінансовий моніторинг. За словами Василевської-Смаглюк, частина депутатів наполягає на кадрових змінах у Державній службі фінансового моніторингу або пов’язує підтримку документа з питаннями керівництва Національного банку.

Зокрема, представники фракції “Голос”, за інформацією РБК-Україна, вимагають передбачити конкурс за участю міжнародних експертів на посаду голови Держфінмоніторингу. Василевська-Смаглюк вважає такі вимоги недоречними в межах законопроєкту про приєднання до SEPA, оскільки кадрові процедури мають регулюватися окремими документами.

Як компроміс, за її словами, до законопроєкту включили положення про міжнародний аудит Держфінмоніторингу. Однак суперечки навколо реформи тривають.

Депутатка також пов’язує частину спротиву з побоюваннями народних обранців щодо правил фінансового моніторингу та статусу політично значущих осіб (PEP). Водночас такі пояснення відображають її позицію і не є самостійно підтвердженим мотивом усіх депутатів, які не підтримують документ.

Чи загрожує реєстр банківській таємниці

Ще один спірний елемент законопроєкту – створення єдиного реєстру банківських рахунків і сейфів. Критики реформи побоюються, що вона може розширити доступ державних органів до фінансової інформації громадян.

Василевська-Смаглюк заперечує ці побоювання. За її поясненням, реєстр міститиме базові відомості про власника рахунку, банк та факт наявності рахунку або сейфа, але не інформацію про залишки коштів чи рух грошей.

Адмініструвати реєстр має Міністерство фінансів, а доступ до даних передбачатиметься для уповноважених державних органів у визначених законом випадках. У Нацбанку також наголошують, що інформація зберігатиме статус банківської таємниці.

Водночас практичне функціонування системи залежатиме від ухвалених норм, порядку доступу до інформації та технічної готовності відповідальних установ.

Чому важливо не затягувати реформу

За оцінкою Богдана Слуцького, запуск SEPA у 2028 році вже є оптимістичним сценарієм. Після ухвалення законопроєкту Україна має пройти процедуру подання та розгляду заявки, а банки — завершити підключення до платіжної системи.

Додатковим чинником є наближення 10 липня 2027 року, коли почнуть застосовуватися основні вимоги нового Регламенту ЄС 2024/1624 щодо протидії відмиванню коштів. За словами учасників дискусії, пізніше приєднання може вимагати складнішої адаптації законодавства.

Таким чином, затримка з розглядом законопроєкту створює ризики як для європейської фінансової інтеграції України, так і для отримання міжнародної допомоги. Водночас остаточні строки приєднання до SEPA залежатимуть не лише від парламентського голосування, а й від подальших процедур та готовності фінансових установ.

Нагадаємо, Верховна Рада не проводила пленарних засідань протягом 26 днів – із 17 вересня по 13 жовтня. Народний депутат Ярослав Железняк розкритикував рішення на тлі складної ситуації з державними фінансами та необхідності ухвалювати закони, пов’язані з міжнародним фінансуванням України.