Денис Комарницький: фіктивні будівлі і $100 тисяч хабаря

НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура 6 жовтня 2026 року скерували до Вищого антикорупційного суду справу про ймовірну земельну корупцію в Києві, організатором якої слідство вважає колишнього депутата міськради Дениса Комарницького. За версією правоохоронців, у 2023–2024 роках група посадовців КМДА та депутатів використовувала фіктивно зареєстровані споруди, щоб отримувати комунальну землю без аукціонів. Унаслідок цих дій громаді, за оцінкою слідства, завдали збитків на 11,6 млн грн, а заволодіння ще шістьма ділянками вартістю 83,7 млн грн вдалося попередити.

Провадження стало результатом операції «Чисте місто», яку НАБУ і САП провели в лютому 2025 року, пишуть ЗМІ. Слідство описує механізм, відомий як «туалетна схема»: на привабливих для забудови ділянках реєстрували право власності на невеликі споруди, зокрема об’єкти, які фактично не існували або не мали належного функціонального призначення. Після цього підконтрольні особи зверталися до Київради з проханням оформити землю для обслуговування нерухомості. Такий порядок дозволяв обходити конкурентні земельні торги.За версією обвинувачення, Денис Комарницький координував діяльність групи та через контакти в міській адміністрації й Київраді впливав на земельні, бюджетні та кадрові рішення. Для приховування комунікацій учасники, як стверджує слідство, користувалися спеціальними засобами зв’язку, псевдонімами та контрспостереженням. Частину домовленостей щодо розподілу землі, за даними правоохоронців, обговорювали поза будівлею міської ради.У справі дев’ять обвинувачених. Крім Дениса Комарницького, це колишні заступники голови КМДА Петра Оленича та Олександра Спасибка, голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв, депутатка Олена Марченко, Роман Блюмін, Олексій Мушта, Аліса Соболь та Олена Богославська. Ще троє колишніх посадовців — Віталій Білоус, Юрій Леонов і Наталія Лебедєва — уклали угоди про визнання винуватості. Деталі цих угод не оприлюднені.Окремий епізод стосується спроби заволодіти землею приватного підприємства. За даними слідства, його представників намагалися змусити припинити законну діяльність із торгівлі та оренди приміщень, щоб отримати ділянку під забудову. Правоохоронці задокументували пропозицію неправомірної вигоди в розмірі 100 тис. доларів члену земельної комісії та депутатці Київради за сприяння інтересам групи. Обвинувачення кваліфіковані, зокрема, за частиною другою статті 255 та частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу.Денис Комарницький після проведення обшуків залишив Україну та перебуває в розшуку. За повідомленнями журналістів, його знайшли у Відні; також публікувалися дані про перетин ним кордону з Румунією поза офіційним пунктом пропуску. У межах судових проваджень щодо інших фігурантів визначали застави. Зокрема, для Петра Оленича розмір застави згодом зменшили з 15 млн до 12,2 млн грн, для Михайла Терентьєва встановлювали 19,98 млн грн. В іншому епізоді щодо Олександра Спасибка та Романа Блюміна суд визначав застави в 24,9 млн і 15 млн грн відповідно, а згодом — альтернативи триманню під вартою в 20 млн і 10 млн грн.

Паралельно Київрада перевіряла раніше ухвалені земельні рішення. Після повідомлення НАБУ про шість ділянок, які могли оформлювати через фіктивну нерухомість, секретаріат ради виявив ще 15 підозрілих випадків. Більшість таких ділянок розташовані в Оболонському районі. Однак скасувати вже оформлені права на землю одним рішенням міськрада не може: для повернення ділянок громаді в окремих випадках необхідно звертатися до суду.Одним із прикладів земельних рішень, які викликали суспільну дискусію, стала передача в оренду 1,2806 га на Оболонській набережній, 18 товариству «Гювексхаус». Відповідне рішення Київрада ухвалила 9 лютого 2023 року. Ділянку передали на десять років для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей. За даними реєстрів, компанію зареєстрували у вересні 2022 року, її статутний капітал становить 10 тис. грн, керівницею є Юлія Листрова.Рішення підтримав 61 депутат. За даними аналізу голосувань Київради, серед тих, хто проголосував за передачу землі, був міський голова Віталій Кличко. Журналісти також повідомляли, що Кличко особисто виступав на підтримку цього рішення та пояснював, що будівництво веде його знайомий. Водночас міська рада у своїй офіційній відповіді заявляла, що ділянка належить до земель водного фонду, а її передача в оренду для рекреаційних і туристичних потреб відповідає земельному законодавству.Нормативна грошова оцінка ділянки становить близько 10,384 млн грн, а річна орендна плата за ставкою 3% — 311,5 тис. грн. За фінансовою звітністю «Гювексхаус» за 2025 рік, дохід компанії становив 1,806 млн грн, чистий збиток — 1,221 млн грн, активи — 54,473 млн грн, зобов’язання — 58,408 млн грн. У компанії працювали двоє осіб. Ці показники самі по собі не доводять порушень під час передачі землі, однак стали предметом уваги журналістів через співвідношення фінансових можливостей орендаря та вартості ділянки.Ділянка на Оболонській набережній також згадується в матеріалах окремого кримінального провадження щодо можливого самовільного зайняття прибережної території. У січні 2023 року нерухомість на цій землі визнали речовими доказами. Серед об’єктів — кесон площею майже 1,6 тис. кв. м, корпус, котельня та водонапірна башта. Раніше майно належало компанії «Гранада-82», а згодом перейшло до «Гювексхаус» за договорами купівлі-продажу. Наявність майна в матеріалах кримінального провадження не означає автоматичного доведення незаконності його придбання або передачі землі в оренду.Судовий розгляд справи «Чисте місто» розпочався у ВАКС 9 жовтня 2026 року. Денис Комарницький та інші обвинувачені не можуть вважатися винними до набрання законної сили обвинувальним вироком. Для громади Києва окремим питанням залишається повернення ділянок, щодо яких правоохоронці заявляли про незаконне оформлення, а також перевірка інших земельних рішень, ухвалених міськрадою протягом останніх років.