Назад
Україна входить у новий опалювальний сезон в умовах, коли чи не кожен російський обстріл може змінити ситуацію в енергосистемі. Удари останніх тижнів змінили варіанти розвитку подій — світла може
стати менше.
Вже у жовтні в низці регіонів графіки знеструмлень є частиною повсякденного життя, а географія російських ударів по енергетичній інфраструктурі розширюється на захід. Україна поступово збільшує
імпорт електроенергії. Попереду — місяці, протягом яких навантаження на енергосистему лише зростатиме.
Аналітики розглядають кілька сценаріїв проходження зими, і жоден із них поки не передбачає повної відсутності графіків. Втім, ситуація залежатиме від можливості відбивати російські атаки, а також
від температури повітря і здатності країни залучати електроенергію з-за кордону.
Одна із знищених після обстрілів підстанцій 'Укренерго'
Обсяги продажу світла за кордон зменшуються, імпорт поступово зростає
Внаслідок російських ударів по енергетиці України експорт електроенергії до країн Євросоюзу та Молдови з середини жовтня скоротився практично вдвічі. Про це свідчать дані дослідження Аналітичного центру DiXi
Group. Понад половину електроенергії на експорт йде до Угорщини, високою також залишається частка Молдови — близько 30 %. Водночас Україна вже кілька тижнів поспіль повністю перестала торгувати зі
Словаччиною.
«Ситуація з експортом/імпортом різко змінилася. Надлишки залишились лише вночі і в дуже сонячні дні», — каже фахівець галузі енергетики Віктор Відзіговський.
Навіть після кількох хвиль масованих ракетних ударів та практично цілодобових дронових атак — загалом в енергосистемі України немає дефіциту. Однак удари по підстанціях та ЛЕП суттєво ускладнили енергопостачання до окремих регіонів. Саме тому й виникає ситуація,
коли деякі міста вже живуть за графіками знеструмлення, але експорт триває.
«Попит на електроенергію падає в денні години та вночі. Коли ми її експортуємо, це означає, що у певний час доби є надлишок. Тобто можна або відключити генерацію, яка простоюватиме, що економічно
невигідно. Або ж цю електроенергію продати нашим європейським партнерам, якщо вона їм у цей момент потрібна», — пояснює аналітикиня Ukraine Facility Platform Марія Цатурян.
Паралельно з російськими ударами поступово зростає імпорт електроенергії. Переважно йдеться про години пікового попиту, тобто вранці та ввечері. Найбільшим постачальником світла до України
залишається Угорщина: на неї припадає понад 60 % від загального обсягу.
«Ми так всю зиму житимемо, це ж уже зрозуміло. Удар — аварійне відновлення, планові обмеження, якщо вони потрібні. І так йдемо до наступного удару. У росіян немає засобів ураження, щоб за один раз
вивести всю енергосистему України з функціонування. Вони б давно це зробили, вони роблять свій максимум», — каже директор
Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Експерт вважає: навіть якщо росіяни зуміють наростити потужність ударів на третину, це не дозволить їм спровокувати загальнодержавний блекаут. Така ситуація в Україні сталася лише одного разу —
восени 2022 року, коли держава зіткнулася з масовими ракетними ударами по енергетиці. Тоді росіяни спровокували аварію в енергосистемі, що позбавила її цілісності.
Кремль змінив тактику: удари по генерації не припинив, однак дедалі більше дронів та ракет атакує систему передавання. Чи не найдужче на собі це відчуває Київ та область. Споживачі столичного
енергокільця вже кілька тижнів живуть за графіками.
Київ ще до повномасштабної війни був енергодефіцитним. Столичні ТЕЦ могли покрити до 80 % споживання електроенергії в місті в опалювальний сезон. Решту світла транспортували із зовнішніх джерел.
На початку року росіяни завдали нищівних ударів по київських теплоцентралях, з жовтня ці атаки знову
повторюються.
«Якщо раніше основний фокус ударів був зосереджений на Києві та його ключових енергетичних об’єктах, то протягом останнього тижня географія атак суттєво розширилася, зокрема, на західні області
України. Внаслідок пошкоджень енергетичної інфраструктури аварійні відключення електроенергії та обмеження споживання почали запроваджуватися й у цих регіонах», — розповідає колишня міністерка
енергетики Ольга Буславець.
Внаслідок атаки російських військ по Луцьку зафіксовані пожежа та руйнування інфраструктури, 14 жовтня 2026 року.
Зростає інтенсивність російських ударів по інфраструктурі Правобережжя країни
По енергетиці заходу країни Росія дедалі частіше точково б'є дронами. Вже кілька тижнів під прицілом прикордоння з Білоруссю. Ситуація з енергопостачанням Волині та Рівненщини значно погіршилася. Були також удари по Львівщині, а на початку
тижня під новим обстрілом опинилася Буковина. Через пошкодження енергооб'єкта без світла залишилися кілька районів Чернівців, були знеструмлення і в області.
За даними уряду, минулого тижня росіяни атакували українську енергетику та нафтогазовий сектор 126 разів.
Більшість областей продовжують жити за графіками. Тривалість знеструмлень подекуди сягає 10 годин на добу.
За минулий тиждень добовий максимум споживання електроенергії зріс майже на 5 %, що у масштабах країни дуже відчутна цифра. Причина — поступове зниження температури. У більшості житлових будинків
опалювальний сезон ще не розпочався, тому споживачі активно вмикають електрообігрів.
«Враховуючи наслідки російських обстрілів та погодні умови, зберігається необхідність в ощадливому споживанні електроенергії у вечірні години. Будь ласка, обмежте користування потужними
електроприладами з 16:00 до 22:00», — повідомляє пресслужба «Укренерго».
Команду про застосування графіків знеструмлення дає диспетчерський центр «Укренерго». При цьому фахівці враховують поточний стан та режим роботи енергосистеми, пояснюють в Держенергонагляді. Саме
ця структура має контролювати справедливість запровадження графіків для споживачів.
Однак з огляду на пошкодження обладнання та оперативне реагування, фактична тривалість знеструмлень може змінюватися. Адже періодично виникають аварійні відключення світла, коли графік не діє. Цю
інформацію споживачам у оперативному режимі повинні надавати оператори системи розподілу (обленерго).
«Під час формування та застосування графіків погодинних відключень враховуються технічні можливості електричних мереж та необхідність забезпечення електропостачання об’єктів критичної
інфраструктури. При цьому окремі лінії електропередачі можуть одночасно живити як такі об’єкти, так і інших споживачів. Внаслідок цього технічно не завжди можливо відключити одних споживачів, не
припиняючи електропостачання об’єктів критичної інфраструктури», — пояснює пресслужба Держенергонагляду.
Вже вісім блоків атомних станцій України працюють у енергосистемі. Ще один досі перебуває на плановому ремонті, найближчими днями він має також стати до роботи.
Генерація електроенергії на теплових станціях залишається на дуже низькому рівні через руйнування, відновлення цих об'єктів ще триває. Не кращою є ситуація на ГЕС, які також працюють у обмеженому
режимі виробництва електроенергії через маловоддя на Дніпрі та Дністрі.
«Проходження зими залежить, по-перше, від погоди. А по-друге, від успішності обстрілів. І значно меншою мірою від якихось наших зусиль. Ми проходитимемо зиму так, як ми вже напрацювали до цього, і
радикально змінити цей доробок неможливо. Залишилося дуже мало часу. Я б говорив про кілька компонентів підготовки. І тільки по одному можна відзначити суттєвий прогрес у порівнянні з минулими
роками. Це захист енергооб'єктів», — каже колишній голова «Укренерго» Володимир Кудрицький.
колишній очільник Укренерго Володимир Кудрицький
Експерт додає: за рік кількість захищеної енергоінфраструктури подвоїлася. Якщо раніше це були здебільшого підстанції «Укренерго», то тепер фізичний захист отримало обладнання інших компаній.
Роботи здебільшого проводило Державне агентство відновлення, яке очолював колишній мер Житомира Сергій Сухомлин (на початку
вересня він пішов з посади за власним бажанням).
Темпи будівництва розподіленої (малої) газової генерації Володимир Кудрицький оцінює негативно. За його даними, за рік таких установок спорудили до 300 МВт, що складає менше 5 % від торішнього
обсягу дефіциту електроенергії. Водночас в коментарі LB.ua голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрій Герус повідомляв, що до кінця року держава зуміє спорудити до 500 МВт газової генерації.
Прогнози на зиму: графіки знеструмлення триватимуть
Чому росіяни намагаються погасити українські АЕС — пояснити дуже легко. За даними аналітиків Центру Разумкова, потужність атомних станцій складає 7.8 ГВт. Це понад половина усього прогнозованого
зимового балансу генерації.
«Могло бути трохи більше. Один із блоків Хмельницької станції працює на неповну потужність. Там проблема з турбіною, десь мінус 250 МВт. Вона щось ніяк не може відремонтуватися», — розповідає
директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Експерт пояснює: масовані удари у жовтні суттєво скоригували прогнози проходження зими. Раніше їх було три, але базовий (найоптимістичніший) реалізувати вже не вийде. Він передбачав, що взимку
Україна матиме доступну потужність генерації на рівні 15.5 ГВт (без урахування імпорту). Цього було б достатньо для країни.
Тепер же держава рухається до двох інших прогнозів на зиму. Обидва передбачають графіки знеструмлення, щоправда, різної тривалості.
Критичний сценарій: доступна потужність генерації взимку знижується до 11-12 ГВт. Графіки зберігаються для окремих регіонів, однак ситуація змінюється залежно від потужності російських
ударів.
Місія МАГАТЕ проводить моніторинг ключових підстанцій ‘Укренерго’, які забезпечують живлення український атомних станцій.
Сценарій поглиблення кризи: доступна потужність генерації взимку падає до 8 ГВт. Тобто йдеться про значний дефіцит електроенергії, що дорівнює торішнім показникам.
«Тут дуже серйозно постає питання імпортних можливостей, які у нас до 2.5 ГВт. Але є проблема — прайскепи. У зв'язку з кризою на Близькому Сході ціни на електроенергію зростають дуже сильно. На ринках суміжних до України країн вона може
коштувати більше, ніж в Україні. Тому фізичні можливості для імпорту можуть бути, а от комерційні — ні. Бо ніхто не купуватиме собі у збиток. (Прайскеп (від англійського price cap — обмеження ціни) —
це гранична максимальна або мінімальна ціна на певний товар чи послугу, вище або нижче якої не можуть проводитися торги. В Україні цей термін найчастіше використовується на ринку електричної енергії.
Коли в енергосистемі виникає гострий дефіцит світла, ринкова ціна на торгах може сягати дуже високих значень, але прайскеп зупиняє її зростання на встановленій державою межі. Водночас це іноді
ускладнює імпорт електроенергії з Європи у критичні моменти, якщо європейська ціна є вищою за український прайскеп. — Ред.)», — пояснює Володимир Омельченко.
Поліпшити ситуацію в енергетиці може м'яка зима. В Укргідрометцентрі повідомили, що цього опалювального сезону не можна виключати днів з морозами. Однак загалом температурні показники прогнозують
на 1-2 градуси вище кліматичної норми.
Скорочення споживання електроенергії промисловістю не допоможе побутовим споживачам
Цієї зими росіяни прагнуть не лише спровокувати довготривалий дефіцит у морози, а й відрізати окремі області від енергосистеми. Таким чином Кремль хоче створити передумови для
загальнонаціонального блекауту. Про це йдеться в аналітичному звіті Ukraine Facility Platform.
З огляду на удари по промисловості, фахівці прогнозують подальше скорочення споживання електроенергії в Україні.
Генератор на вулиці Львова.
«Рекордно низьке споживання створює ілюзію стабільності, тоді як дефіцит нікуди не зник — він просто латентний. Якщо уряд за звичкою планує підготовку до ОЗП і запаси «впритул» або «під поточне
споживання», перший же мороз усе змінить. Адже просів переважно денний промисловий попит, а зимовий пік споживання формують домогосподарства, які масово вмикають електрообігрівачі, тож попит
повернеться різко й саме тоді, коли система найвразливіша», — йдеться у звіті.
Падіння споживання промисловості також ускладнює процес балансування енергосистеми, йдеться у звіті. Річ у тім, що використання світла бізнесом можна, скажімо, зміщувати у часі. А не лише
запроваджувати графіки. Це один із елементів керованого навантаження енергосистеми. І його відсутність ускладнює роботу для «Укренерго».
Аналітики Ukraine Facility Platform також пишуть про ще кілька серйозних проблем, які може спровокувати зниження попиту на електроенергію у промисловості.
Аномально низьке споживання провокує фізичне зростання напруги у мережі. Якщо це траплятиметься, то енергетикам доведеться контрольовано вимикати деякі ЛЕП, щоби запобігти аваріям.
Також зниження споживання електроенергії бізнесом скоротить обсяги імпорту електроенергії. Наразі промисловість вже використовує приблизно на 20 % менше світла.
Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Уже без оптимістичного сценарію. Російські масовані атаки погіршили прогнози на зиму". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: LB.ua.
