На тлі кризи із Трампом усі медіа цитували Сибігу - рейтинг медіагучності міністрів уряду

На тлі великої кризи у відносинах із президентом США Трампом , що почалася у минулу пʼятницю найбільша увага серед усіх міністрів уряду була прикута до голови МЗС Андрія Сибіги. Саме його заяви медіа цитували найбільше інших. Про це свідчить рейтинг медіагучності членів Кабміну, який Інформатор склав на основі даних за 7 - 13 жовтня. В умовах зовнішньополітичної кризи увага до премʼєра Сергія Корецького, як головного урядового технократа, та до головного урядового військового – голови МО Євгена Хмари суттєво знизилася. Корецький, наприклад, набрав на 138 публікацій менше порівняно з попереднім тижнем.

"Президент Володимир Зеленський очолює нашу державу в час війни - війни за незалежність, свободу та гідність. Він має підтримку українського народу, і саме народ має право вирішувати".

Ці слова голови Міністерства закордонних справ Андрія Сибіги були своєрідною відповіддю на заяву Трампа про те, що Україні потрібен інший президент . Саме цю цитату найчастіше наводили ЗМІ у період з 7 до 13 жовтня. Зовнішньополітичну кризу, в якій опинилася Україна через втручання президента зараз активно обговорює преса та суспільство.

Але не лише цією цитатою міністр відзначився за минулі 7 днів. Сибіга також коментував обрання України до Ради ООН з прав людини на 2027-2029 роки. Це ще були спокійні, докризові часи. Проте його активно цитували журналісти з урахуванням дипломатичного значення події.

"Спираючись на власний досвід, ми працюватимемо з партнерами, щоб посилити притягнення до відповідальності, захищати людську гідність, зміцнювати міжнародну архітектуру прав людини та протидіяти новим викликам для прав людини у всьому світі", - казав Сибіга на минулому тижні.

Хто звучав найгучніше

Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України - 35,5%

Сергій Корецький, прем'єр-міністр України - 18,0%

Євгеній Хмара, міністр оборони України - 10,4%

Денис Шмигаль, перший віце-прем'єр-міністр - міністр енергетики України - 8,7%

Іван Вигівський, міністр внутрішніх справ України - 5,1%

Всеволод Ченцов, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - 3,9%

Сергій Марченко, міністр фінансів України - 3,7%

Микола Калашник, міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України - 3,5%

Тарас Висоцький, міністр аграрної політики та продовольства України - 3,2%

Андрій Бутенко, міністр освіти і науки України - 2,1%

Віталій Кім, міністр у справах ветеранів України - 1,5%

Матвій Бідний, міністр молоді та спорту України - 1,0%

Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України - 0,8%

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров'я України - 0,8%

Тетяна Бережна, віце-прем'єр-міністр з гуманітарної політики - міністр культури України - 0,8%

Віталій Безгін, міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України - 0,5%

Сибіга звучав у 24 з 30 видань моніторингу - найширше охоплення серед усіх. Корецький, попри друге місце, втратив найбільше публікацій у динаміці - мінус 138 за тиждень, тоді як Хмара, навпаки, додав 25 публікацій і зміцнив третю позицію.

"Для тих, хто колись працював на підприємствах на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій, а також чиї документи знищені внаслідок війни, передбачено окремий порядок зарахування стажу. Дії Уряду спрямовані на те, щоб люди, які постраждали від війни, не втрачали права на пенсію через відсутність документів", - прем'єр-міністр Сергій Корецький, Главком

"За підтримки партнерів розвиваємо також рішення для захисту наших міст, зокрема засоби радіоелектронної боротьби. Аналізуємо їх ефективність у протидії реактивним шахедам, масштабуємо те, що працює", - міністр оборони Євгеній Хмара, Дзеркало тижня .

Чим жив уряд

Пік Андрія Сибіги припав на 13 жовтня - 118 публікацій за добу. Цього дня він коментував атаку дронів на судна біля Болгарії, обговорював з партнерами тиск на Росію та умови вступу України до ЄС, а також виступав на безпековому форумі у Варшаві.

У Сергія Корецького найгучнішим був 7 жовтня - 43 публікації. Того дня обговорювалося скорочення понад 4 тисяч вакансій у держапараті, а також отримання Україною 1,2 млрд євро від ЄС на оборонні потреби.

Євгеній Хмара дав пік 11 жовтня - 45 публікацій за добу. З цифр не видно, яка саме подія спричинила сплеск, але того тижня його цитати стосувалися протидії російським реактивним дронам і перехоплювачів "Барс".

Денис Шмигаль відзначився 8 жовтня - 37 публікацій, приводом стала російська атака на важливий енергооб'єкт Києва.

Микола Калашник досяг піку також 8 жовтня - 25 публікацій, пов'язаних із відкриттям нового пункту пропуску на кордоні з Румунією.

"Відкриваємо рух на тимчасовій інфраструктурі, щоб люди могли користуватися переходом уже зараз. Це перша черга проєкту. Далі плануємо будівництво повноцінного комплексу для пропуску вантажівок та автобусів. Після завершення робіт він додатково зможе оформлювати до 360 вантажних автомобілів і 50 автобусів щодоби", - казав міністр інфраструктури Микола Калашник на минулому тижні.

Андрій Бутенко отримав пік 13 жовтня - 10 публікацій, пов'язаних з атакою дрона по Рівненському гуманітарному університету.

"Наш пріоритет - безпека людей і забезпечення умов для продовження навчання. Студенти та працівники університету мають отримати необхідну підтримку. росія продовжує цілеспрямовано атакувати заклади освіти. Це свідомий терор цивільного населення та чергова спроба зірвати освітній процес в країні", - саме цю цитату міністра освіти і науки Андрія Бутенко ЗМІ наводили найчастіше.

Чим жили напрями

Найбільше публікацій за тиждень дала зовнішня політика - 413 статей, 39,4% усього масиву. Цей напрям практично повністю тримається на Андрієві Сибізі (372 статті), з невеликим доповненням від Всеволода Ченцова (41 стаття).

Другим за обсягом стала група "Уряд і юстиція" - 189 статей (18,0%), усі вони припадають на прем'єр-міністра Сергія Корецького. Третій напрям - оборона і безпека, 178 статей (17,0%), тут основний внесок дали Євгеній Хмара (109), Іван Вигівський (53) та Віталій Кім (16).

Економіка і фінанси зібрали 172 статті (16,4%) завдяки Денису Шмигалю (91), Сергію Марченку (39), Тарасу Висоцькому (34) та Олександру Кравченку (8). Соціальний і гуманітарний напрям набрав значно менше - 49 статей (4,7%), а відбудова і громади замкнули перелік із 42 статтями (4,0%).

"В умовах війни аграрії працюють у надзвичайно складних умовах - через обстріли, пошкодження інфраструктури, перебої з електроенергією та логістикою. Тому навіть короткострокове технічне прострочення платежу не повинно ставати причиною втрати доступу до державної підтримки", - міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, Укрінформ

Кого майже не чути

Нижче порога в 5 статей опинилися троє:

Денис Улютін, міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України - 3 статті,

Оксана Ферчук, міністр цифрової трансформації України - 2 статті,

Денис Маслов, міністр юстиції України - 1 стаття.

На таких числах різниця у дві-три публікації легко переносить людину через половину таблиці - це не свідчення бездіяльності, а просто відсутність інфоприводів, які потрапили у вибірку видань за тиждень.

Чого цей рейтинг не показує

Рейтинг фіксує присутність у ЗМІ, а не якість чи ефективність роботи міністра. Міністр закордонних справ звучить майже щодня за самою своєю посадою - дипломатія, заяви, зустрічі є постійним інформаційним приводом. Натомість інший член уряду може тижнями працювати без жодної згадки в моніторингу - це не означає бездіяльність, просто його напрям рідше потрапляє в новини. Однофамільців при підрахунку ми відсіювали ще на етапі збору даних.

Як ми рахували

Моніторинг охоплює 30 видань і 18197 статей за період з 7 до 13 жовтня 2026 року. Список членів уряду - 19 осіб - звіряється щодня зі сторінкою kmu.gov.ua, щоб враховувати актуальні посади на момент виходу дайджесту. Частка кожного міністра рахується від загальної кількості згадок членів уряду, а не від усього масиву публікацій видань. Місце в рейтингу присвоюється тим, у кого щонайменше 5 статей за період - менша кількість вважається статистично незначущою для порівняння.

Як ми рахуємо рейтинги - які видання беремо, що вважаємо згадкою і як відсіюємо однофамільців - у окремому поясненні .