Осіпов Андрій Юрійович

Тричі судимий «тіньовий міністр» у погонах: як уродженець Житомирщини підтягнув під себе СБУ

Андрій Осіпов — раніше тричі судимий за грабіж, викрадення авто та хуліганство кримінальний авторитет, чия постать на початку листопада 2026 року опинилася в епіцентрі наймасштабнішого геополітичного та антикорупційного землетрусу в новітній історії України. Народившись у Коростишівському районі Житомирської області, Осіпов зумів конвертувати давні земляцькі зв'язки з вищим генералітетом спецслужб у безпрецедентний корупційний вплив. Замість відбування чергового терміну в тюрмі, цей чоловік фактично перетворився на тіньового куратора кадрових призначень та стратегічних рішень у найвпливовіших кабінетах Служби безпеки України. Статус недоторканного дозволяв йому відкрито користуватися оперативними посвідченнями, номерними знаками прикриття та спецтранспортом СБУ, виступаючи головною зв'язковою ланкою між верхівкою силового блоку держави та транснаціональним підпіллям.

Справа «Карфаген», вимагання мільйона доларів та розблокований телефон, що злив усю спецслужбу

Справжній крах корупційної імперії «Кримінала» розпочався влітку 2026 року, коли НАБУ та САП затримали Осіпова за вимагання 1 мільйона доларів хабаря у громадянина РФ за «гарантію» уникнення екстрадиції та прикриття від кримінального переслідування. ВАКС безкомпромісно відправив авторитета в СІЗО, проте головний вибух операції «Карфаген» прогримів у листопаді: детективам вдалося повністю розблокувати телефон Осіпова. Вміст його листувань та аудіозаписів став підставою для проведення понад 70 масштабних обшуків по всій країні та вручення офіційних підозр топпосадовцям, серед яких генерал СБУ Сергій Дука та керівництво Нацполіції. Перехоплені записи розкрили шокуючі деталі діяльності угруповання під патронатом Осіпова: від масштабного «кришування» нелегальних шахрайських кол-центрів і нарколабораторій мережі U420 до друку фальшивих євро та цинічного обговорення планів помсти — зокрема, нападу з кислотою на журналіста Дениса Бігуса.