Волонтер і ветеран російсько-української війни Ярослав Бондаренко оприлюднив матеріал про загибель військовослужбовця ЗСУ Петра Семироза у Чернігові, звернувши особливу увагу на відсутність публічної реакції керівництва Національної гвардії України, повідомляє Lenta.UA.
Волонтер і ветеран російсько-української війни Ярослав Бондаренко у своєму матеріалі на своєму каналі Ютюб про загибель військовослужбовця ЗСУ Петра Семироза поставив питання щодо контролю за табельною зброєю, помилок у роботі медіа та відсутності публічних пояснень з боку керівництва Національної гвардії України, повідомляє Lenta.UA.
За версією слідства, у ніч на 20 жовтня під час конфлікту офіцер НГУ застосував табельну зброю, внаслідок чого загинув 41-річний військовослужбовець ЗСУ Петро Семироз.
Обставини вбивства військового ЗСУ
Підозрюваному інкримінують умисне вбивство.
За викладеною в суді версією обвинувачення, близько четвертої години ранку в Чернігові між двома військовослужбовцями виник конфлікт, під час якого п’яний майор НГУ, за даними слідства, застосував табельний пістолет «Форт-12».
Суд обрав йому запобіжний захід — 60 діб тримання під вартою без права застави.
Унаслідок вогнепальних поранень загинув 41-річний Петро Семироз — військовослужбовець ЗСУ, оператор радіолокаційної станції.
Остаточну оцінку обставинам трагедії має надати суд.
Майор НГУ не викликав швидку допомогу та просто втік з місця вбивства.
Чому мовчить генерал НГУ Антон Задорожний?
Підозрюваному інкримінують умисне вбивство за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.
У своєму матеріалі Ярослав Бондаренко наголошує: за викладеною ним інформацією, у період із 20 до 25 жовтня публічних коментарів від Головного управління НГУ та командування Північного Київського територіального управління щодо трагедії не було.
У суді він заперечував умисел і заявляв про самооборону.
Автор ставить питання до керівництва управління, яке очолює бригадний генерал Антон Задорожний: чи призначено службове розслідування, хто відповідав за контроль табельної зброї та які заходи вживаються для з’ясування обставин події?
Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб без права застави.
Водночас, відсутність публічних коментарів сама по собі не доводить факту покривання підозрюваного.
Помилки медіа та плутанина з особами
Обмеження на розголошення матеріалів досудового розслідування можуть пояснювати частину інформаційної тиші.
Окрему увагу Ярослав Бондаренко приділив висвітленню трагедії в інформаційному просторі.
Однак питання внутрішнього контролю, військової дисципліни та організаційних висновків залишаються суспільно важливими.
За його аналізом, у перших повідомленнях медіа не було повної інформації про обставини події, а згодом виникла плутанина щодо належності загиблого та підозрюваного до військових формувань і прізвищ.
Ключова вимога, на якій акцентує автор, — прозорість у межах закону та зрозуміла відповідь командування щодо службової відповідальності.
Автор також критикує використання в окремих заголовках прізвища «Симороз», яке могло спричинити асоціації з ветераном і громадським активістом Олегом Симорозом.
Йдеться не про автоматичне покладення кримінальної вини на керівників, а про необхідність з’ясувати, чи були дотримані правила обігу зброї та чи вжито належних заходів після трагедії.
Загиблим був Петро Семироз — зовсім інша людина.
Ярослав Бондаренко також критикує українські медіа за плутанину у визначенні військових відомств і незрозуміле використання помилкового прізвища в заголовках, наголошуючи на важливості перевірки фактів у резонансних справах.
За підрахунками автора, він проаналізував 36 публікацій на сайтах та соціальні мережі, значна частина яких, за його оцінкою, була брехнею і маніпуляцією, та просто передруками, а не незалежними підтвердженнями інформації.
Чому командування НГУ не коментувало ситуацію?
Головним питанням матеріалу стало мовчання керівництва Національної гвардії України.
За твердженням Ярослава Бондаренка, з 20 до 25 жовтня він не виявив офіційних коментарів Головного управління НГУ та командування Північного Київського територіального управління щодо трагедії.
Автор звернув увагу на керівника цього управління, бригадного генерала Антона Задорожного, і поставив питання про можливе службове розслідування, контроль за видачею та поверненням табельної зброї, а також заходи з підтримання військової дисципліни.
Водночас відсутність публічних заяв сама по собі не доводить покривання підозрюваного.
Обмеження щодо розголошення відомостей досудового розслідування можуть перешкоджати коментуванню окремих доказів.
Проте питання внутрішньої дисципліни та організаційних заходів залишаються предметом суспільного інтересу.
Питання командної відповідальності
У матеріалі Бондаренко наголошує на необхідності розмежовувати кримінальну відповідальність підозрюваного та управлінську відповідальність командування.
Він неодноразово ставить питання про те, як посадова особа, відповідальна за службу озброєння, могла опинитися поза межами військової частини з табельною зброєю та за яких обставин сталася трагедія.
Автор також порушує питання кадрової політики та можливих особистих зв’язків у військовому керівництві.
Однак твердження про дружні відносини між посадовцями та їхній можливий вплив на кадрові рішення, за наведеним у тексті описом, не мають оприлюдненого офіційного підтвердження й потребують окремої перевірки.
Ключова вимога автора — публічні пояснення щодо службового розслідування, контролю за зброєю та заходів, ужитих після загибелі військовослужбовця.
Справа щодо загибелі Петра Семироза потребує встановлення всіх обставин у межах кримінального провадження.
Водночас питання до військового командування та якості роботи медіа залишаються важливою частиною суспільної дискусії.
Назад
