Польоти за кордоном, а податки — вдома: парадокси українського правосуддя щодо заблокованого авіабізнесу

Український авіабізнес, який працює за кордоном, в останні два роки стикається з проблемою подвійного оподаткування та претензіями з боку Бюро економічної безпеки, навіть у тих випадках, коли податки вже були сплачені в іншій юрисдикції. Через повномасштабну війну авіакомпанії змушені були повністю перенести свою роботу за межі України, аби не тільки зберегти літаки, а й утримати професійні кадри. У таких умовах спроби нарахування додаткових податків в Україні виглядають не просто дивно, це очевидний тиск на бізнес, який межує із намаганням повністю знищити цивільну авіацію в Україні, пише УНН.

Питання подвійного оподаткування сьогодні стало одним із найболючіших для компаній, які працюють через іноземні юрисдикції. Формально українські контролюючі і правоохоронні органи намагаються поставити під сумнів реальність такої структури бізнесу, стверджуючи, що компанія хоч і зареєстрована за кордоном, але фактично керується з України, а отже саме тут повинна сплачувати податки. Водночас юристи наголошують: сама по собі реєстрація бізнесу в іншій країні не є порушенням, а ключове значення має не формальна адреса, а те, де саме реально формується дохід і де фактично ведеться господарська діяльність.

Засновник юридичної компанії "Касьяненко і партнери" Дмитро Касьяненко в ексклюзивному коментарі УНН зазначив, що у випадках, коли компанія виконує рейси за межами України та отримує дохід саме там, де фактично здійснюється свою діяльність, діють міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування.

Якщо виконують рейси за межами України і формують дохід там, де фактично здійснюється діяльність, у таких випадках застосовуються Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Їх суть дуже чітка: один і той самий дохід не може обкладатися податком двічі. Якщо діяльність фактично ведеться за кордоном і податок там сплачений, Україна або не має права донараховувати податок, або застосовує обмежену ставку, відповідно до міжнародної угоди – пояснив юрист.

Саме тут і виникає найбільший конфлікт між бізнесом та Бюро економічної безпеки. На практиці претензії до авіакомпаній ґрунтуються не на глибокому аналізі реальної економічної діяльності компанії, а на формальному підході за принципом "якщо український бенефіціар або зв’язок з Україною існує, значить дохід потрібно оподатковувати тут". Однак такий підхід не відповідає ані логіці міжнародного податкового права, ані судовій практиці.