Ігор Цурупа та Єнамін: російський слід, підпільні бинти і мільйони

Історія виробництва гемостатичних бинтів «Кровоспас», яке після кількох років роботи поза державним регуляторним контролем отримало новий бренд BloodSaver, перетнулася з діяльністю фармацевтичної компанії «Єнамін». За даними відкритих реєстрів і журналістських розслідувань, благодійний фонд, пов’язаний із власницею «Єнаміну», став співвласником виробника гемостатиків ТОВ «Тактиспас». Паралельно до компанії «Єнамін» виникли питання щодо постачання хімічної продукції російським покупцям через треті країни. Ці обставини потребують окремої перевірки, оскільки йдеться як про безпеку медичних виробів, так і про можливі санкційні ризики.

Виробництво «Кровоспасу» розпочалося в березні 2022 року в Обухові Київської області, пишуть ЗМІ. Його організатором був хімік Ігор Цурупа. За інформацією журналістського розслідування, бинти та серветки виготовляли в умовах, які не відповідали вимогам до виробництва медичних виробів, зокрема без належного контролю стерильності та якості. Продукцію поширювали серед волонтерів за схемою обміну на благодійні внески із заздалегідь визначеною вартістю.Ризики використання таких виробів пов’язані з їхнім призначенням: гемостатичні бинти застосовують безпосередньо для тампонування відкритих ран і зупинки кровотечі. Тому відсутність контролю стерильності та якості може становити загрозу для пацієнтів. За наведеними даними, благодійний фонд Сергія Притули відмовився від закупівель «Кровоспасу», після чого аналогічне рішення ухвалили «Крила Перемоги» та інші організації. У 2023 році також не відбулася спроба просунути мільйон одиниць продукції на закупівлі Міністерства оборони.За інформацією розслідування, Національна поліція відкривала кримінальне провадження щодо підпільного виробництва. Водночас Ігор Цурупа продовжував повідомляти про виготовлення та поширення продукції. 15 лютого 2026 року він написав у Facebook, що за майже чотири роки поза законодавчим полем, без сплати податків і контролю якості було виготовлено понад 3 млн упаковок бинтів і серветок. Ця заява є публічним повідомленням самого організатора виробництва, а не висновком державної перевірки.У лютому 2026 року організатори оголосили про закриття проєкту «Кровоспас», а за кілька днів представили продукт під назвою BloodSaver. Виробником нового бренду стало ТОВ «Тактиспас», засноване Ігорем Цурупою в червні 2022 року. Таким чином, зміна назви супроводжувалася переходом до іншої корпоративної структури, а не лише оновленням маркетингового оформлення.Ключова зміна у власності «Тактиспасу» відбулася 1 липня 2025 року. За даними реєстрів, до складу учасників товариства увійшла благодійна організація «Благодійний фонд «Єнамін», яка отримала 49% частки. Ігор Цурупа зберіг 51%. У матеріалах також згадується Людмила Бабіченко як власниця та кінцева бенефіціарна особа фонду. Саме ця зміна стала підставою для запитань про джерела фінансування нового виробника та роль структур, пов’язаних із фармацевтичним бізнесом.Зв’язок фонду з компанією «Єнамін» простежується через корпоративні дані. Людмила Бабіченко зазначена засновницею та кінцевою бенефіціарною власницею ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ЄНАМІН». Благодійний фонд і підприємство зареєстровані за однією адресою в Києві — на вулиці Вінстона Черчилля, 78. Директором фонду в реєстрах вказаний Андрій Толмачов, який публічно представляється як CEO та засновник компанії «Єнамін».Після появи інформації про участь фонду в «Тактиспасі» компанія «Єнамін» заперечила, що сама виступила інвестором виробника BloodSaver, наголосивши на окремому юридичному статусі благодійної організації. Юридично фонд і комерційне підприємство є різними суб’єктами. Водночас спільна адреса, бенефіціарний зв’язок через Людмилу Бабіченко та керівництво Андрія Толмачова є обставинами, які дають підстави досліджувати фактичний характер їхньої взаємодії.

За даними розслідування, до входження фонду в капітал «Тактиспасу» благодійна структура вже співпрацювала з Ігорем Цурупою. Фонд закуповував «Кровоспас», а його банківські реквізити вказувалися в публікаціях зі зборами коштів на виробництво. Поряд із ними розміщувалися особиста картка Цурупи в ПриватБанку та його рахунок PayPal. Отже, благодійна організація була присутня в системі збору коштів і закупівель ще до зміни власників виробника.У матеріалах також наведено дані про зміну активів «Тактиспасу»: за рік вони нібито зросли приблизно з 2 млн до майже 25 млн грн. Для оцінки причин такого збільшення необхідні фінансова звітність, відомості про внески учасників, доходи від продажу та інші джерела надходжень. Саме по собі зростання активів не доводить незаконного походження коштів або легалізації попередньої діяльності.Окремий блок претензій до «Єнаміну» стосується міжнародних постачань хімічних сполук. За даними журналістських розслідувань, до повномасштабного вторгнення співробітники компанії брали участь у спільних наукових дослідженнях із російськими установами. Зокрема, у 2019 році згадувалася співпраця із Санкт-Петербурзьким державним університетом у межах дослідження, профінансованого мегагрантом уряду Росії.У розслідуваннях також фігурує латвійська структура SIA ENAMINE, через яку, за наведеними даними, продукція надходила російським покупцям. Серед них називається фармацевтична компанія BIOCAD. Одна з партій продукції, за інформацією авторів матеріалу, була відправлена для BIOCAD 17 лютого 2022 року. У червні того ж року російська компанія подала патентну заявку, у якій базовим елементом ключової молекули була речовина з каталогу Enamine. Ці відомості самі по собі не встановлюють порушення санкційного законодавства, але потребують перевірки ланцюгів постачання та кінцевого використання продукції.Після початку повномасштабної війни, за даними публікацій, маршрути постачання могли проходити через Індію та Китай. Серед посередників згадується шанхайська компанія Genez, яка, за твердженням авторів розслідування, з 2024 року займалася митним оформленням і продажем продукції Enamine. У матеріалі також ідеться про маркетплейс Chemspace, заснований «Єнаміном» у Ризі, де представлені понад 180 постачальників хімічних сполук. Частина компаній із цієї платформи, як стверджується, має комерційні зв’язки з російськими покупцями.Серед ризиків називаються постачання через китайських посередників компаніям, які працюють із російським оборонним сектором або державними лабораторіями. Водночас присутність постачальника на маркетплейсі не означає автоматичної відповідальності його засновника за всі операції інших учасників платформи. Для встановлення конкретних порушень потрібні дані про походження кожної партії, продавця, покупця, кінцевого отримувача та застосовні санкційні обмеження.У підсумку історія «Кровоспасу» та BloodSaver перетинається з діяльністю «Єнаміну» через благодійний фонд, корпоративну участь у «Тактиспасі» та попередню співпрацю з Ігорем Цурупою. Окремо залишаються питання щодо якості медичних виробів, джерел фінансування нового виробництва та маршрутів експорту хімічної продукції до Росії. У наданих матеріалах немає результатів офіційної перевірки, які б підтверджували всі наведені звинувачення. Для остаточних висновків потрібні позиції компанії «Єнамін», фонду, «Тактиспасу», Ігоря Цурупи та результати перевірок компетентних органів.