У Києві кошти на створення резервної системи живлення водопостачання почали виділяти лише у 2025 році, а на інженерний захист критичної інфраструктури – у 2026-му. Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради пояснив, що у 2023-2024 роках міська влада не бачила такого рівня загроз для критичної інфраструктури.
Про це КВ дізналася із засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань безпеки населення та стійкості регіонів.
На засіданні ТСК Верховної Ради також аналізували бюджетні витрати столиці на цивільний захист і підготовку критичної інфраструктури до зими. А також обговорювалися витрати Києва на створення резервних потужностей. Зокрема, народний депутат Олексій Кучеренко запитав Пантелеєва, чи могла Київрада ще у 2023 році передбачити у міському бюджеті кошти на додаткове обладнання для резервного живлення. Орієнтовну необхідну суму депутат оцінив у 50-60 млн доларів. У відповідь Пантелеєв заявив, що перші бюджетні кошти на відповідну програму з’явилися лише у 2025 році.
“Перші кошти на цю програму виділились в 25-му році. 23-24-й рік ми не мали такого рівня загроз”, – пояснив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
За його словами, саме у 2025 році почали фінансувати створення резервної системи водопостачання. Водночас він зауважив, що окремо залишається питання інженерного захисту критичної інфраструктури. За словами заступника голови КМДА, цей напрям почали фінансувати лише у 2026 році.
“Я вже не кажу про захист, який також необхідний, про який ми також з вами говорили. Це питання не фінансувалось, почало фінансуватися тільки в цьому році”, – заявив Пантелеєв.
Крім того, на засіданні ТСК Верховної Ради також аналізували бюджетні витрати столиці на цивільний захист і підготовку критичної інфраструктури до зими. За наведеними на засіданні даними, 34,3% бюджету розвитку Києва у 2026 році припадає на транспортну інфраструктуру, тоді як на облаштування та ремонт укриттів – 2,9%.
Також обговорювалося створення резервної системи теплопостачання. Загальна запроєктована потужність таких джерел становить близько 2 100 МВт, а роботи розпочали на об’єктах сукупною потужністю близько 1 600 МВт.
Крім того, під час обговорення порушували питання 15,1 млрд гривень бюджетних залишків та необхідності встановити, яка частина цих коштів могла бути використана на посилення стійкості міста.
Нагадаємо, як раніше повідомляла КВ, наразі Київ продовжує створювати резервне живлення для систем водопостачання. На початку листопада Пантелеєв повідомляв, що місто планує запустити додаткові електростанції загальною потужністю близько 40 МВт. Водночас уже збудовані для водопровідного господарства резервні потужності оцінювалися приблизно у 16 МВт.
Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Пантелеєв пояснив, чому резервне живлення для Києва почали закупати так пізно". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: КиївВлада.