Як захистити Україну без НАТО: нова організація безпеки — WP

Двоє американських експертів пропонують створити нову міжнародну організацію безпеки, окрему від НАТО, яка захищала б Україну в обмін на її відмову від майбутнього вступу до Альянсу. Пропозиція з'явилася напередодні переговорів в Абу-Дабі між США, Україною та Росією. У разі нового нападу Росії західні країни могли б надсилати до України війська, зокрема для роботи систем ППО. У мирний час іноземних військових в Україні не було б, написали в The Washington Post професорка політології Джорджтаунського університету Ліз Говард і експерт Брукінгського інституту Майкл О'Хенлон.

Домовленість, за задумом авторів, мали б ухвалити Україна, Росія, НАТО й ОБСЄ за сприяння США. Нова структура працювала б як система взаємної допомоги: її учасники підтримували б одне одного в захисті своїх територій у разі кризи чи війни. Згодом, на думку авторів, до неї могла б приєднатися й Росія, але лише якщо назавжди припинить спроби силою змінювати кордони.

Завдання організації, наголошують автори, були б суто оборонними: вона не планувала б контрнаступів на території Росії. Крім роботи ППО, західні військові могли б ремонтувати й обслуговувати техніку. Неупереджені спостерігачі ООН і ОБСЄ стежили б за порушеннями режиму припинення вогню на українсько-російському кордоні. На відміну від самої ОБСЄ, що контролювала дотримання режиму припинення вогню з 2014 до 2022 року, нова структура мала б реальні механізми впливу. Як саме вони працюватимуть, автори не уточнюють.

Двосторонніх пакетів допомоги від європейських країн, вважають автори, замало. Вступ України до НАТО нині серйозно не обговорюють, але він досі залишається офіційною політикою Альянсу, закріпленою в обіцянці, яку дали Україні після Бухарестського саміту 2008 року. Для Путіна це неприйнятний сценарій, хоча НАТО як оборонний альянс ніколи прямо не становив загрози для Росії, нагадують автори. Принцип «відкритих дверей» вони вважають хибним: на їхню думку, договір НАТО вимагає, щоб нові члени сприяли безпеці Північноатлантичного регіону. Автори припускають, що Путін може погодитися на таку схему, якщо отримає пом'якшення санкцій і гарантію, що НАТО ніколи не прийматиме Україну.

Автори також нагадують про Будапештський меморандум 1994 року: США, Британія й Росія тоді пообіцяли поважати суверенітет і територіальну цілісність України в обмін на передачу майже 2 тис. одиниць ядерної зброї, що лишилася на її території після розпаду СРСР. Адміністрація Трампа пояснює війну проти Ірану прагненням не допустити, щоб Тегеран отримав ядерну зброю. Якщо США так переймаються нерозповсюдженням, вони мають виконати й обіцянки, дані Україні понад 30 років тому, вважають автори.

Курс на повноправне членство в НАТО та ЄС закріплений у Конституції України.

Зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер орієнтується на модель Ради Росія — НАТО: європейські країни готові до такого діалогу, але лише після припинення вогню в Україні. Голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров наголошує, що гарантії безпеки мають діяти на практиці й не обмежуватися політичною декларацією.

Наприкінці жовтня президент України Володимир Зеленський уперше допустив, що Захід розгляне безпекові гарантії й для Росії, але лише після того, як задовольнять потреби України.

У статті ZN.UA «Мир під російський ультиматум: чого Кремль хоче від Європи насправді?» завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак пише про вимоги Кремля до Європи в переговорах щодо безпеки.