Бульбашка ШІ в Китаї луснула: акції втратили 480 млрд доларів

Інвесторів налякали завищені ціни, сумніви в попиті на ШІ та загроза заборони китайського обладнання в США.

Інвестори побоюються, що акції подешевшають ще більше, а багато хто чекає нижчих цін, щоб почати купувати.

Водночас Alibaba, ByteDance, Tencent і DeepSeek цієї осені залучають понад 50 млрд доларів на розвиток ШІ.

Ще влітку попит на такі акції був рекордним: у серпні акції виробника роботів Unitree розкупили у понад 8 тис. разів більше, ніж пропонували.

Через обвал ринок позбувся приблизно 480 млрд доларів вартості, повідомляє Reuters.

Розпродаж став поганою ознакою для нестабільних світових ринків і вдарив по зусиллях Пекіна спрямувати заощадження населення в акції, щоб фінансувати розвиток ШІ.

Китайські акції ШІ та виробників чипів дорожчали два роки.

Він також зупинив ралі, що тривало два роки відтоді, як обіцянки економічних стимулів підняли ціни на акції.

Влада обіцяла підтримати економіку, вкладати державні кошти в фондових ринок.

Розпродаж зупинив зростання, яке тривало два роки, відколи влада пообіцяла підтримати економіку.

Це виглядало надійно і акції купували переважно дрібні інвестори.

Пекін хотів, щоб акції дорожчали повільно й стабільно, без різких злетів і падінь, але цей план зірвався.

Тепер ціни пішли вниз.

«Згодом фондовий ринок перетворився на шалене спекулятивне ралі.

Падіння почалося без чіткого приводу, кажуть трейдери: просто ціни на акції вийшли за межі розумного.

А тепер ми бачимо, як бульбашка лускає», — сказав пекінський керівник одного з інвестфондів Дун Баочжень.

Навіть після падіння акції компаній зі STAR50 коштують у середньому у 100 разів більше, ніж становить їхній річний прибуток.

Очевидного поштовху до розпродажу не було, кажуть трейдери.

На піку цей показник сягав майже 250 разів.

Свою роль відіграли високі ціни акцій, податкові платежі й загроза, що США чи інші країни заборонять китайське обладнання в центрах обробки даних.

Для порівняння, у 100 найбільших компаній американської біржі Nasdaq цей показник становить близько 30.

Китайський обвал значно глибший, ніж на Заході: американський індекс Nasdaq просів лише на 6% від рекорду, встановленого три тижні тому.

До цього додалися податкові платежі й страх, що США чи інші країни заборонять китайське обладнання в центрах обробки даних.

За даними Goldman Sachs, акції ШІ становлять 42% ринкової вартості й 57% торгового обороту на материкових біржах Китаю та в Гонконгу, тому мало хто з інвесторів, серед яких переважають дрібні, уникнув збитків.

Збитків зазнали майже всі.

Акції виробника роботів Unitree подешевшали вдвічі від початку торгів у серпні, а виробник чипів CXMT за останній місяць утратив понад чверть вартості.

За даними Goldman Sachs, на акції ШІ припадає 42% вартості китайського ринку й 57% торгів.

Виробники чипів MetaX Integrated Circuits і Moore Threads Technology, чиї акції торік у перший день торгів зросли на 700% і 400%, від липня знецінилися вдвічі.

У США Nasdaq просів лише на 6% від рекорду.

Акції виробників оптичних компонентів Zhongji Innolight і Eoptolink Technology подешевшали приблизно на 60% від червневих і липневих максимумів.

Чи продовжиться падіння, єдиної думки немає.

Частково це сталося тому, що Вашингтон рухається до заборони їм постачати обладнання американським центрам обробки даних.

Багато інвесторів побоюються, що найгірше ще попереду.

Чень Веньшен, власник малого бізнесу й інвестор із південної провінції Хайнань, купував акції, бо вважав, що компанії на кшталт Unitree підтримує держава: серед її інвесторів були державні фонди.

У материковому Китаї частина інвесторів чекає подальшого здешевлення акцій, а інша шукає можливості в інших секторах.

Тепер він і його знайомі в збитках.

Для України це не прямий удар, але нагадування про залежність від китайської електроніки.

Розчарування від того, що тема, яку підтримував Пекін, закінчилася так невдало, змусило багатьох інвесторів перейти до захисних активів і, ймовірно, сповільнить залучення капіталу технологічними компаніями.

Українські виробники дронів і далі значною мірою імпортують із Китаю магніти, двигуни, чипи й сенсори, повідомило агентство AP.

Навіть після падіння акції індексу STAR50 коштують близько 100 річних прибутків компаній, тоді як на піку було майже 250.

На початку 2024 року майже 90% імпортованих деталей для дронів надходило з Китаю напряму, а за вісім місяців 2026-го — лише 28%.

У Nasdaq 100 цей показник становить близько 30.

Але реальна частка Китаю може бути більшою: частину китайських деталей, імовірно, ввозять через Польщу й Чехію, тому в митній статистиці їх записують як польські чи чеські.

Інвестори побоюються, що найгірше ще попереду: ціни можуть упасти ще нижче, перш ніж почнуть зростати.

Улітку Пекін посилив експортний контроль, тож деталі доводиться купувати через посередників у третіх країнах.

За даними Шанхайської фондової біржі, наприкінці вересня співвідношення ціни акцій і прибутку в STAR50 становило 99,48, а в індексі великих компаній CSI300 — 14,37.

Це затримує поставки й здорожчує їх.

«Те, що відбувається зараз, зупинить вихід на біржу багатьох компаній, які намагаються туди потрапити», — сказав Хун Хао, керівний партнер і директор з інвестицій Lotus Asset Management у Гонконзі.

Технологічні заборони стали зброєю між США й Китаєм.

На думку Лео Вана, партнера пекінської Qianchuang Capital, надмірна вага технологічних компаній у провідних індексах спотворила поведінку капіталу. «Це створило серйозну бульбашку в окремих секторах і сильно висмоктало ресурси з інших», — наголосив він.

Наприкінці липня США заборонили імпорт китайських роботів нових моделей та інверторів, пояснивши це ризиками кібератак і шпигунства.

Регулятор ринку, Комісія з регулювання ринку цінних паперів Китаю, не відповіла на запитання, надіслані минулого тижня.

У серпні Китай відповів: посилив контроль над експортом дронів до США та запровадив санкції проти шести американських компаній.

Її голова У Цін раніше цього місяця зустрічався з учасниками ринку, щоб вислухати пропозиції щодо вдосконалення ринків капіталу.

Пекін обмежує експорт дронів і певних компонентів з 2023 року й поступово посилює ці правила.

Державні інвестори під час ралі, навпаки, продавали акції, щоб стримати зростання.

Ці обмеження стосуються й України.

Розпродаж стався після літнього буму: у серпні акції Unitree розкупили у понад 8 тис. разів більше, ніж пропонували, і компанія залучила близько 905 млн доларів.

Ще торік, за словами Юрія Ломіковського, співзасновника мережі оборонних компаній Iron, Пекін дедалі більше обмежував експорт комплектуючих для українських дронів.

Ризики для китайських експортерів зростають: у липні стало відомо, що адміністрація президента США Дональда Трампа планує заборонити нові китайські гуманоїдні роботи.

Навіть спроби купувати їх через Польщу чи країни Балтії блокували.

Водночас попит на обладнання для ШІ лишається високим: ByteDance, Alibaba і Tencent замовили в Nvidia відеокарти на понад 35 млрд доларів, але отримають не більше 10%.

Водночас китайські деталі потрапляють і до російської зброї: за даними WSJ, Китай уже давно є ключовим центром постачання компонентів для «Шахедів», зокрема деталей двигунів, сервомоторів і гіроскопів.

Про те, як США й Китай борються за інвесторів і масовий ринок ШІ, у статті ZN.UA «Хто першим захопить масовий ринок штучного інтелекту — США чи Китай?» пише економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ.