Дмитро Борзих: адвокат опинився в центрі розслідування НАБУ

Колишній заступник головного військового прокурора Дмитро Борзих опинився в центрі розслідування НАБУ щодо можливого незаконного доступу до закритих судових рішень, витоку інформації про слідчі дії та тиску на судових експертів. За даними розслідування, оприлюдненого 9 листопада 2026 року, у межах справи зафіксували 39 615 запитів до закритого реєстру та перегляд 7572 судових рішень. Серед фігурантів провадження, крім Борзих, названі адвокати Андрій Філюк і Максим Комарницький.

1 квітня 2025 року НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозри Дмитру Борзих, Андрію Філюку та Максиму Комарницькому у справі №52023000000000620, пишуть ЗМІ. За версією слідства, адвокати об'єднання «Гарантія ваших прав» могли отримувати закриту інформацію про судові рішення, попереджати фігурантів корупційних проваджень про обшуки та передавати службові відомості зацікавленим особам.Слідство встановило, що з серпня 2022 року спеціальний програмний скрипт кожні 12 годин перевіряв закриті судові рішення за допомогою електронного ключа судді Шевченківського районного суду Києва. У журналістському матеріалі суддю ідентифікують як Василя Волошина. Зафіксовані 39 615 запитів дали змогу переглянути 7572 рішення. Інформація стосувалася щонайменше 100 кримінальних проваджень, близько 30 із яких були розслідуваннями НАБУ щодо топкорупції.Технічним виконавцем збору інформації журналісти називають Костянтина Сайбеля. У 2019 році він отримав два роки умовного покарання у справі про незаконний доступ до реєстрів. За даними розслідування, після витоку судових рішень про обшуки у провадженні щодо колишнього міністра аграрної політики Миколи Сольського підозрювані змогли змінити телефони та знищити частину можливих доказів. Загалом НАБУ зафіксувало понад 30 епізодів витоку інформації.Серед проваджень, якими, за даними джерел журналістів, цікавилася група, були справи бізнесменів Бориса Кауфмана, Дмитра Ісаєнка, Григорія Козловського, Олександра Грановського та Вадима Новинського. Також згадуються провадження щодо Держспецзв'язку та комунального підприємства «Кінематика». Водночас сама згадка цих справ не означає, що названі особи були клієнтами адвокатського об'єднання або брали участь у можливій схемі.Окремий напрям розслідування стосується можливого тиску на експертів, які досліджували докази у кримінальному провадженні. За інформацією журналістів, НАБУ прослуховувало офіс адвокатів із листопада до грудня 2023 року, вилучало техніку та відновлювало дані з комп'ютерів. У матеріалі йдеться про фахівців Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз і заступника міністра юстиції Андрія Гайченка.За твердженням джерел, на експертів могли чинити тиск, зокрема погрожуючи відправленням на фронт. Один із фахівців після підписання експертного висновку був затриманий працівниками територіального центру комплектування, хоча мав бронювання. Водночас у наведеній інформації немає встановленого судом висновку про те, хто саме організував затримання або міг координувати тиск. Причетність до цього епізоду Дмитра Борзих також не можна вважати доведеною лише на підставі описаних обставин.Журналісти окремо дослідили професійні та особисті контакти Дмитра Борзих. Раніше він працював заступником головного військового прокурора Анатолія Матіоса. У той самий період у системі військової прокуратури працював Руслан Кравченко, який згодом очолив Офіс генерального прокурора. Кравченко підтвердив знайомство з Борзих у зв'язку зі спільною роботою, але заперечив наявність нинішніх стосунків.

Джерела журналістів також називають голову Печерського районного суду Руслана Козлова кумом Борзих та повідомляють про контакти колишнього прокурора з Олегом Татаровим, Андрієм Смирновим і Олексієм Кулебою. Самі по собі знайомства або професійні контакти не підтверджують втручання в судові процеси. У матеріалі не наведено судового рішення, яке встановлювало б незаконний вплив цих осіб на розгляд справ.Ще один епізод стосується отримання адвокатських свідоцтв у 2020 році Анатолієм Матіосом та 14 колишніми прокурорами на Волині. Результати іспитів спочатку скасували, але згодом їх поновили після судових розглядів. Ця історія згадується в контексті професійних зв'язків Борзих із колишніми працівниками прокуратури.Дмитро Борзих також судився з виданням ZN.UA та журналісткою Інною Ведерніковою, вимагаючи спростувати оприлюднену інформацію та компенсувати 500 тисяч гривень судових витрат. Серед претензій було оскарження права журналістів публікувати прізвище підозрюваного. Перший позов Борзих відкликав. Після повторного звернення суддя Євген Хайнацький заявив самовідвід через особисте знайомство з позивачем. Згодом самовідвід заявила суддя Тетяна Ільєва.Розгляд справи передали судді Олексію Соколову. 13 жовтня 2026 року він завершив слухання за одне засідання, відмовивши в перенесенні через повітряну тривогу. Цей епізод також став частиною опису судових процесів, пов'язаних із публікаціями про Дмитра Борзих.Майнове становище колишнього прокурора раніше досліджували журналісти Bihus.Info. За їхніми даними, під час роботи в прокуратурі Борзих користувався будинком площею 390 квадратних метрів у Лісниках. Ринкову вартість оренди такого житла оцінювали приблизно у 90 тисяч гривень на місяць, тоді як зарплата Борзих становила близько 31 тисячі гривень. Його цивільна дружина Дар'я Полякова, за даними журналістів, володіла автомобілем Range Rover Evoque та квартирою орієнтовною вартістю 3 млн грн.Декларацію Дмитра Борзих засекретили, а пізніше до неї внесли відомості про сім'ю та оренду частини будинку за 15 тисяч гривень. У червні 2018 року НАБУ закрило провадження щодо можливого незаконного збагачення. Цей попередній епізод не є доказом порушень у нинішній справі, але його згадують у контексті перевірки майнових обставин колишнього посадовця.Окремо в матеріалі згадується справа «Карфаген» і генерал СБУ Сергій Дука, якого захищає адвокат Владислав Кулинич, раніше пов'язаний із Борзих роботою у військовій прокуратурі. Суддя Вищого антикорупційного суду Володимир Воронько також має спільні професійні зв'язки з ними з Луганщини. 6 листопада 2026 року прокурор САП заявив Вороньку відвід на тлі суперечки щодо затягування судового засідання.Станом на дату оприлюднення розслідування ключові твердження щодо можливого незаконного доступу до реєстру, витоків інформації та тиску на експертів залишаються предметом кримінального провадження. Повідомлення про підозру не є вироком, а остаточну оцінку діям Дмитра Борзих та інших фігурантів має надати суд після дослідження доказів.