Суддя Віталій Українець: від справ Майдану до скандалу з боргом

Голова Солом’янського районного суду Києва Віталій Українець продовжує конкурс на посаду судді Київського апеляційного суду, хоча Громадська рада доброчесності надала негативний висновок щодо його кандидатури, а Вища кваліфікаційна комісія суддів призначила перевірку декларацій. Нові претензії до судді стосуються рішення у спорі про позику, за яким позивач домігся повторного стягнення коштів із підприємця, повідомив Центр протидії корупції 20 жовтня.

За інформацією ЦПК, Віталій Українець пройшов співбесіду в колегії №2 ВККС та отримав високий бал, пишуть ЗМІ. Наступний етап — розгляд його кандидатури пленарним складом комісії. Якщо ВККС підтримає суддю, подання на призначення має надійти до Вищої ради правосуддя, а після її рішення — президентові. У ЦПК наголошують, що негативний висновок Громадської ради доброчесності не зупинив просування Віталія Українця в конкурсі.Антикорупційна організація закликала членів пленарного складу ВККС пояснити, якими доказами усунуто сумніви щодо доброчесності кандидата. За оцінкою ЦПК, рішення комісії матиме значення не лише для кар’єри Віталія Українця, а й для довіри до конкурсної процедури формування Київського апеляційного суду.У березні ЦПК оприлюднив розслідування щодо нерухомості судді в селі Старі Безрадичі Київської області. За даними організації, у 2020 році Віталій Українець придбав там земельну ділянку площею 0,12 га за 130 тис. грн. На ній із 2021 року тривало будівництво котеджу, вартість якого експерти, залучені авторами розслідування, оцінили у 150–200 тис. доларів.ЦПК стверджує, що витрати на будівництво суттєво перевищували задекларовані заощадження родини судді за відповідний період. Крім того, за інформацією організації, Віталій Українець не зазначав недобудований об’єкт у деклараціях за 2021–2025 роки. Зміни до декларації за 2025 рік він вніс після телефонної розмови з журналістом ЦПК — приблизно через три години після неї.Окремі питання в розслідувачів виникли щодо придбання землі. Ділянка, за даними ЦПК, фігурує у кримінальному провадженні Національної поліції №42025112340000284, у якому перевіряють можливе захоплення земель Козинського лісництва. Продавцем було садове товариство «Друзі», яке організація пов’язує з Даніїлом Приваловим, сином покійного мера Харкова Геннадія Кернеса.Після публікації розслідування журналісти ЦПК звернулися до НАБУ, НАЗК та ВККС із проханням перевірити наведені факти. За інформацією організації, станом на момент її повідомлення публічної реакції антикорупційних органів не було. Водночас 2 вересня ВККС вирішила провести перевірку декларацій доброчесності Віталія Українця за 2023 і 2024 роки. На цю процедуру комісія відвела шість місяців, однак вона не стала перешкодою для участі судді в конкурсі до апеляційного суду.Нові претензії до професійної діяльності Віталія Українця пов’язані з рішенням Солом’янського районного суду від 21 вересня 2026 року. Після нього сторона відповідача подала до ВРП дисциплінарну скаргу від 19 жовтня, у якій просить притягнути суддю до відповідальності через імовірні порушення під час розгляду спору про позику.За матеріалами справи, 22 квітня 2024 року двоє підприємців уклали договір позики на 443,665 тис. доларів строком на рік під 18% річних. Повернення коштів забезпечили передачею кредитору корпоративних прав у двох компаніях, яким належали 16 об’єктів нерухомості. Їхню вартість у звітах про оцінку визначили на рівні 1,195 млн доларів. За умовами договору після погашення позики корпоративні права мали повернути позичальнику.

3 червня 2025 року підприємець повернув кредитору 200 тис. доларів. За кілька днів до цього кредитор змінив директорів обох компаній і сам очолив їх, усунувши позичальника від управління. У серпні 2025 року він звернувся до Солом’янського районного суду з позовом про стягнення ще 327,5 тис. доларів, стверджуючи, що перехід корпоративних прав не означав погашення позики.Під час розгляду спору кредитор уже продав п’ять об’єктів нерухомості, які раніше належали позичальнику. Як зазначає сторона відповідача, вартість проданого майна покривала суму боргу, яку позивач продовжував вимагати. У ЦПК повідомили, що кредитор підтвердив факт продажу під час засідання Господарського суду Києва 11 травня 2026 року в межах паралельної справи.Сторона відповідача стверджує, що Віталій Українець не дослідив протокол і відеозапис цього засідання, хоча вони містили пояснення позивача щодо реалізації майна. За твердженням скаржника, на слуханні 9 вересня 2026 року суддя відмовився досліджувати частину доказів і перейшов до дебатів. У рішенні від 21 вересня суд постановив стягнути з відповідача 237 117 доларів і 83 577 євро. Скаржник вважає, що Віталій Українець не навів мотивів, з яких не врахував відеозапис засідання в господарському суді.У заяві до ВРП сторона відповідача посилається, зокрема, на статті 213 і 229 Цивільного процесуального кодексу, які регулюють безпосереднє дослідження доказів та фіксацію судового засідання. Наявність порушень і підстав для дисциплінарної відповідальності має оцінити Вища рада правосуддя. Подання скарги саме по собі не означає встановлення вини судді.Претензії до Віталія Українця виникали й раніше. За даними ВРП, у 2018 та 2019 роках щодо нього відкривали щонайменше два дисциплінарні провадження, однак до стягнення вони не призвели. В одному з випадків ВККС вимагала покарати суддю за недостовірні відомості в декларації доброчесності за 2016 рік, зокрема щодо його участі у справах проти учасників Революції гідності.13 лютого 2014 року Віталій Українець оштрафував Олександра Якименка, якого міліція звинувачувала в участі в автоколоні із символікою Євромайдану під час акції біля резиденції Віктора Януковича «Межигір’я» 29 грудня 2013 року. Громадська рада доброчесності вказувала, що подібні рішення того періоду ухвалювалися за вказівками Адміністрації президента. За інформацією ЦПК, суддя не зазначив цей епізод у декларації доброчесності, але у 2019 році пройшов переатестацію.Ще один резонансний епізод у кар’єрі Віталія Українця стосувався справи Олександра Авакова, сина тодішнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. 1 листопада 2017 року суддя відмовився взяти його під варту за клопотанням прокуратури у справі про ймовірну розтрату 14 млн грн під час закупівлі рюкзаків для Національної гвардії. Натомість було обрано особисте зобов’язання з електронним браслетом і здачею закордонного паспорта. Через два місяці ці обмеження не продовжили.Віталій Українець працює суддею Солом’янського районного суду Києва з 2007 року та очолює його. Тепер його кандидатуру на посаду в Київському апеляційному суді має оцінити пленарний склад ВККС. Окремо ВРП розглядатиме дисциплінарну скаргу щодо рішення у спорі про позику, а ВККС має завершити перевірку декларацій доброчесності за 2023 і 2024 роки.